Дві українські книжки у фіналі Міжнародної книжкової премії Вітольда Пілецького

Премія імені Вітольда Пілецького оголосила фіналістів 2025 року, до них увійшли і 2 книжки українських авторів. Про це повідомив Інститут Пілецького, що вручає премію.

Премія відзначає найкращі книжки про досвід країн Центральної та Східної Європи у протистоянні тоталітаризмам ХХ століття. У 2025 році з 60 поданих видань до короткого списку увійшло 12 книжок у трьох категоріях — академічна історична праця, історичний репортаж і спеціальна відзнака.

Академічна історична книжка

До п’ятірки номінантів увійшли:

• Міхал Білевич, Traumaland. Polacy w cieniu przeszłości (Wydawnictwo MANDO / WAM);
• Томаш Церан, Zbrodnia pomorska 1939. Początek ludobójstwa niemieckiego w okupowanej Polsce (Instytut Pamięci Narodowej);
• Пйотр М. Майєвський, Brzydkie słowo na „k”. Rzecz o kolaboracji (Wydawnictwo Krytyki Politycznej);
• Даріуш Венгжин, Internirung. Deportacja mieszkańców Górnego Śląska do ZSRS… (Instytut Pamięci Narodowej);
• Рафал Внук, Славомір Полещак, Niezłomni czy realiści? Polskie podziemie antykomunistyczne bez patosu (Wydawnictwo Literackie).

Історичний репортаж

У цій категорії журі обрало чотири книжки:

• Патриція Долови, Pęknięte lustro. Próba portretu Adama Czerniakowa (Wydawnictwo Filtry);
• Ґжеґож Ґауден, Polska sprawa Dreyfusa. Kto próbował zabić prezydenta (Wydawnictwo Agora);
• Еміль Марат, Bratny. Hamlet rozstrzelany (Wydawnictwo Czarne);
• Міхал Пшеперський, Dziki Wschód. Transformacja po polsku 1986–1993 (Wydawnictwo Literackie).

Спеціальна відзнака

У категорії, що відзначає книжки про злочини сучасних тоталітарних систем і порушення прав людини, номінували:

• Марія Буко, Drugie pokolenie obozowe. Pamięć i doświadczenie potomków polskich więźniów niemieckich nazistowskich obozów koncentracyjnych (Wydawnictwo Naukowe UMK);
• Максим Еріставі, «Російський колоніалізм 101. Як окупувати сусіда й уникнути покарання. Ілюстрований посібник» (Russian Colonialism 101. How to Occupy a Neighbor and Get Away with It (IST Publishing));
• Сергій Плохій, «Росія — Україна. Найбільше протистояння XXI століття» (Rosja–Ukraina. Największe starcie XXI wieku (Wydawnictwo Znak Horyzont)).

Міжнародна премія імені Вітольда Пілецького — премія, заснована Інститутом  солідарності та мужності ім. Вітольда Пілецького до його 120-річчя, що присуджується авторам найкращих наукових і репортажних книжок, опублікованих у певному році польською чи англійською мовами, які стосуються польського досвіду двох тоталітарних режимів.

Партнер премії — Державний музей Аушвіц-Біркенау в Освенцімі.

Переможці у двох основних категоріях отримають по 46 850 злотих, лауреат спеціальної відзнаки — 45 000 злотих, а також пам’ятні статуетки. Почесні відзнаки супроводжуватимуться грошовою винагородою у розмірі 5 000 злотих. Імена переможців оголосять під час урочистої церемонії у грудні 2025 року.

Вітольд Пілецький(1901-1948) відомий тим, що під час Другої світової війни здався німцям з метою потрапити як в’язень у концентраційний табір Аушвіц для отримання інформації та проведення підпільної роботи. Після війни організував розвідувальну мережу і почав збирати інформацію про становище солдатів польської Армії Крайової, ув’язнених у таборах НКВД на території Польщі та засланих у Радянський Союз. За цю та іншу діяльність комуністична влада Польщі засудила його до смертної кари.

Як повідомлялося, у 2022 році лавреатом премії став Станіслав Асєєв.

Фото: facebook.com/InstytutPileckiego