Які організації працюють з українською книжкою у Польщі

Міжнародна підтримка – чи то у сфері культури, чи в постачанні зброї – не виникає раптово, а є результатом послідовної і тривалої роботи. З 15 по 18 травня у Варшаві триває Міжнародний книжковий ярмарок, на якому Україна представлена національним стендом, організованим Українським інститутом книги, та окремою програмою заходів. Саме на таких ярмарках зароджуються нові ідеї, налагоджуються партнерства і домовленості про майбутні проєкти. 

Як польські інституції, видавництва та медіа працюють з українською літературою? Звідки вони беруть ресурси – і які мають плани? Про це ми поговорили з ключовими польськими гравцями, які системно працюють з українською літературою.

Польський інститут книги

Польський інститут активно сприяє розвитку польсько-української літературної співпраці. Однією з ключових ініціатив є україномовний літературно-культурний портал Posestry.eu, запущений у березні 2022 року. Це щотижневе видання, яке одночасно виступає і цифровим літературним журналом, і всеосяжною онлайн-бібліотекою, де розміщені сучасні українські тексти та переклади польської літератури – від класики до найновіших творів. Станом на сьогодні платформа опублікувала понад 3000 матеріалів і представила понад 120 польських авторів у перекладі українською. До редакційної команди входять українські письменники й перекладачі, зокрема поетка та авторка дитячих книжок Олеся Мамчич, яка очолює проєкт від імені Польського інституту книги.

Найближчим часом Posestry розпочне тісну співпрацю з нашим новим польськомовним літературним онлайн-журналом Dziennik literacki, у межах якої відбуватиметься обмін окремими публікаціями та регулярне кураторство українського контенту для польських читачів.

Крім того, Книжковий інститут Польщі підтримує культурний обмін через резиденційні програми для українських авторів і перекладачів. У 2024 році ми реалізували спеціальну Літературно-перекладацьку резиденційну програму для українських митців, яка зібрала 11 учасників. Серед проєктів — літературні переклади, написання власних творів і редакторська робота для порталу Posestry. Резиденти отримували стипендії, підтримку з проживанням, навчання з авторського права та курси польської мови.

За нашої підтримки в Україні у 2024 році вийшов новий переклад поезії Збіґнєва Герберта, виконаний відомою поетесою Маріанною Кіяновською та опублікований видавництвом «Дух і Літера». Ця подія приурочена до 100-річчя з дня народження Герберта у Львові й була відзначена заходами в Києві та на BookForum у Львові, де ми виступали співорганізаторами.

Читайте також: Де купити українські книжки в Польщі: путівник для книголюбів

Warsztaty Kultury w Lublinie

Місто Люблін має багато міст-партнерів в Україні та давні традиції транскордонної співпраці завдяки численним муніципальним, двостороннім та міжнародним проєктам. Завдяки цій активній співпраці у сферах культури, мистецтва, освіти та туризму у Любліні сформувалася відкрита спільнота, чутлива до інших культур і проявів багатокультурності. Зокрема, через наплив українських мігрантів до 2022 року в Любліні сформувалася велика українська спільнота, яка відіграє важливу культурну і творчу роль у житті міста.

Із 2014 року муніципальна культурна установа Workshops of Culture організовує щорічний фестиваль East of Culture – Different Sounds – масштабну подію, яка представляє сучасних митців у міжнародному контексті. Від самого початку фестиваль супроводжувався літературною програмою, що знайомила з новими виданнями з сусідніх країн Польщі, зокрема України та Білорусі. Згодом до програми додалися переклади з литовської, латиської, естонської та угорської мов.

Eastern Express – це назва нашої першої видавничої серії та супровідного циклу презентацій книг і зустрічей з авторами. Під час фестивалю ми запрошуємо авторів і перекладачів на спільні зустрічі, організовуємо літературні прем’єри та формуємо спільноту читачів у Любліні – гостинному і відкритому місті, яке століттями було на перехресті культур.

Після 2022 року ми вирішили посилити підтримку українського мистецтва та створити простір для українських голосів через публікацію й промоцію художньої літератури в різних жанрах. Щоб реалізувати це, ми успішно подали заявку на грант Європейського Союзу в межах програми Creative Europe, що підтримує співпрацю з Україною.

Обираючи українських авторів, ми прагнемо звертатися до вже визнаних письменників, які мають хорошу репутацію на українському книжковому ринку, і радимося з критиками й літературознавцями. Ми намагаємося відкривати для польського читача нові імена – ті, що ще маловідомі в Польщі, але демонструють багатство й тематичну розмаїтість української літератури.

Ми покладаємося на смак досвідчених перекладачів, водночас прислухаючись до очікувань читачів.

Завдяки новим грантовим можливостям для української літератури з 2022 року було видано значно більше назв. З того часу наше видавництво опублікувало 10 нових книг українських авторів і підписало контракти з новими українськими видавцями та перекладачами, створивши нову пропозицію на видавничому ринку. Позитивним сигналом є зростання видимості нових імен, а також збільшення кількості жінок серед авторів і перекладачів. На 2025 рік і наступні роки заплановано більше публікацій.

Як муніципальна культурна установа, видавнича діяльність якої не є основною, ми не маємо змоги системно підтримувати перекладачів — через стипендії, семінари чи інші програми. Водночас ми тісно співпрацюємо з перекладачами під час підготовки книжок, надаючи їм свободу обирати редакторів і дизайнерів – тобто реальний вплив на фінальну форму видання. Такий підхід – рідкість на ринку, і перекладачі його дуже цінують.

Ми підтримуємо перекладачів у довгостроковій перспективі: подаємося на гранти на переклади, рекомендуємо їх на резиденції, просуваємо на зустрічах з авторами, книжкових презентаціях, номінуємо на премії та конкурси, дбаємо про їхню видимість у медіа, знайомимо з критиками і журналістами. Із 2024 року запровадили практику виносити імена перекладачів на обкладинки книжок – символічний жест, що підкреслює їхню роль як співтворців і послів культури, яка часто лишається недооціненою.

Останніми десятиліттями видно послідовне зростання присутності української літератури на польському книжковому ринку. Варто згадати діяльність таких видавництв, як Wydawnictwo Czarne, KEW, Biuro Literackie, Pogranicze, Warstwy та Workshops of Culture, а також перекладачів: Богдана Задуру, Олю Гнатюк, Єжи Чеха, Адама Поморського, Катажину Котинську, Міхала Петрика, Анну Корзеновську-Бігун, Ренату Руснак, Анету Камінську, Марціна Ґачковського та інших.

Інтерес до українських тем у польському суспільстві традиційно зростав під час важливих політичних і суспільних подій в Україні – таких як Помаранчева революція, Євромайдан та повномасштабне вторгнення Росії у 2022 році. Це зокрема впливало на зацікавлення українською літературою.

Важко сказати, наскільки довготривалим буде нинішній інтерес до теми війни. Можливо, ринок уже насичений новими назвами. Водночас ми бачимо ще не реалізований потенціал у сегментах для молоді, графічних книгах, зокрема коміксах.

Цілком природно, що тема війни в Україні викликає інтерес у польських читачів. Ще до повномасштабного вторгнення польські читачі високо оцінили переклад книжки Артема Чеха «Точка нуль», яку Workshops of Culture видало в 2019 році. Війна на сході України також присутня в книжці Катерини Бабкіної «Мій дід танцював краще за всіх», перекладеній і виданій у нас. Книжка «Котик, Півник, Шафка» Олександра Михеда, присвячена першим тижням повномасштабної війни, уже перекладена і буде опублікована цього року.

Ми прагнемо представити польським читачам ширшу панораму української літератури. Ми хочемо залучити ширшу групу читачів, тому звертаємось до нових форм – підліткової літератури, коміксів і дитячих книжок. Ідея розширення аудиторії також лежить в основі нашого рішення видавати поезію у двомовному форматі – і ми послідовно реалізуємо цю практику. У 2023 році ми також видали двомовну антологію сучасної української драми «Комаха», присвячену темі війни та біженців.

Окрім традиційних форматів, ми прагнемо поширювати електронні книги, брати участь у літературних подкастах, створювати короткі відео для соціальних мереж – усе це підтримує промоцію окремих видань. Ми проводимо офлайн, онлайн та гібридні події, запрошуючи авторів, перекладачів і харизматичних модераторів.

Важливою частиною сучасних підходів до популяризації є створення аудіокниг, зокрема для дитячих і підліткових видань.

Загалом література – це інструмент м’якої сили, який стимулює розуміння інших культур і відкриває нові реальності й контексти читачам. Публікація поетичної книжки Іллі Камінського «Республіка глухих» (2023) стала приводом для перформативних читань із музикою, що залучали глядачів. Вихід збірки оповідань Олега Сенцова «Життя» (2019) супроводжувався вуличною акцією на підтримку українського руху та кампанії за звільнення автора з російського табору. А п’єса «Комаха» (2023) вплинула на театральне середовище – її активно читали й ставили на сценах.

Читайте також: «Правильно налаштована уважність», або хто такий редактор аудіокнижок

«Український дім» у Варшаві

Наш фонд має три складники: книжки, що були в колекції нашої організації до 2022; книжки, закуплені після 2022; подаровані книжки. Від 2024 року більшість надходжень – подарунки. Бібліотека збирає книжки тільки українською мовою, єдиний виняток – польські переклади українських авторів і польські книжки про історію українців у Польщі. Ми маємо до 10 польськомовних читачів. Це люди, котрі або вчать українську мову, або беруть літературу для своїх українських знайомих. Коли в 2022-23 роках, завдяки міжнародним спонсорам, ми мали можливість купувати книжки, ми зосереджувалися на трьох напрямках – сучасна українська література, література зі шкільної програми (для дітей-біженців, що вчилися в українській школі онлайн) та українська науково-популярна і публіцистична література.

Досвід показує, що найбільше серед читачів має популярність література, яка допомагає «втекти від реальності» – детективи, любовні романи, young adult.

У нас є дуже позитивний досвід співпраці з польською фірмою Legimi, яка забезпечує доступ до електронних книг за моделлю абонемент/підписка. Після 2022 року вони додали біля 1000 українських книжок до своєї пропозиції. Legimi мають спеціальну пропозицію для бібліотек – продають місячні коди доступу до своєї колекції бібліотекам за ціною тричі нижчою від ринкової, а бібліотеки безплатно розподіляють їх між своїми читачами. Ці коди мали виняткову популярність серед наших читачів. Користувачі могли записувати до своєї полиці необмежену кількість книжок (у бібліотеці можна взяти 3 на місяць), а також брати книжки, які з різних причин не хотіли брати напряму в бібліотекаря (наприклад, книжки з сексуальної освіти). З огляду на скорочення бюджетів наразі ми відмовились від співпраці з Legimi. 

У Польщі існують інституції і видавництва, які спеціалізуються на українській тематиці (наприклад, KEW – Kolegium Europy Wschodniej). Ми активно з ними працюємо та відкриті до співпраці з іншими – культурними центрами, організаціями й університетами, які не сфокусовані тільки на Україні. Також варто пропагувати польську літературу в Україні та підтримувати її переклади. До нас часто приходять підлітки, які хочуть прочитати щось із польської шкільної програми українською мовою, і виявляється, що перекладів або немає, або вони видані 1950-60-х років, або це малотиражні книжки.  

Слід пам’ятати, що Польща має величезну мережу публічних бібліотек, яка поповнює фонди тільки і виключно через державні дотації, а це означає, що вони куплять польські переклади українських книжок тільки, якщо ті здобудуть популярність на ринку. А українські книжки потрапляють тільки у форматі «інтеграції біженців і мігрантів», щоб ті також приходили до місцевих бібліотек.

Ще декілька загальних розмірковувань. Найбільша проблема  українських бібліотек – наявність місця. Тільки в Любліні  працює бібліотека для іноземців (не тільки українців), яка має читальний зал, тобто є місцем, де можна збиратися, дискутувати, проводити заходи. Наша бібліотека у Варшаві працює виключно за абонементом. Бібліотеки втрачають природну монополію на українську книжку. Зараз майже всі великі інтернет-магазини висилають видання до Польщі, існує декілька польських крамниць і інтернет-крамниць з українською літературою в Польщі.

“Klub Literacki” Po sąsiedzku з’явився ще до повномасштабного вторгнення Росії в Україну як спосіб побудови діалогу між українцями та поляками за допомогою літератури. Засновницею й ідейницею клубу була Олександра Іванюк. На зустрічах клубу обговорювали книжки, що стосуються сходу Європи – репортажі, історичні тексти, романи. Основною ідеєю стало те, що хороша література може боротися зі стереотипами, протистояти пропаганді, дає змогу подивитися на суть речей. На той час зустрічі проводили польською мовою. Це був спосіб запросити до діалогу наших польських сусідів. 

Після 24 лютого 2022 року, коли багато українців вимушено опинилися в Польщі, літературний клуб дещо змінив формат. Основними учасниками клубу стали українці, для яких це був спосіб згуртуватися, знайти свою спільноту та підтримку на новому місці. Значно розширилася й тематика книжок до обговорення. Опитування серед учасників нашого клубу показало, що більшість цікавиться насамперед сучасною українською та польською художньою літературою. Обговорюємо також українську та світову класику. Проте ідея, що книга є інструментом для побудови діалогу, надалі залишається для нашого клубу провідною. 

Літературний клуб бачимо як місце наближення досвідів і обміну думками українців, котрі прибули з різних областей України, а також наших польських друзів. За можливості ми залучаємо до обговорення письменників. В онлайн-форматі до обговорень приєднувалися Тамара Горіха Зерня та Олена Пшенична. У різний час модераторами клубу були засновниця Олександра Іванюк та керівник бібліотеки «Українського дому» Олександр Пестриков. Зараз клуб веде Анна Руссу.  

Книжки для обговорення обирають учасники нашого літературного клубу. Раз на квартал ми збираємо всі пропозиції й серед них голосуванням обираємо ті, які читатимемо протягом наступних трьох місяців. Ми просимо учасників, аби запропоновані до обговорення книжки відповідали двом критеріям: були видані українською та польською мовами, а також щоб українську версію можна було придбати в електронному форматі, оскільки паперові книжки (особливо новинки) не завжди є в польських книгарнях. Водночас не всі учасники готові замовляти паперові книги з України. 

Ми з’ясували, що більшість українських перекладів таких польських письменників, як Ольга Токарчук, Щепан Твардох або репортажист Вітольд Шабловський, існують лише в паперовому вигляді. Якби видавництва могли більш широко видавати свої книжки в електронному форматі, це значно полегшило б доступ до українських видань для українців, що зараз опинилися за кордоном, та іноземців, які цікавляться українською літературою.

На зустрічі учасники можуть висловлюватися обома мовами – як їм зручніше. За нашими спостереженнями, до нас приходять поляки, котрі в якийсь спосіб пов’язані з Україною.

Вони вчать українську, а клуб для них стає одним зі способів потренувати розмовні навички.

Від січня цього року в «Українському домі» раз на місяць відбуваються спільні читання для дітей дошкільного й молодшого шкільного віку. Основна їхня мета – завдяки читанню зберегти зв’язок українських дітей з рідною мовою та культурою. Це також місце зустрічі й знайомства дітей та їхніх родин. Для читання обираємо книжки сучасних українських авторів, наприклад, «І ніякі це не вигадки» Грасі Олійко та «Е-е-есторії екскаватора Еки» Вікторії Амеліної. У такий спосіб хочемо зацікавити дітей читанням, зробити книжку ближчою, розповісти про дитячих письменників, які творять в наш час. Усі обрані до читання книжки є частиною колекції бібліотеки «Українського дому». Тому діти можуть ще раз прочитати улюблені історії в себе вдома. Щоб зустрічі були цікавішими, читання поєднуємо з рухливими іграми та виконанням творчих завдань. У роботі використовуємо матеріали, розроблені в межах проєкітв «Живі письменники», «Валізка з книжками».

У рамках спільних читань на початку березня «Український дім» відвідала одна з помітних українських дитячих письменниць Катерина Єгорушкіна. Вона провела інтерактивні читання для дітей та презентацію польських перекладів своїх книжок. Цю зустріч було заплановано двомовною та скеровано на українців і поляків.  

Найефективнішим методом залучення польськомовних учасників до українських літературних подій виявилися партнерства. Спільні заходи з польськими видавництвами та організаціями або презентації книжок польських авторів на українську тематику найбільше приваблюють польську аудиторію.

Водночас близько 80% учасників літературних подій складає українська спільнота. Для ширшого охоплення польськомовної аудиторії потрібне налаштування таргетованої реклами в соціальних мережах, проте через обмежений бюджет фонд наразі не має змоги її здійснювати.

Після початку повномасштабного вторгнення попит на українську літературу та поезію в Польщі суттєво зріс. Польські читачі активно відкривають для себе українських авторів і авторок. Перекладачі з української мови розповідали, що не встигають обробляти всі замовлення й працюють із надмірною кількістю текстів. Це зростання інтересу видно за кількістю українських книжок на польському ринку, збільшенням літературних презентацій, зустрічей із письменниками, запрошень на фестивалі, а також за появою українських авторів у програмах польських радіостанцій, серед номінантів на літературні премії, учасників резиденцій і престижних конкурсів.

Читайте також: Перекладацький фестиваль у Ґданську: чи правильний фокус обрали організатори?

Видавництво Ha!art

Видавництво Ha!art долучилося до представлення нових імен та книжок, які формують українську літературу після 2014 року. Ми опублікували нові твори Леса Белея, Юрія Завадського, Мирослава Лаюка, Сергія Сайгона, Дениса Казанського, Марини Воротинцевої, Олексія Чупи. Ми вирішили познайомити польську аудиторію з Донбасом. Поляки добре знають історію та культурне життя української Галичини – багато хто з нашої країни відвідував Львів або Івано-Франківськ. Культурна сцена Києва також стає дедалі більш упізнаваною. 

Інакша ситуація – з Донбасом. Цей регіон часто згадується в медіа, але переважно в контексті бойових дій. Натомість знання польської публіки про культуру, суспільство та повсякденне життя цього регіону досі обмежене.

Кілька книжок, що тепер доступні на польському ринку завдяки нашим зусиллям – зокрема «Як Україна втрачала Донбас» Дениса Казанського та Марини Воротинцевої, «Бахмут» Мирослава Лаюка або «Бруд [хакі]» Сайгона – допомагають розширити це уявлення.
Ми високо цінуємо нашу співпрацю з House of Europe, Польським інститутом книги та Фундацією імені Мєрошевського в підтримці цієї місії.

Видавництво KEW

Ми намагаємося зберігати збалансоване портфоліо. З одного боку, шукаємо класичні твори української літератури, так званий канон, для перекладу польською. Почали з Розстріляного Відродження, але прагнемо рухатися далі – вивчати інші літературні течії (і досягати гендерного балансу). Через трагічну історію ХХ століття ці твори часто залишалися поза увагою польських видавців.

З іншого боку, намагаємося відстежувати основні тенденції сучасної української літератури й видавати актуальних письменників. Орієнтиром для нас є премія «Книга року BBC», хоча останніми роками вона схиляється до популярної літератури. Ми також підтримуємо авторів, з якими маємо особистий зв’язок, наприклад Володимира Рафєєнка, якого ми прийняли одразу після його втечі з Донецька в 2016 році. Щороку ми також намагаємося видати хоча б одну поетичну збірку.

Ми тісно працюємо з перекладачами, яких самі навчали, і які нині орієнтуються в головних літературних процесах в Україні. Ми вважаємо їх нашими найкращими радниками і літературними агентами.

Маємо зазначити, що ані наше видавництво, ані інші установи, що працюють з українською літературою, не мають змоги замовити повноцінні маркетингові чи читацькі дослідження щодо запиту на такі книжки. Наші рішення базуються на довготривалих власних спостереженнях і розмовах у професійному середовищі. Якщо було б можливим провести таке соціологічне дослідження, воно могло б відкрити для нас нові, досі невідомі тенденції.

KEW завжди підтримувало Україну та українців. Повномасштабне вторгнення 2022 року не стало для нас переломним моментом, ми й до того були активними. Набагато важливішим є становлення покоління амбітних перекладачів, які здатні якісно перекладати художню літературу. Це й зумовило перехід до видання більшої кількості художніх творів, а не лише політичних есеїв чи публіцистики, як це було раніше.

Потужна хвиля інтересу до української літератури спостерігалась у Польщі приблизно 20 років тому – тоді видавали Андруховича, Забужко та інших. Тоді фокус був більше на Західній Україні. Водночас у 2022 році зросла цікавість до Східної України.

Інтерес до української літератури тісно пов’язаний із політичними подіями. Помітне зростання уваги з боку ЗМІ та масової аудиторії фіксувалося під час ключових моментів XXI століття: у 2004, 2014 та 2022 роках. Нині ж тренд, очевидно, йде на спад.

Масова аудиторія найохочіше сприймала книжки на історичні теми, знайомі полякам – Голодомор, сталінські репресії, війна. Але це — поверховий і нетривалий інтерес. Існує й інша аудиторія – читачі якісної літератури, для яких український контекст не є визначальним. Такі середовища шукають унікальні, естетично цінні твори. Наприклад, журі польських літературних премій останніми роками відзначали романи Майка Йогансена та Валер’яна Підмогильного.

Українські книжки добре сприймаються критиками. Їх рецензують, висувають на премії тощо. Але ми не думаємо, що це суттєво вплине на наш добір. Що стосується читачів – ми бачимо себе як промоутерів літератури. Ми намагаємося освічувати нашу аудиторію, і продажі тримаються на пристойному рівні.

Робимо подкасти та офлайн-зустрічі. Прагнемо співпрацювати з іншими культурними інституціями та фестивалями, щоб охоплювати нові аудиторії та сприяти інтеграції через літературу. Усі ці формати, на нашу думку, ефективніші, ніж просто фото книжок в Instagram.

Ми проводимо семінари для перекладачів ще з 2012 року. Також пропонуємо резиденції для перекладачів у нашому замку. Підтримка перекладів з боку Українського інституту книги та House of Europe була дуже важливою – вона дала змогу підвищити гонорари перекладачам.

Після 2022 року бачимо, що більше українських мігрантів почали звертатися до наших видань. Ми переконані, що загалом польсько-українські відносини поглиблюються і розширюються. На жаль, іноді політики привласнюють історію у своїх інтересах. Однак література — це надто нішева діяльність, щоб конкурувати з медійною популярністю, яку створюють політики. Ми частково можемо впливати на певні кола еліт, зокрема молодь, зацікавлену культурою.

Часопис «Посестри»

Часопис «Посестри» започаткований як проєкт Польського інституту літератури. Після реорганізації культурних інституцій він перейшов під опіку Польського інституту книги, де й функціонує донині. Перший номер побачив світ майже одразу після початку повномасштабного вторгнення — 24 березня 2022 року. Як на запуск масштабного літературного проєкту, це вкрай стислий термін.

Польська сторона шукала спосіб підтримати українців у час війни, тому концепція видання полягала у створенні україномовного часопису, що популяризує польську літературу, але водночас має вагомий компонент української. Ідея такого видання зародилася ще до вторгнення: Юрій Завадський розробляв його концепцію, однак війна значно прискорила процес. Тим паче, що в Кракові опинилася група українських літераторок, які разом із Юрієм Завадським (що працює дистанційно з Тернополя) і сформували редакцію.

Головна місія «Посестр» – розвиток українсько-польських культурних зв’язків і знайомство українського читача з широким спектром польської літератури.

Водночас важливою залишається функція підтримки: часопис є платформою для публікацій українських авторів і перекладачів, що отримують гідні гонорари.

Номери «Посестр» містять приблизно порівну польських і українських текстів – у співвідношенні 50:50. Оскільки часопис україномовний, він спрямований насамперед на українську аудиторію. Такий баланс дозволяє привернути увагу читачів до нових текстів улюблених українських авторів – і водночас познайомити їх із маловідомими польськими іменами.

Структурно «Посестри» функціонують як часопис (новий номер з’являється щочетверга, супроводжений блискучою графікою киянки Софії Салецької) і як електронна бібліотека.

У рубриці «Читальня» в алфавітному порядку подано індекс опублікованих авторів – від класиків до сучасників. Клацнувши на ім’я, читач отримує доступ до всіх матеріалів цього автора чи авторки (тексти, інтерв’ю, відео тощо). Наразі «Читальня» налічує понад 450 імен – авторів і перекладачів.

Кожен текст, опублікований у «Посестрах», має ретельно оформлені авторські права: або текст є у відкритому доступі відповідно до чинного законодавства, або редакція має письмові дозволи й угоди — як на оригінальні тексти, так і на переклади.

Читайте також: У польських Катовіцах відкрили «Українську книжкову поличку»