Знаковий нон-фікшн 2018 року: переклади і більше українських авторів

Історія фемінізму, будова Всесвіту, Революція гідності, репортажі про національні меншини, автобіографія всесвітньо відомої мисткині ‒ рік, що минув, відзначився неабияким розмаїттям не лише перекладного, а й українського нон-фікшну. Ми обрали свій топ важливих за тематикою, несподіваних, ідеально створених, щоб розуміти, куди популярна категорія рухатиметься далі.

На нашу суб’єктивну думку, у виборі нон-фікшну вітчизняні видавництва більш залежні від смаків читацької аудиторії, ніж, скажімо, при формуванні портфелю художньої літератури. Це пояснює невмирущість книжок про досягнення успіху в бізнесі, стосунках, про мистецтво забивати на все, будуючи неодмінно вдалий стартап. Своїх позицій тримаються біографії/автобіографії видатних особистостей, але з їхніми перекладами трапляються прикрі випадки, коли популярна, скажімо, в англомовному середовищі особистість користується значно меншим інтересом на наших теренах. Більшає літератури про виховання дітей і підлітків, часто з несподіваним підходом до цієї нелегкої справи. Несподівано багато минулого року було видань про історію, культуру та правила споживання алкогольних напоїв, зокрема, вина.

Стосовно нон-фікшну українських авторів, то тут відчутно бракує науково-популярної літератури з акцентом саме на науковості. Історичні дослідження, есеїстика жіттєво-філософського спрямування від вчених мужів, правила етикету від зірок шоубізу, ба, навіть збірки, що допомагають орієнтуватися в кіно чи літературі, не компенсують браку книжок, які б довели наявність в Україні науковців, готових легко й захопливо розповісти про сучасний стан точних наук.

Навчившись азам здорового харчування, прочитавши про усі можливі японські, шведські та данські секрети щастя, вкотре дізнавшись, які таємниці приховує людський мозок, український читач чекає на гучні новинки та корисні видання, з якими, віримо у це, видавці не забаряться. Поки ж згадаємо про книжки, які тим чи іншим виділялися із загалу, й неодмінно будуть цікавими та корисними у новому році.    

Олеся Яремчук «Наші інші»

• Львів : Човен, 2018. ‒ 208 с.

Чехи та словаки, турки-месхетинці, шеди, румуни, роми, євреї, ліптаки, гагаузи, волохи  ‒ від Заходу до Сходу розповідають історії своїх родин, які за тих чи інших обставин опинилися в Україні. Прості люди з непростими долями. Біль і смуток, які сусідять із любов’ю та відданістю. В чотирнадцятьох репортажах заховано силу нації, якою ми так пишаємося. Вона тримається на щирості та надії, але потребує знищення стереотипів, як, наприклад, у випадку з ромами, а також проговорення страхів минулого, що й досі огортають пам’ять про винищення вірмен чи євреїв під час Другої світової війни.

Книжка Олесі Яремчук говорить про усвідомлення чиєїсь інакшості, її прийняття, бо саме це є шляхом до прогресивного світського суспільства. Ледь не в кожному репортажі йдеться про війну з минулого чи теперішнього, про жах, до якого може призвести людська злість і обмеженість, особливо коли ти ‒ інший, що швидко може стати зайвим. Щоб темрява не перемогла, варто любити й вірити у людей, незалежно від їхнього віросповідання, мови чи етнічної приналежності.

Чим корисна: «Наші інші» ‒ ліки від націоналістичного недоумства та будь-яких інших крайнощів, які шкодять свободам і правам людини.

Сергій Парновський, Олексій Парновський «Як влаштовано Всесвіт»

• Львів : Видавництво Старого Лева, 2018. – 248 с.

«Ця книга є проміжною ланкою між науково-популярною книгою та підручником, своєрідним мостом через величезну прірву, що відокремлює популярну науку від справжньої науки», ‒ зазначають автори. Видання українських фізиків присвячено космології ‒ вивченню структури та еволюції Всесвіту. Нещодавно молода наука відсвяткувала сторіччя свого виникнення, яким завдячує виходу 1917 року публікації Альберта Ейнштейна «Космологічні прояви загальної теорії відносності».

Автори нагадають читачеві суть ЗТВ, пояснять поняття «простір-час», розкажуть про розширення Всесвіту, виникнення ідеї Великого вибуху, темну матерію, злиття галактик, поділяться нагальною проблемою астрономії ‒ вимірюванням відстаней, дійдуть до чорних дір… Це буде захопливе, але непросте читання, що потребуватиме елементарних знань з фізики та додаткових звернень до Вікіпедії.

Чим корисна: книжка Парновських здатна переконати у зворотному скептиків, які вважають, що в Україні нема науки та авторів, які б могли достойно відповісти Кристофу Гальфару чи Люсі Гокінг.  

Читайте також: Щеплення від пітьми: 3 книжки популяризаторів науки

Мирослава Мудрак «Нова ґенерація» і мистецький модернізм в Україні»

• Київ : Родовід, 2018. – 288 с.

Кожна книжка про українське авангардне мистецтво ‒ важливий крок у відвоюванні нашого культурного спадку. Поки в іноземних музеях, навіть найбільш авторитетних, Казимира Малевича, Володимира Татліна, Василя Єрмілова, Олександра Богомазова кваліфікують як російських художників, існуватиме потреба у спростуванні цієї інформації. Більше того, серед самих українців регулярно треба проводити лікбез, щоб не виникало сумнівів у повноцінності та самобутності вітчизняного мистецтва. Отже, книжка Мирослави Мудрак є масштабним дослідженням взаємопроникних процесів, які були характерними для мистецької культури України перших десятиліть XX століття.

Головним майданчиком, дискусійною платформою, виразником революційних поглядів і нових художній віянь став журнал харківських панфутуристів «Нова ґенерація», під редагуванням Михайля Семенка. Його активним авторам, що мріяли створити поезію як малярство, універсальну візуальну мову, яку б можна було використовувати в кіно, фотографії, плакаті, архітектурі, сценографії, й присвячено монографію.

Чим корисна: книжка доводить, що в історії української культури є речі, які не можна декомунізувати, бо тоді вони втратять свою неповторність. Це треба прийняти, щоб не вдаватися до варварського заперечення минулого.

Мистецтво чи ринок: як відрізнити масову літературу від елітарної?

Тамара Марценюк «Чому не варто боятися фемінізму»

• Київ : Комора, 2018. ‒ 328

«Фемінізму не варто боятися, бо це про справедливість, гідність і правду, хоч би якою гіркою вона не була», ‒ зазначає кандидатка соціологічних наук, доцентка кафедри соціології Києво-Могилянської академії Тамара Марценюк.

Акцентуючи увагу на історії боротьби жінок за соціальну рівність, авторка подає інформацію про хвилі й види фемінізму, внутрішні, ідеологічні зміни, які він переживає, роль чоловіків у зародженні руху. Марценюк пише не лише про європейський чи північно-американський фемінізм, але й про його існування у другому і третьому світі.

Хто такі фемократи? У чому суть об’єктивації жінки? Коли почалася боротьба проти суспільних стандартів краси? Відповіді на ці та інші запитання, а також велика кількість додаткових матеріалів і посилань, виконують функцію хорошого нон-фікшну ‒ спонукають до подальшого самостійного вивчення предмета.  

Чим корисна: прочитавши книжку Марценюк, панянки переконаються, що слово «феміністка» ‒ це не лайка, а тренд. Чоловіки ж отримають доволі змістовну історію руху захисту прав жінок.

Як написати хороший нон-фікшн: 7 порад від Ростислава Семківа

Марсі Шор «Українська ніч. Історія революції зблизька»

• / пер. з англ. О.Буценка. Київ : Дух і літера, 2018. — 264 с.

Докторка історичних наук, професорка Єльського університету подає власний погляд на Революцію гідності. Тоді, коли більшість іноземців сприймала події на Майдані як чергову партію у геополітичних шахах, для Шор вони порушили низку складних екзистенційних питань. Заради чого треба ризикувати життям? Що таке революція? Що штовхає людей на спротив?

Історії учасників Революції гідності переплітаються з роздумами авторки про характер громадянського протистояння як такого. Минуле й майбутнє, сподівання та мрії, солідарність в епоху фейків і пост-правди — Марсі Шор, симпатизуючи своїм героям, пише про речі, що були очевидними тоді, але з часом, на жаль, зблякли від розчарувань і зрад. Продовжуючи тему гуртування й самоорганізації, авторка розповідає про війну на Донбасі, добровольчий рух. Не оминає трагедії конфлікту, який призвів до смертей і розколів як у родинах, так і суспільстві. Своєю книжкою Марсі Шор прагнула зробити українців реальним народом для решти світу. Можливо, погляд науковиці на нас, повний захоплення та співчуття, трохи зменшить градус внутрнішньо-національної недолюбленості.

Чим корисна: Емоційна, талановита оповідь, яка може бути прикладом документації подій, а також вміння науково обґрунтовувати яскраво виражену суб’єктивність.  

Андре Рош «Перша стать. Зміни та криза чоловічої ідентичності»

• Київ : Основи, 2018. — 248.

Французький науковець Анре Рош досліджує формування європейської чоловічої ідентичності. Його роботи поєднують історію, антропологію та соціологію. За словами вченого, вибір об’єкта досліджень зумовлений посиленням ролі жінки в сучасному суспільстві та численними феміністичними студіями. На думку Роша, сучасний чоловік з’явився 1792 року, коли, після повалення монархії, у Франції дозволили розлучення за спільною згодою. Послуговуючись історичними документами, приватними нотатками, звичаями та звичками, автор охоплює двісті років історії французького суспільства.

Колись чіткий розподіл світу на чоловічий і жіночий був запорукою соціального порядку. Такі поняття, як честь і респектабельність виконували роль охоронців звичного плину речей. Поки не почалися зміни у нормах поведінки, які вивільнили жінок, але й досі не адаптували чоловіків до нових ролей.   

Чим корисна: Андре Рош допомагає згадати, що суспільні стереотипи стосуються не лише жінок, а й чоловіків. Автор не захищає колись «сильну» стать, він прагне цілком справедливої рівності між статями, що так довго ворогують.

Ніл Шубін «Риба всередині нас»

• Пер. Анна Лип’ятських. ‒ Київ : Komubook. ‒ 280 с.

На щастя, хвиля популярності банальщини від нон-фікшн про те, як змінити життя чи досягти успіху, помітно спадає. Натомість відчутною стає потреба у науково-популярній літературі — змістовній і захопливій. Книжка знаного американського палеонтолога, біолога-еволюціоніста Ніла Шубіна є еталоном жанру. Дотепна, розумна, несподівана — вона створена для тих, кому теорія Чарлза Дарвіна ближча, ніж історія про Адама і Єву.

2004 року Ніл Шубін входив до групи науковців, які під час розкопок на півночі Канади, в грунтах девонського періоду, знайшли закам’янілі рештки тіктааліка ‒ істоти, що була перехідною між рибою та наземними хребетними, простіше кажучи, риби з лапками.

Саме цього кільця у ланцюгу появи кінцівок дуже довго не вистачало палеонтологам. На основі даного відкриття, а також досліджень ДНК людини, вчений пропонує розібратися в історії виникнення наших тіл.    

Чим корисна: Шубін подає науку як пригоду, пристрасне заняття. Його книжка доводить, що знання про людину має ще безліч таємниць, а тому кожне нове відкриття у цій царині варто уваги.

Ніл Ферґюсон «Площі та вежі. Соціальні зв’язки від масонів до фейсбуку»

• Пер. Катерина Диса. ‒ Київ : Наш Формат. ‒ 376 с.

Свіже видання британського історика ‒ подія для тих, хто не втрачає віру у ґрунтовні дослідження з концентрованою кількістю концептуальних ідей. Крім того, яку б тему не обрав Ферґюсон, він аналізуватиме минуле, щоб застерегти від можливих помилок у майбутньому. У «Площах та вежах» йдеться про два види панування над людьми: ієрархічні структури та мережі. Жонглюючи фактами, власними умовиводами, ба навіть історичними анекдотами, автор створює оповідь, яка змінює погляд на події, відомі ще зі шкільних підручників.

Як справжній інтелектуал, Ферґюсон не обежується рідною для себе наукою, долучаючи до дослідження економіку, соціологію і навіть психологію поведінки.

Ілюмінати, гемофільні зв’язки, теорія шести рукостискань, родина Медичі, американські масони, розпад СРСР та Аль-Каїда ‒ дуже скромний перелік того, з чим стикнеться читач, подорожуючи епохами й континентами. Останньою зупинкою стане розділ про Кіберію ‒ гіпермережевий світ, якому так і не вдалося стати Утопією.

Чим корисна: Ферґюсона має оригінальний погляд на соціальні зв’язки, який під іншим кутом розкриває геополітичні процеси минулого та сьогодення. Його книжка спонукає критично підходити до процесів, що визначають світовий порядок.

Марина Абрамович «Пройти крізь стіни»

• пер. Олександр Михед. – Київ : Видавництво ArtHuss, 2018. – 440 с.

За словами видатної перформерки, «мистецтво — це життя і смерть», більше не існує нічого. Коли читач дійде до даної фрази в автобіографії, він буде свідомий того, що в ній немає ані краплини пафосу. Крайнощі, виклик, емоції на межі, багато кохання, шалене прагнення свободи «від матері, від Белграда, від двовимірного мистецтва» — Марина Абрамович обеззброює відвертістю, залишаючись талановитою оповідачкою, для якої важливі як причини, так і наслідки.

Її власний життєпис переплітається з історією Югославії, світового мистецтва. Саме тому «Пройти крізь стіни» є документом, що фіксує розвиток перформансу та акціонізму, містить свідчення про спротив і його придушення комуністичним режимом.

Цікавою є можливість зазирнути за лаштунки мистецького процесу, дізнавшись, що, скажімо, найвідоміший перформанс «Митець присутній» Абрамович вдалося провести за допомогою програми підготовки космонавтів НАСА.   

Чим корисна: автобіографія Марини Абрамович ‒ антидот проти стереотипного сприйняття жінки у патріархальному суспільстві, це потужно-щире висловлювання про право на вибір і прийняття себе, твір мистецтва, який заохочує думку про те, що ви теж так зможете.

Хто відрізав вухо Ван Гогу: 6 книжок, щоб розмовляти про мистецтво з дорослими

Юваль Ной Харарі «21 урок для 21 століття»

• пер. Олександр Дем’янчук. ‒  BookChef, 2018. ‒ 416 с.

Нова книжка ізраїльського історика, автора бестселерів, українською вийшла одночасно з англомовною версією, що є безумовним приводом для гордості за вітчизняний видавничий ринок.

Харарі прагне подати важливе дослідження про формування майбутнього, яке відбувається нині. Для більшості пересічних землян цей процес залишається непоміченим через інформаційни шум і банальні щоденні турботи. Але незнання, як відомо, не звільняє від відповідальності. Тому автор сміливо говорить про несподівані речі, що, власне, і складають реальність. Виклики, які ставлять перед людством технології, зіткнення цивілізацій та об’єднання людства, контроль над страхами і поміркованість у поглядах як шлях до знищення тероризму, ілюзія знання та пост-правда ‒ всі ці гострі кути сьогодення розглянуті так само захопливо, як і ґрунтовно.

З автором можна не погоджуватися, але він буде лише радий викликати у читача бажання думати і дискутувати.

Чим корисна: книжка Харарі дає розуміння того, яким є теперішнє в контексті технологічного, економічного, політичного розвитку людства. Світ змінюється разом з нами. І лише прийняття, усвідомлення цих перемін є шляхом до майбутнього.

Колажі: Олеся Бачинська