Віхола

З першої спроби: дебютна українська проза 

22.11.2022

Бачите помилку в тексті — виділяйте фрагмент та тисніть Ctrl + Enter

Дебютна проза – це завжди несподівано. Комусь з авторів з першої спроби вдається підкорити читача та критика, комусь необхідно й далі відточувати майстерність, щоб поповнити письменницьку когорту, або, розчарувавшись, обрати інший шлях до реалізації власних амбіцій. 2022 рік став багатим на дебюти – вдалі та не дуже. 

У пошуку перших ми обрали книжки авторів, які заслуговують на кредит довіри. 

Чотири романи не про війну. Дебюти у великій прозі поета, який нині служить у лавах ЗСУ, колишнього перекладача, що перекваліфікувався на письменника, популяризатора доказової медицини та лірика-відлюдника. Ці дуже різні твори, попри те, що можуть здаватись не ідеальними, роблять головне – урізноманітнюють сучасну українську літературу, зокрема й жанрово, і доводять, що не варто боятись нових імен.  

Завод

Ігор Мисяк. Завод. – Київ.: Темпора, 2022. 

На закинутому заводі починає працювати група чоловіків: вони прагнуть відновити роботу над приладом, що робить людей щасливими. Загадкова технологія розкриває потенціал особистості, покращує самопочуття, «нагадує вимикати воду і світло» тощо. Бізнесмен Юра, механік Шановний, на всі руки майстер Вода, радіотехнік Гриша, а потім і мешканець найближчого села дядько Василь візьмуться за справу, що обіцяє хороший заробіток. Зазначимо, що від експозиції твору не варто чекати науково-фантастичних мотивів, адже «Завод» – твір філософського характеру, що досліджує зміст для когось абстрактного, а для когось дуже конкретного поняття «щастя».  

 

Зібравши в одному місці аутсайдерів, до яких не належить хіба що Юра, автор будує оповідь так, щоб дати кожному з них заповітний другий шанс. Так, Шановний знаходить у селі кохану жінку, а дядько Василь, який втратив сина, в особі Води отримує людину, що заповнює порожнечу від смерті єдиної дитини.

 

Поступово до групи долучаться нові персонажі: спеціаліст з мікросхем Діма та поет-початківець Петрик. Але найбільше уваги автор надає Воді – самотньому чоловіку, який боїться води, бо у дитинстві ледь не потонув. Він – самітник і спостерігач, той, хто віддається на милість течії річки життя і, як можна зрозуміти з роману, правильно робить. 

 

Дещо затягнута зав’язка книжки приведе до кульмінації, в якій автор доводить емоційний стан персонажів до найвищої точки кипіння. Під час цього стає зрозуміло – людина часто живе, стримуючи свої бажання, пориви й вчинки, через що почувається нещасною. І жоден інженерний винахід цьому не зарадить. Завод припинить свою діяльність, компанія його працівників розпадеться. Що ж до самого твору, то час від часу у розвитку сюжету відчувається чи то важкість, чи то невпевненість автора щодо того, як підвести до розв’язки, але сама вона та епілог цілком вдалися, що не так часто буває у дебютах, бо починати, як і завершувати, чи не найважче.

Купити книжку.

Молескін

Юрій Новодворскі. Молескін. – Брустури: Дискурсус, 2022. 

Кримінальний роман, caper story*, книжка, написана по-пацанськи – з масними жартами, що цілком органічно виглядають у тексті, зважаючи на контингент персонажів, матюччям, описами сексу та численними згадками брендів, які виконують роль стандартизатора деяких шаблонних образів. Розповідь про зухвалих українських хлопців, які не бояться пов’язати своє провінційне життя з криміналом, Юрій Новодворскі починає дещо тугувато, ніби шукає потрібні інтонації, вичікує, коли текст набуде необхідного ритму. І тільки це стається, персонажі «Молескіна» вплутуються у підкилимні політичні ігри, а від роману вже неможливо відірватись. 

 

Тож знайомимось: Данило Думанський, дитя 1990-х, виріс в Івано-Франківську, а смак до життя пізнав у Львові. Людина зі жвавим розумом і непереборним тяжінням до пригод, він налагодив постачання легких наркотиків до Києва, аж поки його стрімкий шлях до успіху не помітив депутат Верховної Ради України. Він же вирішив залучити Думанського та його спільників до «делікатної мутки» – пошуку компромату на політиків-конкурентів.

 

Далі будуть: розпусні діти заступника міністра, псевдоволонтери, які продають наркотики в зоні АТО, стежки, карколомні погоні, звабливі секретарки. Аж поки перша частина роману раптом не закінчиться на найцікавішому місці. Логічно не завершивши розв’язку половини твору,  автор береться за конструювання нової небезпечної пригоди Данила Думанського, тепер вже за кордоном. І знову сюжет захоплює та інтригує, аж поки не настає фінал – занадто кіношний, відкритий, якщо не обірваний… Хоч в романі не все ідеально, в цілому «Молескін» справляє непогане враження, за умови, що читатимуть його не сором’язливі панни, а поціновувачі жанру. 

Купити книжку.

Танці з кістками

Андрій Сем’янків (MED GOblin). Танці з кістками. – Київ.: Віхола, 2022

З літературознавчої точки зору все, що відбувається в романі, написаному лікарем-анестезіологом, блогером і кандидатом медичних наук  Андрієм Сем’янківим, можна назвати соціальним детермінізмом. Німецький філософ Карл Маркс писав: «Не свідомість людей визначає їхнє буття, а, навпаки, їхнє суспільне буття визначає їхню свідомість». Ця цитата найкраще передає суть книжки «Танці з кістками», головний персонаж якої з депресивного лузера перетворюється на холоднокровного вбивцю. 

 

Северин Доник, завідувач патанатомічного відділення однієї київської лікарні, має сіре життя і досвід розлучення із забороною бачити сина, зловживає алкоголем і регулярно отримує безпідставні зауваження керівництва. Він перебуває у цивільному шлюбі з Людою, яку не кохає, а використовує, бо та має житло та стабільний заробіток.

 

Северин залюблений у власну бездіяльність і постійні нарікання на несправедливість долі. Він намагається не йти на угоди з власною совістю, хоч і розуміє, що без цього в українських реаліях жити добре важкувато. Під тиском обставин, Люди, їхніх спільних друзів і свого загадкового нелегального роботодавця Станіслава, якому Доник продає зразки людських тканин, Северин здається.

 

Він стає частиною чорного трансплантологічного бізнесу, та найстрашніше – наважується відібрати кілька людських життів. Трансформація головного персонажа  відбувається через постійний моральний вибір. Зважаючи на те, що сам автор визначає роман як  медичний трилер, перетворення Северина супроводжується інтригами, небезпеками та іншими атрибутами гостросюжетної прози. Не будемо переказувати сюжет, щоб не спойлерити.  Лише підсумуємо: «Танці з кістками» захоплюють і тримають в напрузі до останньої сторінки, а це, без сумніву, показник майстерно написаного жанрового твору. 

Купити книжку.

Ходисвіт

Іван Кулінський. Ходисвіт. – Київ.: Фенікс, 2021

Наприкінці 2021-го вийшов дебютний роман Івана Кулінського, до того більш відомого своєю поетичною творчістю. Сталося так, що майже повністю наклад книжки знищила пожежа, яка виникла від обстрілу під час повномасштабного вторгнення… І хоч рік видання «Ходисвіта» не відповідає концепції нашого матеріалу, було б непробачною помилкою обійти увагою цей неймовірно чуттєвий і щемкий роман. Статті про автора у Вікіпедії цілком достатньо, щоб зрозуміти, що в книжці є чимало автобіографічних моментів. Але ми не будемо аж так повністю ототожнювати письменника з Гордієм, героєм роману, щоб не спрощувати трактування тексту дилетантським психоаналізом. 

 

Отже, книжка Кулінського складається з двох частин. Перша, «Прогулянка у небо», – це поезія в прозі, концентровані емоції, відчуті майже на порозі смерті оповідачем – ходисвітом, мрійником, який не знає спокою, прагне пошуку пригод, кохання й чогось незнаного, але дуже важливого. 

 

Вирушаючи на Олімп, наш герой потрапляє в горах у бурю. Думки, спогади, а згодом і марення Гордія складають своєрідний шлях його внутрішнім лабіринтом. Випадковий порятунок стає зачином для другої частини книжки – «Уздовж моря удвох і наодинці». Вона ніби створена для того, щоб, втомивши читача любовними переживаннями героя, передати його ж знесилення від постійної наявності у житті капканів, що не дають відчути справжню свободу. А саме її Гордій прагне понад усе. 

 

«Ходисвіт» Івана Кулінського – твір, який, вочевидь, визрів з екзистенційної кризи автора, але зміг передати її завершення віднайденим розумінням того, «що таке безумовна любов». 

  

*Caper story – піджанр кримінального роману, у творах головують злочинці, оповідається відразу про декілька злочинів, скоєних ними. Має сюжет, насичений пригодами, гумором і зухвалістю. 

Купити книжку.

Читайте також: Чи вдався перший млинець: українські дебютні романи 2021 року

 

Матеріал створено та опубліковано в межах проєкту «MC2C (Media City to City): Creating city-to-city media connections for local and Ukrainian diaspora audience needs». Його реалізує Львівський медіафорум у партнерстві з Thomson Media та за підтримки Федерального міністерства закордонних справ Німеччини.

 

Інформація чи погляди, висловлені у цьому матеріалі, є виключною відповідальністю його авторів.