Яскравий лондонський дебют: перемоги Арсеналу та увага до українського стенду

Лондонський книжковий ярмарок — це суто бізнесове обличчя книжкового ринку світу. Тут немає літератури заради літератури. Кожен стенд — це можливість підписання контракту. Ви по-справжньому стаєте помітними як видавець, агент чи представник інституції тільки тоді, коли фізично тут присутні й вмієте продавати чи купувати продукт. Цього року Україна успішно вперше була представлена національним стендом, а український фестиваль Книжковий Арсенал вперше в історії ярмарку здобув нагороду Лондонського книжкового ярмарку Internatonal Exellence Award в номінації Literary Festival.

Історія

Лондонський книжковий ярмарок заснували у 1971 році, в часи великої інфляції у Великій Британії та соціальної нестабільності, що супроводжувалися терактами, масовими протестами і зародження панківського руху. З іншого боку, тоді в Лондоні процвітали хіпі та з’явилися перші міні-спідниці.

Метою ярмарку, який тоді називався «Спеціальна видавнича виставка для бібліотек», стало представлення продукції малих видавництв для спеціалістів, які займалися закупівлею книжок в бібліотеки. З 1975 року ярмарок розширює свою спеціалізацію, а з 1977 вже називається «Лондонський книжковий ярмарок».

Це друга за величиною у світі, після Франкфуртського книжкового ярмарку, подія, яка орієнтується саме на професійну аудиторію й надає майданчик для продажу-купівлі прав, комунікації та професійного зростання. З 2015 до стендів, де представлено класичні книжки, додається і діджитал-куток.

Ярмарок фактично безболісно пережив хвилю закриття чи перекваліфікації книжкових ярмарків у Великій Британії на початку 2010-х років і впевнено залишається найбільшою книжковою подією Великої Британії. Учасники зауважують, що останні 2-3 роки фестиваль залишається стабільним в плані форматів і кількості учасників.

Ярмарок

Цей фестиваль не потребує зовнішньої реклами по Лондону, щоб залучати випадкових відвідувачів. Але рекламні рішення, як от реклама на внутрішньому боці дверей кабінок туалетів, вражала. Кожен тут намагався бути помітним. Обмежений метраж виставкового центру «Олімпія» зумовлює конкурс на виставкову площу, що підвищує престиж фестивалю. Кожен гравець ринку, який готовий співпрацювати з великими міжнародними агенціями чи видавництвами, намагається стати учасником фестивалю. Цього року в межах ярмарку було 2005 стендових учасників з 52 країн світу. Хоча кількісно переважають саме видавці з Великої Британії (одна четверта усіх учасників) та країн Британської співдружності. Серед жанрів та вікових категорій на LBF найбільше представлені видавці, що випускають дорослий та дитячий нон-фікшн.

Лондонський книжковий ярмарок має свої переваги над іншими європейськими ярмарками. По-перше, він повністю закритий для звичайних відвідувачів, тож роздрібна торгівля взагалі тут не відбувається. Всі дні фестивалю ви спокійно можете проводити зустрічі та фокусуватися на великих контрактах, і ніхто випадковий вам не заважатиме. По-друге, ярмарок досить великий, але не на стільки гігантський як Франкфуртський книжковий ярмарок. Менша кількість учасників зручніша для огляду всієї експозиції поміж зустрічами й пошуком нових цікавих проектів.

Організатори зазначають, що цьогоріч ярмарок відвідало близько 25 тисяч людей з 130 країн світу (для порівняння: кількість відвідувачів Книжкового Арсеналу і BookForum – близько 50 тисяч відвідувачів). Окрім професіоналів та видавців дуже помітною була кількість студентів, що здобувають професію, пов’язану з книговиданням Вони були основними відвідувачами подій програми.

Читайте також: Хто ще отримав відзнаку International Excellence Awards у Лондоні?

Програма

Програма ярмарку спрямована на обговорення найважливіших питань в професійній сфері, на підвищення кваліфікації молодих гравців у сфері й обміну національними досвідами у книговиданні. Заходи відбуваються на території ярмарку у залах виставкового центру або на спеціально обмежених забудовою територіях ярмарку. Загалом програма налічувала близько 300 заходів і була поділена на 10 тематичних напрямків:

• «Автори: центр нашого бізнесу». Майданчик, орієнтований на презентації авторів для видавців та агентів. В межах програми відбувалися заходи для молодих авторів, де розповідали, як співпрацювати з потенційними видавцями й займатися селф-промоцією;
• Дитяча і навчальна літератури;
• «Послухай: аудіовидання». Майданчик, присвячений аудіокнигам;
• «Літературний переклад: подорожуй словами»;
• Програма країни-почесного гостя — Індонезії;
• «Розвиток людей». Навчання індустрії, лекції та дискусії, спрямовані на розвиток молодих спеціалістів;
• «Поезія в дії»;
• Книжковий бізнес, презентація успішних бізнес-кейсів;
• Світова індустрія. Презентація успішних кейсів від іноземних видавців та агентів;
• Навчальний напрямок;
• «Намалюй своє бачення». Заходи, присвячені ілюстрації;

Найголовнішими темами подій стали: як залучити та промотувати твори молодих і цікавих авторів; видимість і розвиток навичок жінок у видавничій сфері; як промотувати переклади в сучасному світі; як працювати з інклюзією і рівністю.

Роль національних стендів

Національні стенди не згруповані всі разом, як це відбувається на Франфутському книжковому ярмарку, Вільнюському ярмарку чи Паризькому книжковому салоні, а розташовані поміж на загальних площах. Адже головна роль кожного стенда — допомогти своїм видавцям стати учасниками Лондонського книжкового ярмарку і бути помітнішими серед кілометрових стендів акул британського видавничого ринку.

Організацією національних стендів, як правило, займаються асоціації видавців чи інституції, які здійснюють промоцію своєї національної літератури. Вкладання своїх ресурсів у підготовку до заходу, виправдовуються кількістю успішно проведених переговорів кожного учасника делегації, адже це головна мета приїзду на ярмарок.

Мало хто з організаторів включає авторів у делегації, бо, як правило, на такому заході письменник не може представляти себе самостійно, без посередників.

Лондонський книжковий ярмарок щороку представляє країну-почесного гостя. Але варто пам’ятати, що цей статус не надто допомагає в поширенні культури серед широких мас, а тільки дає кредит на потенційне зацікавлення агентами та видавцями.

Український стенд

Цього року Україна була вперше представлена національним стендом на Лондонському книжковому ярмарку, який організовував Український інститут книги. На ньому представили книжки 14 учасників: видавництв «А-ба-ба-га-ла-ма-га», ВСЛ, «Наш Формат», «Астра», «Book Chef», «Фонтан казок», «Каламар», «КМ-Букс», «Magenta», «Nebo BookLab», «Ранок», «Самміт-книга» та фундації «Українсько-Єврейська зустріч», а також Інституту національної пам’яті.

Головними зірками від України стала студія «Аґрафка». Їхні ілюстрації були використані в дизайні українського стенда й потрапили до «Ilustrator corner», виставку та програму, де були представлені найкращі ілюстратори з усього світу.

Дуже помітним був акцент організаторів на Україні. Директорка ярмарку Джекс Томас. У своїй промові вона зазначила, що ярмарок дуже гордий тим, що йому вдалося залучити цього учасника. Увага до України не випадкова, адже через соціально-політичні зміни та геополітичний відхід від Росії, Велика Британія помітила і зацікавилася нашою країною. Також очевидним стало те, що організатори Лондонського книжкового ярмарку зацікавлені в Україні як потенційному почесному гостю. Для українських організаторів потрібно ухвалити рішення про те, чи цікавий нашому ринку такий захід, який потребує досить великих витрат для почесної участі.

Головним здобутком Лондонського книжкового ярмарку для України стала перемога Книжкового Арсеналу в конкурсі літературних фестивалів. Це вагома перемога для України, яка також підтверджує зацікавленість Лондонського книжкового ярмарку в плідній співпраці з нами, адже минулого року нагороду здобув фестиваль «Поетична осінь Друскінікай», який номінувала минулорічна країна-почесний гість. А цьогорічною країною-почесним гостем стала вже Індонезія, фестивалі якої також раніше потрапляли у номінації.

Загалом дебютна присутність України на Лондонському книжковому ярмарку стала досить помітною завдяки зацікавленості зі сторони організаторів, але для того, щоб утримати фокус на нашій країні в майбутньому, потрібно докладати зусиль й надалі.

Читайте також: Джекс Томас: Кількість перекладів англійською зросла на 8% за останні 4 роки

Авторка: Софія Челяк

Фото: theguardian.com, Publishers Weekly, Даша Стокоз, English PEN