Лист українського журналіста до сина опублікували в збірці про батьківство актора Стівена Грема

Лист журналіста Владислава Головіна до сина увійшов до міжнародної збірки Letters to Our Sons («Листи до наших синів»), яку впорядкували британський актор Стівен Грем і викладачка психології Орлі Кляйн. Про це журналіст повідомив на фейсбук-сторінці. 

Збірка вийшла у видавництві Bloomsbury. Грем і Кляйн запросили батьків з усього світу написати синам про те, що вони не могли сказати вголос, і зробити це початком відвертої розмови між батьками й дітьми. 

До проєкту долучилися чоловіки з різних професій і життєвих обставин: лікарі, будівельники, актори й ув’язнені. Також у збірці є тексти батьків зі світу спорту й розваг. 

«Сповнена надії, страху, сорому та гордості, Letters to Our Sons — це відвертий і надзвичайний потік подекуди хаотичних, часто радісних і завжди складних реалій сучасного батьківства», — йдеться в описі книжки.

Автори ставлять батькам запитання, які стосуються різних моментів життя синів: Яку пораду варто було дати перед першим днем у школі? Що сказати, коли син пропустив гол або забив його? Що сказати в день, коли він пішов з дому? Коли батько востаннє його обіймав? І що б він зробив інакше, якби мав шанс почати знову?

За словами Грема, після виходу його серіалу «Юнацтво» (Adolescence) він зрозумів, що батькам і синам бракує спілкування. Збірку він назвав продовженням послання серіалу та інструментом, який допоможе батькам частіше говорити із синами.

Збір листів Грем і Кляйн оголосили в жовтні 2025 року. Листи приймали до 12 січня 2026 року, а добір остаточно ухвалювали видавництво, Грем і Кляйн. Лист Грема до власного сина теж увійшов до книжки.

За кожен опублікований лист Грем, Кляйн і Bloomsbury перераховують кошти британській благодійній організації MANUP?, яка допомагає чоловікам у питаннях психічного здоров’я й не бере з них плату за свої послуги.

Головін написав, що його дуже зачепила думка Грема з передмови до книжки про те, що за останні 50 років змінилося саме розуміння того, що означає бути чоловіком. За його словами, видавці отримали понад 1600 листів від батьків з усього світу.

Один із друзів Грема після написання листа дві години плакав: він усвідомив, наскільки сильно любить сина і наскільки важливими були ці стосунки. 

Інший чоловік у листі вперше попросив сина пробачити за те, як залежність вплинула на дитинство хлопця. Грем також пише, що такий лист може мати майже терапевтичний ефект: допомагає краще зрозуміти себе, стосунки із сином і те, що хочеш передати далі.

Свій лист Владислав Головін писав тиждень: писав, перечитував і переписував. Поступово він зрозумів, що пише не лише для сина, а й для себе. За його словами, пояснюючи дитині власні переконання, довелося спершу відповісти собі на запитання, що для нього справді важливо, чому він зробив ті чи інші вибори, про що шкодує, чого боїться, чим пишається й заради чого живе. 

«Саме тому я так відверто писав синові про те, що відчуваю. Про страх не встигнути сказати йому найважливіше. Про біль від того, що між нами понад 2000 кілометрів. Про те, чому залишився в Україні, хоча міг виїхати. Про свої помилки як батька. Про те, що мені найважче не через ракети чи обстріли, а через тишу квартири, коли після роботи не чую: “Тато прийшов!” І про те, як сильно я ним пишаюся», — написав Головін. 

Журналіст зазначив: «Мені здається, саме в цьому і є одна з важливих змін у сучасному розумінні мужності. Нова модель чоловіка не заперечує силу. Вона просто перестає вважати вразливість її протилежністю». 

Головін також порадив книжку Скотта Гелловея Notes on Being a Man «Нотатки про те, як бути чоловіком». За його словами, вона теж про те, що означає бути чоловіком сьогодні, коли старих відповідей уже недостатньо, а нові доводиться формулювати самим. Він сподівається, що Letters to Our Sons вийде українською наступного року. 

Нагадаємо, у вересні 2026 року роман Сема Вахмана «Соняшникові хлопці» про облогу Чернігова й синів, які шукають батька, здобув Літературну премію миру імені Дейтона. 

У січні 2026 року Валерій Пузік отримав премію імені Богдана Хмельницького за книжку «З любов’ю — тато!», яку написав на війні як розмову із сином.

Читайте також: Що більше, дужче любиш – то розумнішаєш: з листів Василя Стуса до сина