2022 рік у Литві оголосили Роком друкаря Франциска Скорини

Влада Литви оголосила наступний 2022 рік Роком Франциска Скорини — білоруського першодрукаря. Про це повідомило посольство Литви в Білорусі.

Франциск Скорина — білоруський першодрукар, просвітник, перекладач, гуманіст, письменник, доктор медицини, митець-графік, один із засновників кириличного книгодрукування у Великому князівстві Литовському. 22 травня 1522 року у будинку віленського бурмістра Якуба Бабича Скоріна заснував першу у Східній Європі друкарню. Тут він випустив першу на території князівства книжку — Малу подорожню книжку. Титульний лист не зберігся, тому точна її назва невідома. Дослідники назвали видання за текстом епілогу: «підсумовуючи, у цій маленькій подорожній книжці…».

У 2022 році виповнюється 500 років від відкриття у Вільнюсі першої у Східній Європі друкарні та виходу першої друкованої книги у князівстві, саме тому 2022 рік оголосили Роком Франциска Скорини, вшанувавши таким чином його справу.

Його відома «Біблія руська» порушувала правила, що існували при переписуванні церковних книг — містила тексти від видавця і навіть гравюри з його зображенням. Це єдиний випадок в історії видання Біблій у Східній Європі. Через заборону самостійного перекладу Біблії католицька і православна церкви не визнавали книжки Скорини.

З нагоди року Скорини у Литві нагоди білоруські художники Світлана Петушкова та Андрюс Шапоровас відновлюють друкарський верстат, який використовувався в друкарні Скорини за підтримки Музею енергетики та техніки.

На думку української дослідниці Наталії Пазюри, його видання вирізняються помітними мистецькими, граверними та орнаментальними елементами, шрифтом та іншими компонентами видавничої майстерності. Неабияке значення мають авторські передмови та коментарі, на змісті яких позначилися літературно-естетичні та філософсько-просвітницькі погляди Скорини, що характеризуються компромісом між християнською етикою та ренесансним гуманізмом.

До речі, книги, надруковані Скориною, справили значний вплив на розвиток культури України, стимулювали поширення в ній книгодрукування, зокрема завдяки своїм численним рукописним копіям. Зокрема, відомо про копію Псалтиря, зроблену 1543 Парфеном з Кобринського та Пінського староств, до якої внесено низку українізмів, 3 списки «Апостола» перемишльської греко-католицької капітули, волинський перепис «Апостола», зроблений 1593—94, та перепис чотирьох книг, датований 1568 роком, у місті Ярослав (нині місто Підкарпатського воєводства, Польща). Копії книг Скорини були у збірках А. Петрушевича та Румянцевського музею в Москві.

В Україні налічується 34 примірники видань Скорини, що зберігаються в Національному музеї у Львові імені Андрея Шептицького, Бібліотеці національній України імені Вернадського, Одеській національній науковій бібліотеці, Закарпатському краєзнавчому музеї в Ужгороді та Львівській національній науковій бібліотеці імені Стефаника НАН України.

У Львові названа вулиця на честь Скорини.

Нагадаємо, у Польщі 2022 рік буде роком Бруно Шульца. 

Читайте також: Литва: країна, де читають. Розмова з Рутою Мелінскайте.