2 українські книжки — серед найкращих у 2025 за версією польського тижневика

Дві українські книжки — «Листи до України» Юрія Андруховича та «Арабески» Сергія Жадана — увійшли до переліку 60 найкращих книжок 2025 року за версією польського тижневика Tygodnik Powszechny. Про це повідомили на сайті видання.

Загалом список охоплює художню прозу, поезію, есеїстику, репортажі та біографії, опубліковані протягом року у Польщі.

Книжка «Листи в Україну» Юрія Андруховича у польському перекладі Томаша Ружицького вийшла друком у  видавництві a5, а «Арабески» Сергія Жадана в перекладі Міхала Петрика — у видавництві Czarne.

Редакція Tygodnik Powszechny наголошує, що список — це не рейтинг: книжки впорядковані за датами публікацій рецензій і критичних матеріалів на сторінках видання. Усі тексти про відібрані книжки доступні в окремому розділі.

У коментарі до «Листів в Україну» редакція наголошує, що тексти, написані ще в мирний час, під час повномасштабної війни набули додаткового звучання і нині вони «звучать особливо сильно, трохи пророчо, але водночас несуть надію своєю енергією та відчуттям внутрішньої сили». Саме тому, за спостереженням авторів огляду, ці тексти читають навіть у бомбосховищах.

«Листи в Україну» — збірка вибраних поезій Юрія Андруховича з циклу української поетичної антології видавництва «А-ба-ба-га-ла-ма-га». Вірші циклу були написані на початку 1990-х років, коли Андрухович перебував (за слова поета «тужив і вив совою») у москві. Цикл складається з 20 поезій-листів.

Польський перекладач і поет Томаш Ружицький у коментарі до книжки називає ці вірші «іскристими ліризмом, соціальною й політичною сатирою, проникливими, лобузерськими баладами», а також підкреслює, що вони становлять «жест творчої свободи» і «свідчення любові до батьківщини». Окремо він наголошує на тому, що книжка водночас пропонує «тверезу діагностику стану російського духу».

Коментуючи збірку малої прози «Арабески» Сергія Жадана, критик Яцек Таран звернув увагу на характерну для автора стриману манеру письма і що Жадан «привчив читачів до прози, написаної ощадною мовою, без місця для пафосу чи видовищних образів». Герої книжки живуть у тіні війни, але, як зазначає рецензент, «жадібно намагаються вхопитися за іншу реальність — крихку, позначену страхом», у якій автор шукає простір для розмови про спроби зберегти хоча б мінімальну нормальність.

Рецензія окремо акцентує на вступному реченні одного з оповідань: «Другого березня, у сьомий день війни, подзвонив Коля і попросив вивезти труп…», — яке одразу задає тон усій книжці. За словами критика, подальша оповідь стає «зіткненням із реальністю, де гротеск сусідить зі смертю, а повсякденність безповоротно заражена воєнним абсурдом». 

В Україні книжка вийшла друком у видавництві «Меридіан Черновіц» у 2024 році.

Рецензію на цю збірку читайте тут.

Нагадаємо, 11 українських авторів увійшли до довгого списку польської премії Ossolineum. Крім того, українська авторка стала номінанткою премії «Ангелус» 2025 року.

Читайте також: Які організації працюють з українською книжкою у Польщі

Чільне фото: Jure Divich / Shutterstock