З’явився список 100 найкращих книжок з історії, які видані в часи незалежності

Журналіст та історик Вахтанг Кіпіані уклав список 100 найкращих книжок з історії, які були видані за час незалежності України. Перелік з’явився на ресурсі «Історична правда».

Як зазначено на сайті, запропоновані книжки дають можливість пізнати історію України, Європи, наших сусідів, окремих людей і явищ. І роблять це з різних перспектив.

Книжки в переліку розташовані за прізвищами авторів або у випадку колективних праць — за назвою. Єдиний виняток — праця канадського історика Ореста Субтельного «Україна. Історія». Ця книжка була перекладена з англійської мови і видана у рік постання незалежної держави і, за словами Кіпіані, «стала першим вагомим, сказав би — наріжним, каменем у нову, некомуністичну традицію писання й споживання книжок з історії. Важливість цієї праці важко переоцінити».

Перелік книжок:

1. Орест Субтельний «Україна: Історія» (Київ, «Либідь», 1991);
2. «Бабин Яр: Історія і пам’ять», за редакцією Владислава Гриневича, Павла-Роберта Маґочія (Київ, «Дух і Літера», 2016);
3. Гульнара Бекірова «Пів століття опору. Кримські татари від вигнання до повернення (1941-1991 роки)» (Київ, «Критика», 2017);
4. Богуміла Бердиховська, Оля Гнатюк «Бунт покоління. Розмови з українськими інтелектуалами» (Київ, «Дух і Літера», 2004);
5. Сергій Білокінь «Масовий терор як засіб державного управління в СРСР (1917–1941 рр.)» (Київ, «Пенмен», 2017);
6. Марта Богачевська-Хомяк «Білим по білому: Жінки у громадському житті України. 1884–1939» (Львів, Український католицький університет, 2018);
7. Андрій Боляновський «Українські військові формування в Збройних силах Німеччини (1939–1945)» (ЛНУ ім. Івана Франка; Канадський інститут українських студій Альбертського університету, 2003);
8. «Велика війна 1914-1918 рр. і Україна», у двох книгах, упорядник Олександр Реєнт (Київ, «Kліо», 2014);
9. «Війна двох правд. Українці та поляки у кривавому ХХ столітті», упорядник Вахтанг Кіпіані (Харків, «Vivat», 2017);
10. «Війна і міф. Невідома Друга світова», загальна редакція Олександра Зінченка, Володимира В’ятровича та Максима Майорова (Київ-Харків, УІНП, «Клуб сімейного дозвілля», 2016);
11. Володимир В’ятрович «Україна. Історія з грифом секретно» (Харків, «Клуб сімейного дозвілля», 2014);
12. Володимир В’ятрович «Друга польсько-українська війна. 1942-1947» (Київ: «Києво-Могилянська академія», 2011);
13. Олекса Гайворонський «Страна Крым. Очерки о памятниках. Истории Крымского ханства» (Київ, «Майстер книг», 2017);
14. Кирило Галушко «Украинский национализм: ликбез для русских, или Кто и Зачем придумал Украину» (Київ, «Темпора», 2010);
15. Кирило Галушко, Андрій Гречило, Сергій Громенко, Геннадій Єфіменко, Максим Майоров «Народження країни. Від краю до держави. Назва, символіка, територія і кордони України» (Харків, «Клуб сімейного дозвілля», 2015)
16. «Генерал Петро Григоренко. Спогади, статті, матеріали», упорядник Олесь Обертас (Київ, «Смолоскип», 2008);
17. Ліліана Гентош «Митрополит Шептицький: 1923-1939. Випробування ідеалів» (Львів, «ВНТЛ-Класика», 2015);
18. Ігор Гирич «Український Київ» (Київ, «Пенмен», 2017);
19. Оля Гнатюк «Прощання з імперією. Українські дискусії про ідентичність» (Київ, «Критика», 2005);
20. Оля Гнатюк «Відвага і страх» (Київ, «Дух і літера», 2015);
21. Олександр Гогун «Сталінські командос. Українські партизанські формування, 1941-1944 рр.» (Київ, «Наш формат», 2014);
22. Богдан Горинь «Не тільки про себе», у трьох томах (Львів, «Пульсари», 2006-2010);
23. Юрій Горліс-Горський «Холодний Яр. Академічне видання», примітки та редакція Сергія Луніна (Харків, «Клуб сімейного дозвілля», 2017);
24. Григорій Грабович «Шевченко, якого не знаємо» (Київ, «Критика», 2000);
25. Андрій Гречило, Богдан Завітій «Наш герб» (Київ, «Родовід», 2018)
26. Марина Гримич «Антропологія війни. Case study: Дивізія «Галичина» (Київ, «Дуліби», 2017);
27. Владислав Гриневич «Неприборкане різноголосся: Друга світова війна і суспільно-політичні настрої в Україні, 1939 – червень 1941 рр.» (Київ-Дніпро[петровськ], «Ліра», 2012);
28. Ярослав Грицак «Нарис історії України: Формування модерної української нації XIX-XX ст.» (Київ, «Генеза», 1996);
29. Ярослав Грицак «Страсті за націоналізмом. Стара історія на новий лад» (Київ, «Критика», 2004);
30. Ярослав Грицак «Пророк у своїй вітчизні: Іван Франко і його спільнота» (Київ: Критика, 2006);
31. Євген Грицяк «Норильське повстання» (Київ, «Смолоскип», 2013);
32. Богдан Гудь «З історії етносоціальних конфліктів. Українці й поляки на Наддніпрянщині, Волині й у Східній Галичині в ХІХ – першій половині ХХ ст.» (Харків, «Акта», 2018);
33. Ярослав Дашкевич «Постаті. Нариси про діячів історії, політики та культури», укладачі Мирон Капраль, Андрій Фелонюк, Галина Сварник, Ігор Скочиляс (Львів, «Піраміда», 2016);
34. «Дисиденти. Антологія текстів», упорядники Олексій Сінченко, Дмитро Стус і Леонід Фінберг (Київ-Львів, «Дух і Літера», Український Католицький університет, 2018);
35. «Друга світова. Непридумані історії», упорядник Вахтанг Кіпіані (Харків, «Vivat», 2018);
36. Енн Епплбом «Червоний голод. Війна Сталіна проти України» (Київ, HREC PRESS, 2018);
37. Сергій Єкельчик «Імперія пам’яті: російсько-українські стосунки в радянській історичній уяві» (Київ, «Критика», 2008);
38. Сергій Єкельчик «Українофіли: світ українських патріотів другої половини XIX ст.» (Київ, «К.І.С.», 2010);
39. Оксана Забужко «Notre Dame d’Ukraine: Українка в конфлікті міфологій» (Київ, «Комора», 2018);
40. Олександр Зайцев «Український інтегральний націоналізм 1920-1930-х років: Нариси інтелектуальної історії» (Київ, «Критика», 2013);
41. Олександр Зайцев «Націоналіст у добі фашизму. Львівський період Дмитра Донцова: 1922–1939 роки. Начерк інтелектуальної біографії» (Київ, «Критика», 2019);
42. Олександр Зінченко «Година папуги» (Харків, «Фактор», 2011);
43. Ігор Ільюшин «Українська Повстанська Армія і Армія Крайова – протистояння в західній Україні 1939-1945 рр.» (Київ, «Києво-Могилянська академія», 2009);
44. «Історія українського війська», загальна редакція Василя Павлова (Харків, «Клуб сімейного дозвілля», 2016);
45. Георгій Касьянов «Незгодні. Українська інтелігенція в русі опору 1960-80-х років» (Київ, «Кліо», 2019);
46. Світлана Кириченко «Люди не зі страху» (Київ, «Смолоскип», 2013);
47. Оксана Кісь «Українки в ГУЛАГу: вижити значить перемогти» (Львів, Інститут народознавства НАНУ, 2017);
48. Михайло Ковальчук «Битва двох революцій: Перша війна Української Народної Республіки з Радянської Росією. 1917-1918 рр.» (Київ, «Стилус», 2015);
49. Жанна Ковба «Людяність у безодні пекла. Поведінка місцевого населенні Східної Галичини в роки «остаточного розв’язання єврейського питання» (Київ, «Дух і Літера», 2009);
50. Роберт Конквест «Жнива скорботи: радянська колективізація і голодомор» (Київ, «Центр навчальної літератури», 2019);
51. Станіслав Кульчицький «Голод 1932–1933 рр. в Україні як геноцид» (Київ, Інститут історії України НАН України, 2005);
52. Станіслав Кульчицький «Червоний виклик. Історія комунізму в Україні від його народження до загибелі», у 3 книгах (Київ, «Темпора», 2013);
53. Гіроакі Куромія «Свобода і терор у Донбасі: Українсько-російське прикордоння, 1870–1990-і роки» (Київ, «Основи», 2002);
54. Яцек Куронь «Поляки та українці: важкий діалог» (Київ, «Дух і Літера», 2012);
55. Іван Лисяк-Рудницький «Історичні есе», у двох томах (Київ, «Основи», 1994);
56. Левко Лук’яненко «Сповідь у камері смертника» (Київ, «Полипринт», 2011);
57. Мирослав Маринович «Всесвіт за колючим дротом: спогади і роздуми дисидента» (Львів, Український Католицький університет, 2016);
58. Джеймс Мейс «Ваші мертві вибрали мене…» (Київ, «Українська прес-група», 2008)
59. Джеймс Мейс «Комунізм та дилеми національного визволення. Національний комунізм у радянській Україні 1918-1933 рр.» (Київ, «Комора», 2018);
60. Ґжеґож Мотика «Від волинської різанини до операції «Вісла». Польсько-український конфлікт 1943-1947 рр.» (Київ, «Дух і літера», 2013);
61. Василь Овсієнко «Світло людей: Мемуари та публіцистика» (Київ, Бібліотека журналу УРП «Республіка», 1996);
62. «ОУН і УПА. Зродились ми великої години…», упорядник Вахтанг Кіпіані (Харків, «Vivat», 2016);
63. Соломія Павличко «Націоналізм, сексуальність, орієнталізм: складний світ Агатангела Кримського» (Київ, «Основи», 2016);
64. Іван Патриляк «Перемога або смерть»: український визвольний рух у 1939-1960-х pp.» (Харків, «Клуб сімейного дозвілля», 2015);
65. Йоханан Петровський-Штерн «Анти-імперський вибір. Постання українсьо-єврейської ідентичности» (Київ, «Критика», 2018);
66. Йоханан Петровський-Штерн «Штетл: золота доба єврейського містечка» (Київ, «Критика», 2019);
67. Сергій Плохій «Козацький міф. Історія і націєтворення в епоху імперій» (Харків, «Клуб сімейного дозвілля», 2018);
68. Сергій Плохій «Брама Європи. Історія України від скіфських воєн до незалежності» (Харків, «Клуб сімейного дозвілля», 2016);
69. Сергій Плохій «Убивство у Мюнхені. По червоному сліду» (Харків, «Клуб сімейного дозвілля», 2017);
70. Сергій Плохій «Ялта. Ціна миру» (Харків, «Клуб сімейного дозвілля», 2019);
71. Сергій Плохій «Остання імперія. Занепад і крах Радянського Союзу» (Харків, «Клуб сімейного дозвілля», 2019);
72. Мирослав Попович «Кровавый век» (Київ, «Фоліо», 2015);
73. Леонід Плющ «У карнавалі історії. Свідчення» (Київ, «Комора», 2018);
74. Андрій Портнов «Упражнения с историей по-украински» (Москва, ОГИ, Полит.ру, «Мемориал», 2010);
75. Омелян Пріцак «Походження Русі. Стародавні скандинавські джерела (крім ісландських саґ)» (Київ, Інститут сходознавства ім. А. Кримського НАН України, «Обереги», 1997);
76. «Рух опору в Україні: 1960 – 1990. Енциклопедичний довідник» (Київ, «Смолоскип», 2010);
77. Марія Савчин «Тисяча доріг. Спогади жінки учасниці підпільно-визвольної боротьби під час і після Другої світової війни» (Київ, «Смолоскип», 2017);
78. Павло Скоропадський «Спогади. Кінець 1917 – грудень 1918» (Київ, «Наш формат», 2016);
79. Тімоті Снайдер «Перетворення націй. Польща, Україна, Литва, Білорусь 1569–1999» (Київ, «Дух і Літера», 2012);
80. Тімоті Снайдер «Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним» (Київ, «Laurus», 2018);
81. «Справа Василя Стуса», упорядник Вахтанг Кіпіані (Харків, «Vivat», 2019);
82. Олег Стецишин «Бандерівський Інтернаціонал: грузини, росіяни, євреї…» (Львів, «Часопис», 2015);
83. «Страсті за Бандерою: статті та есеї», упорядники Тарік Сиріл Амар, Ігор Балинський та Ярослав Грицак (Київ, «Грані-Т», 2011);
84. Тетяна Таїрова-Яковлєва «Іван Мазепа і Російська імперія. Історія «зради» (Київ, «Кліо», 2012);
85. Тетяна Таїрова-Яковлєва «Инкорпорация: Россия и Украина после Переяславской рады (1654—1658)» (К, «Кліо», 2017);
86. Юрій Терещенко, Тетяна Осташко «Український патріот із династії Габсбургів: Науково-документальне видання» (Київ, «Темпора», 2011);
87. Олексій Толочко «Очерки начальной Руси» (Київ, «Laurus», 2015);
88. «Українські жінки у горнилі модернізації», загальна редакція Оксани Кісь (Харків, «Клуб сімейного дозвілля», 2017);
89. Михайло Хейфец «Українські силуети» (Харків, «Харківська правозахисна група», «Права людини», 2015);
90. Станіслав Цалик, Пилип Селігей «Таємниці письменницьких шухляд: Детективна історія української літератури» (Київ, «Наш час», 2010);
91. Євген Чикаленко «Щоденник (1918-1919)» (Київ, «Темпора», 2011);
92. Юрій Шаповал, Володимир Пристайко, Олександр Пшенніков «Остання адреса. До 60-річчя соловецької трагедії», в 3 томах (Київ, «Сфера», 1997-1999);
93. Юрій Шаповал «Україна в добу «Великого терору» 1936-1938 роки» (Київ, «Наш формат», 2009);
94. Юрій Шевельов (Юрій Шерех) «Я – мене – мені… (і довкруги)» (Харків-Нью-Йорк, видавець Олександр Савчук, 2017);
95. Роман Шпорлюк «Формування модерних націй: Україна — Росія — Польща» (Київ, «Дух і Літера», 2013);
96. Яковенко Наталя «Вступ до історії» (Київ, «Критика», 2007);
97. Яковенко Наталя «Дзеркала ідентичності: Дослідження з історії уявлень та ідей в Україні XVII- початку XVIII століття» (Київ, «Laurus», 2012);
98. Яковенко Наталя «Нарис історії України з найдавніших часів до кінця XVIII століття» (Київ, «Генеза», 1997);
99. Яневський Данило «Проект «Україна». Жертва УПА. Місія Романа Шухевича» (Київ, «Фоліо», 2012);
100. Яневський Данило «Проект «Україна». 30 червня 1941 року, акція Ярослава Стецька» (Київ, «Фоліо», 2013).

Як відомо, Вахтанґ Кіпіані став першим лауреатом премії імені Георгія Ґонґадзе став журналіст та історик.

Раніше повідомлялося, що Белградське видавництво «Дан-ґраф», за сприяння Міністерства закордонних справ України, видало «Нарис історії України» Аркадія Жуковського й Ореста Субтельного сербською мовою.

Читайте також: «Краще у бібліотеці в Україні, ніж на складі в Канаді»: життя діаспори у сімох виданнях

Фото: Історична правда