Іскорки суперсил

Запалити іскорки суперсил: книга казок допомагає розвитку дошкільнят

17.07.2024

Бачите помилку в тексті — виділяйте фрагмент та тисніть Ctrl + Enter

Книжка казок для читачів дошкільного віку «Іскорки суперсил» — це частина масштабного освітньо-розвивального проєкту від ЮНІСЕФ, який пропонує набір інструментів та методик для навчання й розвитку у дошкільнят 16 навичок. У рамках проєкту експерти ЮНІСЕФ за підтримки Міністерства освіти України створили для платформи розвитку дошкільнят «НУМО» ляльковий театр, розмальовки, серію мультфільмів та книжку казок, об’єднаних єдиною концепцією та спільними персонажами — Іскорками, які у взаємодії між собою опановують (та допомагають «прокачати» маленьким читачам) важливі навички й уміння  (суперсили), щоб комунікувати одне з одним із зовнішнім світом. Технології, числа, слова, емоційне здоров’я, творчість, світ, довкілля — це далеко не повний перелік суперсил, які розвивають у собі персонажі.

Як ця концепція втілюється у казках і як вони створювалися — про це ми поговоримо далі, зазирнувши під обкладинку й поспілкувавшись із творчинями книжки, українськими письменницями — упорядницею Тетяною Стус та авторками текстів Настею Музиченко, Галиною Ткачук та Марією Артеменко.

Бринь, Жуж, Пум та Міо і їхні пригоди

Хто такі Іскорки? Це чарівні, практично невидимі істоти, кожна з яких наділена певними рисами характеру. Бринь — творча й весела Іскорка, яка не любить нудьгувати й обожнює пригоди. Жуж — кмітлива й розумна, любить дізнаватися нове й уміє будь-що полагодити. Пум любить і вміє дбати про всіх і про себе, уникати халеп і в усьому знаходити позитив. А Міо — Іскорка дружби, яка обожнює теревенити, бавитися і пізнавати довколишній світ. Вони є головними героями, які, граючись і займаючись улюбленими справами, опановують такі важливі для дошкільнят навички.

 

Загалом цих навичок або ж суперсил — 16. Деякі стосуються емоційного інтелекту: як розуміти себе і власні емоції, дбати про себе й взаємодіяти із близькими. Інші ж — торкаються тем безпеки, здоров’я, технологій, відчуття свого місця у світі й турботи про довкілля. Цих навичок герої набувають завдяки обставинам, в яких перебувають, та підтримці одне одного. І відбувається це в абсолютно невимушений, природний спосіб — під час гри, спілкування, виконання якихось побутових справ, маленьких пригод і спільної творчості.

 

Наприклад, спостерігаючи за тим, як дівчинка, яка не хотіла їсти котлетку, згодувала її чужому песику, Іскорки приходять до кількох важливих висновків: 

 

  • годувати тварин людською їжею не варто, бо це може їм нашкодити; 
  • якщо ти чогось не любиш їсти/робити, краще одразу про це сказати дорослим, які про тебе піклуються, і вони не змушуватимуть робити те, що тобі неприємно; 
  • ніхто не вміє читати чужі думки, тож коли тобі щось не так — треба говори про це, інакше ніхто не здогадаються. 

Отак з однієї маленької казки малюки отримують цінні знання про комунікацію, турботу про тварин та взаємодію з дорослими. Власне, хоч під кожною казкою і прописано, якої саме компетенції вона стосується, та всі ці історії багатошарові й охоплюють одразу кілька рівнів — від практичних навичок до емоційного інтелекту.

 

Тематично ці казки описують всілякі дитячі заняття та мають прив’язку до різних пір року та важливих свят, щоб охопити найрізноманітніші дитячі досвіди. Тому Іскорки святкують день народження і підгодовують взимку пташок, відвідують Музей науки й гуляють осіннім лісом, малюють спільну картину до Дня незалежності, підшуковують, чим заповнити нудний день, коли треба сидіти вдома, і ходять в гості. Авторки пропонують Іскоркам (а заразом і читачам) спробувати незвичайні заняття. Наприклад, складати малюнки зі…слів. Виявляється, це нескладно, весело і дуже цікаво.

 

Казки написані легко, як і належить текстам для дошкільнят чи дітей молодшого шкільного віку, зі жвавими діалогами і яскравими виразними образами.

Окрім власне текстів у книжці є ще кілька важливих компонентів. По-перше, це QR-коди, за якими можна перейти на Платформу розвитку дошкільнят «НУМО» й більше дізнатися про кожну з навичок і сходинки її формування, а також отримати практичні підказки та ідеї, як у формуванні цієї навички дитині допомогти.

 

По-друге, це вільна сторінка для творчості з цікавими завданнями, яка міститься після кожної казки. Завдання можуть бути, наприклад, такі: відгадати емоції намальованих людей із їхніх виразів облич, уявити себе Іскоркою й назвати свою суперсилу, скласти список дорослих, яким довіряєш, намалювати ілюстрації до аудіоказки тощо. 

 

До слова, для вільного прослуховування доступна кожна казка. Аудіоверсії казок із книжки «Іскорки суперсил» озвучили відомі українські тати й мами — співачка Світлана Тарабарова, телеведучий Тимур Мірошниченко, блогерка й письменниця Катя Бльостка, актор Артур Логай. 

 

Читайте також: Книжками і не тільки: як українським дітям допомагають розвинути екосвідомість

Спогади дитинства, досвід материнства і методичні рекомендації: як створювалася книжка

Упорядницею й редакторкою книжки стала керівниця лабораторії дитячого читання Національного центру «Мала академія наук України», засновниця проєкту підтримки дитячого читання BaraBooka, письменниця Таня Стус. Вона зауважує, що позаяк «Іскорки суперсил» як книжка є одним із методичних інструментів проєкту ЮНІСЕФ та МОН, то їй разом з авторками потрібно було працювати в рамках уже визначеної концепції, із готовими персонажами та конкретним переліком навичок. Тож, як редакторка, вона відповідала власне за тексти: щоб зберегти методичну частину, але подати її у літературній формі.

Крім того, до створення книжки були залучені консультантки з питань педагогіки та психології Соломія Бойкович і Світлана Ройз. А художні тексти писали досвідчені дитячі письменниці — Галина Ткачук, Настя Музиченко та Марія Артеменко. Авторки отримали методичну базу з переліком навичок, які слід було прописати, й розділили теми між собою.

 

«Обираючи теми, я орієнтувалася на важливі для мене емоції, спогади дитинства, прожитий досвід. Працювала так, як працюю із книжками-картинками, коли в дуже маленькому тексті треба передати дитячий досвід і важливу, велику емоцію. Спільне малювання картини, світлячки — це улюблені спогади дитинства. Я дуже рада, що мені вдалося цю магію літнього вечора зі світляками  вписати у задану концепцію», розповідає Галина Ткачук.

 

Малювання словами — це також досвід Галини роботи з дітьми дошкільного віку:

 

«Ще одна історія, яка закінчується у Музеї науки, починається з того, що сусіди Іскорок викинули багато мотлоху, й одна з Іскорок дуже хоче там попорпатися. Це теж така знайома з дитинства ситуація. Додам, що мені дуже припали до душі герої-Іскорки, вони класно продумана команда, дуже милі й підтримують одне одного».

Настя Музиченко у своїх текстах використала сюжети, які траплялися або в житті її дітей, або дітей знайомих. Це зрозумілі кожному, поширені ситуації, тож діти зможуть легко їх впізнати та ідентифікувати себе з Іскорками. Авторка каже, орієнтувалася на власний досвід материнства та досвід спілкування з читачами на зустрічах:

 

«Пишучи казки про Іскорок, я також орієнтувалась на матеріали, зібрані на платформі «НУМО», враховувала інтро про головних героїв, сюжети, які вже були використані для створення лялькових вистав. Наприклад, розкриваючи навичку саморегуляції, я описала ситуацію, коли нашим героям доводиться довго чекати на зупинці тролейбус. Дотримуватись черги та проявляти терпіння для дошкільнят дуже складно, для цього потрібно розвинути в собі навичку або іншими словами “суперсилу”».

 

Міо, Пум, Бринь і Жуж аж так припали до душі, що сюжети про кожну навичку народжувалися на диво швидко, каже Марія Артеменко. Підкреслює, що для неї, як для дитячої письменниці, надзвичайно важливо, щоби зв’язок читачів із книжкою тривав після її прочитання. Саме тому вона  часто закладає у свої тексти відповідні інтерактивні «місточки»:

 

«У цьому контексті проєкт “Іскорки Суперсил” виявився тим самим “Бінго!”. Він показовий, адже йдеться про комплексний і мультитасковий підхід до розвитку дошкільнят: збірка казок, ляльковий театр, тематичні мультфільми і навіть спеціальна пісенька-руханка. Впевнена, що перелік цього “помічного набору” розширюватиметься. “Іскорки суперсил” адаптовані до умов, у яких опинилася українська малеча, маю на увазі реалії воєнного дитинства з повітряними тривогами, годинами в укриттях і травматичним досвідом різного ступеня. Створення казок про Іскорок у такій чудовезній компанії талановитих колег виявилося захопливим і свого роду унікальним для мене. Адже я вперше працювала з готовими персонажами, а це інший тип письменницької діяльності». 

 

Авторки намагалися «виплекати» тексти, вберегти читачів від можливих тригерів, хоча повністю їх уникнути навряд чи можливо, доки триває війна.

Власне, війна накладає відбиток на дітей — їхні життя та емоції, книжки, які для них пишуться, теми, які вони хочуть обговорити з дорослими. Тож авторки книжки створювали її з урахуванням дитячих запитів і потреб.

 

«Мені було важливо емоційно пригадати свої найтепліші, найцікавіші спогади з дитинства та зі спілкування і якось їх вплести у свої тексти. Теплі дитячі спогади, яскраві моменти й ситуації підтримують і нас-дорослих у переживанні війни. Тому хотілося знайти такі ж моменти й подарувати їх читачам. Мені здається, це одна з речей, які ми можемо зробити для них — емоційно огорнути теплом», — каже Галина Ткачук.

 

«Говорити про розвиток навичок важливо та актуально за будь-яких обставин, тим паче під час воєнного стану. Незалежно від того в якому місті чи країні проживає дитина, в якій ситуації опинилась, для щасливого майбутнього їй необхідно розвивати в собі ці основні “суперсили”. Вміти знаходити спільну мову з однолітками, довіряти дорослим (тут важливо розуміти яким), бути креативними, говорити про свої потреби та пояснювати почуття, дбати про здоров’я та екологію тощо. Пишучи свої тексти, я використовувала універсальні інструменти, які будуть зрозумілі всім діткам і дорослим. Впевнена, що книжка стане точкою входу до важливих розмов та відкриттів власних суперсил», — зауважує Настя Музиченко.

 

«Дбати про розвиток малечі завжди потрібно. І коли в дорослого немає на це ресурсу, книжка стане у пригоді. Історії про Іскорок — не просто казки, а тексти з ключиком до нових знань. Окрім того, читання під час війни має свою “суперсилу” і терапевтичний ефект як для дитини, так і для дорослого. Принаймні я в це вірю», — ділиться Марія Артеменко

 

Збірка із 16 навчально-розвивальних казок для дітей віком від 2 до 6 років доступна для вільного завантаження в електронному форматі на платформі НУМО

Про проєкт «Іскорки суперсил»

Окрім книжки казок, «Іскорки суперсил» включають ляльковий театр, розмальовки, серію мультфільмів.

 

«Цей проєкт унікальний тим, що всі інструменти містять у собі різноманітні елементи гри, а це дозволяє постійно перемикати увагу дитини, — пояснює керівниця проєктів соціально-поведінкових змін Дитячого Фонду ООН, ЮНІСЕФ Анастасія Золотухіна-Шкурко.  — Наприклад, якщо ваша дитина творча, то розвивати її компетенції ви можете використовуючи творчі завдання та розмальовки, які є в проєкті. Або ж якщо дитина любить пізнавати все довкола, постійно ставить питання, то ляльковий театр та книга казок будуть для неї чудовими інструментами для пізнання світу і себе. Адже містять багато життєвих ситуацій, через які дитина може розвивати уяву та мислення».

 

А самі Іскорки — цікаві, безпечні та зрозумілі провідники в теми дорослішання, з якими легко ідентифікуватись: кожна дитина впізнає у них свій психотип, свої емоції. 

«Для нас важливо, щоб діти з ранього віку, не зважаючи на те, чи мають вони можливість постійно відвідувати садок, чи ні, розвивалися, — наголошує представниця ЮНІСЕФ. — І сьогодні, зокрема, в умовах України, ми бачимо, що батьки, опікуни та вихователі потребують додаткових практик для розвитку дітей, які б могли використовувати будь-де. Інструменти проєкту «Іскорки суперсил» — це саме та альтернатива, яку можуть використовувати всі».

 

Також невдовзі ЮНІСЕФ проведе літні читання казок разом з Іскорками суперсил у восьми областях. Подробиці щодо місця проведення читань та реєстрації за посиланням.

 

Матеріал створений у співпраці за підтримки Дитячого фонду ООН (ЮНІСЕФ)

 

Читайте також: Кумедні, героїчні й чарівні: 4 дитячі книжки про сім’ю і підтримку