Знайшли унікальну світлину Грінченка з його автографом

В Україні знайшли унікальну світлину Бориса Грінченка з його автографом, що раніше ніколи не публікувався. Про це Читомо повідомили у Львівському національному літературно-меморіальному музеї Івана Франка.

Фотографію знайшли в межах роботи над проєктом «FrankoData: відкритий цифровий музей». У межах грантового проєкту паралельно відбуваються процеси реставрації, оцифрування та підготовки до онлайн-презентації частини музейної колекції на сайті музею.

Працюючи над темою Франкових сучасників, фондові працівники знайшли та оцифрували світлину Бориса Грінченка, датовану 1901 роком. На звороті фото містить унікальний автограф письменника:

Вільна мова — то основа

Дужого життя.

Де німують — недугують,

Гинуть без пуття.

Дмитро Єсипенко, кандидат філологічних наук, та Ірина Яковлева, наукової працівниці Музею Бориса Грінченка підтвердили унікальність артефакту, оскільки цей автограф раніше не публікували. 

Скан-копії  світлини  передали для фондів Музею Грінченка, а також для вміщення автографа у повне зібрання творів Бориса Грінченка.

Для Читомо виконувачка обов’язків вченого секретаря Дому Франка Анастасія Ковалишин повідомила, що оригінал світлини зберігається в основних фондах Дому Франка з 1967 року.

Вона також розповіла, що 2021 року у фондах музею знайшли унікальну світлину Лесі Українки, зроблена 1901 року у «Фотографічно-артистичному ательє» Яна Кржановського в Чернівцях. «Унікальність світлини полягає передусім в її автентичності – це справжня, оригінальна світлина розміром 10,8 х 6,4 см, а не пізніша копія чи передрук, а також в авторській присвяті на звороті – Леся Українка подарувала фото своїй подрузі, письменниці Ользі Кобилянській. Ця раніше не відома дедикація містить не лише «зашифроване» дружнє звернення до адресатки (“Комусь від когось на спомин літа на Буковині 1901 р.”), точне означення дати й місця (Чернівці, 30 VІІ 1901), а також – що особливо важливо! – авторський афоризм Лесі Українки: “Цвіт папороті можна дістати, тілько переживши найстрашнішу ніч”», — додала Ковалишин.

Усього ж фонди Дому Франка містять 35 тисяч одиниць зберігання. Для проєкту «FrankoData» фондовими працівниками Музею було відібрано 1200 дерев’яних, паперових, графічних, фотографічних, живописних, меморіальних експонатів, які згрупували у 4 тематичні блоки: Франкові ювілеї (25-літній та 40-літній), вершинні твори («Захар Беркут», «Украдене щастя», «Мойсей», «Іван Вишенський», «Лис Микита»), Франкове коло сучасників та книжкова франкіана.

Грантовий проєкт «FrankoData: відкритий цифровий музей» реалізується у співпраці з Інститутом франкознавства ЛНУ ім. Івана Франка та за підтримки Українського культурного фонду.

Нагадаємо, нещодавно оцифрували творчий архів Василя Стуса. 2022 року архів Миколи Зерова також виклали у вільний доступ.

Чільне фото: Shutterstock