5 успішних кейсів безкоштовного поширення українських дитячих книжок за кордоном

Із початком повномасштабної російсько-української війни українці, змушені виїхати за кордон, залишилися без книжок рідною мовою. Найгостріше проблему відчули діти, яким книжки (і то паперові) потрібні для розвитку, розваг і навчання. В Україні й за кордоном започаткували сотні кампаній з розповсюдження книжок серед біженців — від гігантських міжнародних проєктів до приватних ініціатив окремих волонтерів. Розповідаємо про 5 найцікавіших кейсів і волонтерський досвід. 

#ukrbookwithoutborder

На початку повномасштабного вторгнення фахівчиня Центральної бібліотеки ім. Т.Г.Шевченка для дітей м. Києва Марина Клімова виїхала з дітьми до Лейпцига в Німеччині. 

«Коли я зрозуміла цю проблему — що тут немає українських книжок, а потреба в них велика —  то спочатку, завдяки німецьким волонтерам, познайомилася з невеличкою приватною бібліотекою “Bunte Büchothek” міжкультурної асоціації WeltOffen e.V.», — розповідає Марина. Так почалася співпраця української бібліотеки із закордонними у питанні книжок для біженців: «Вони звернулися до мене по допомогу: замовити книжки. У німецьких бібліотекарів не було розуміння, які українські дитячі книжки найкращі. Плюс проблеми з логістикою: замовляти по кілька примірників у кожного з видавництв і потім доправляти їх у Німеччину — дорого». 

Клімова і директорка бібліотеки Яна Біленко вирішили започаткувати проєкт #ukrbookwithoutborder («Українська книжка без кордонів»). Партнером ініціативи став Благодійний фонд «Бібліотечна країна».

Українська сторона бере на себе створення списків рекомендованих дитячих і дорослих книжок, виконує їхній опис українською і англійською мовами та організовує закупівлю й доставку відповідно до запиту. Крім того, учасники ініціативи проводять онлайн-зустрічі вітчизняних письменників з українцями за кордоном. Кошти на закупівлю книжок надходять з місцевих бюджетів закордонних громад або ж на пожертви від членів цих громад. 

Наразі бібліотеки у Лейпцигу й Відні отримали понад 1500 сучасних українських книжок. На черзі — співпраця з бібліотеками Канади, Англії та Норвегії. 

Дізнатися більше про проєкт.

Books on charity! Книги на благодійність

Благодійну ініціативу заснувало Видавництво Старого Лева. «На початку повномасштабної війни ми отримували дуже багато повідомлень на скриньку і гарячу лінію про те, що українські діти покинули свої домівки і не змогли взяти із собою книжок», — розповідає координаторка проєкту Мар’яна Кіра. 

У ВСЛ розпочали благодійну акцію, яка має дві складові. Перша — збір книжок серед українців з метою доправити ці видання за кордон. Кожен відвідувач будь якої із книгарень Видавництва Старого Лева може опустити у скриню для збору книжки, які приніс із собою з дому або придбав на місці. Вимога тільки одна — вони мають бути українською мовою. «Більшість вживаних книжок приносять у на диво хорошому стані», — зазначає Кіра.

Друга складова — збір пожертв просто на сайті видавництва. Раз на місяць за зібрані кошти проєкт купує нові видання. Потім зібрані й придбані книжки перепаковують на складі видавництва та розсилають у європейські й українські міста відповідно до запитів.

У такий спосіб у ВСЛ опрацювали вже 72 запити з понад 120-ти, надіславши 4363 книжки, з них 3356 — дитячі. Географія вражає — від Сицилії до Швеції й Норвегії. 

Валізка з книжками із України

Це проєкт Гете-Інституту у співпраці з Німецькою бібліотечною асоціацією та Українським інститутом книги. Він є складовою частиною комплексного пакету заходів, на які Міністерство закордонних справ Німеччини виділяє кошти з додаткового бюджету на 2022 рік, щоб пом’якшити наслідки загарбницької війни росії проти України.

Завдяки ініціативі німецькі бібліотеки отримали українські книжки для біженців, а також додаткові дидактичні матеріали для батьків і вчителів.

Загалом на проєкт надійшло понад 800 заявок — набагато більше, ніж розраховували. Наразі «Валізки з книжками» доправили до 150 локацій: бібліотек у Німеччині та відділень Гете-Інституту в різних європейських містах. Це понад 6 тисяч дитячих книжок, зазначають в Гете-Інституті. У переліку 62 художніх і пізнавальних видання для дошкільнят і школярів, відібрані експертами.  

Дізнатися більше про проєкт.

Книжки без кордонів

На початку березня Український інститут книги винайшов спосіб, як швидко й без витрат на доставку з України зробити українську книжку доступною за кордоном. Ініціатива отримала назву «Книжки без кордонів». Вона вражає масштабами та кількістю залучених українських і міжнародних партнерів — від потужних державних інституцій різних країн і меценатів до ініціатив окремих волонтерів. Проєкт реалізується під патронатом першої леді спільно з Мінкультом та МЗС. 

Як це працює, розглянемо на прикладі. Харківське видавництво «Крокус» долучилося до проєкту одним із перших — ще на початку березня. На той момент його працівниці евакуювалися хто на Захід України, хто в Німеччину, а хтось залишився в передмісті Харкова. Вивезти з-під обстрілів книжки в перші місяці війни не вдалося — із собою працівниці встигли забрати лише ноутбуки. Як виявилося, саме це й було потрібно. 

УІК звернувся до видавництва з пропозицією безкоштовно надати оригінал-макети книжок — закордонні партнери готові були надрукувати їх у локальних друкарнях та безкоштовно поширити серед українських біженців. 

«Перші наші книжки надрукували в Польщі, і то не малим накладом, — розповідає видавчиня Наргіс Гафурова. —  “Лімерики” Сашка Дерманського стали надзвичайно популярними: їх друкували потім і в Німеччині, і в Ірландії, і навіть в Японії.  Де б це хтось в Ірландії чи Японії довідався раніше про харківське видавництво “Крокус”?»

Наразі в межах ініціативи у 20 країнах Європи й Азії надруковано 160428 примірників найрізноманітніших книжок від багатьох українських видавництв, розповідає керівник проєкту від УІК Юрій Марченко, але проект мережевий, тому насправді надрукувати могли й більше. «Найближчим часом очікуємо новини про 80 тисяч примірників від Польського інституту книги», — додає фахівець.  

Проєкт не приносить видавцям прямого прибутку — свої оригінал-макети вони надають безкоштовно. Утім ініціатива допомагає з промоцією продукції та популяризує українську культуру. Скажімо, після успіху «Лімериків» Дерманського (у дуже відомій найстарішій книгарні Дубліна Hodges Figgis наклад книжки розійшовся менш ніж за добу) цю поезію читали українською на німецькому радіо. Видавництво «Крокус» також змогло вийти на нових споживачів родом з України, які раніше могли не знати про його існування.

Друк і розповсюдження книжок відбуваються коштом благодійників завдяки  краудфандинговій кампанії. Але у проєкті нагадують: кожна закордонна громада може самотужки зібрати кошти й надрукувати книжки з макетів, наданих українськими видавцями або закупити готові книжки в українських дистрибуторів. 

Українським дітям – українську книгу!

«Українська книжкова поличка» у Центральній бібліотеці Вільнюського міського управління Vilniaus miesto savivaldybės centrinė biblioteka.  

Почнімо з прикладу: організатори книжкової виставки й фестивалю «Світ книги», що відбулася в травні у Празі, виявили, що вимушені переселенці з України не мають доступу до книжок рідною мовою. Вони почали шукати способи доправити українські книжки в Чехію. 

Зі «Світом книги» сконтактувало українське посольство і вже невдовзі повідомило, що має в себе 20 ящиків із українськими книжковими новинками. Їх евакуювали зі складів у Харкові, а тепер можуть передати в публічні бібліотеки країни. 

«Ідея посольства полягає в тому, щоб кожній бібліотеці, яка зацікавиться, дати 1-2 ящики, а в ідеалі бібліотека встановить у себе поличку української літератури», — пише в себе на сторінці бібліотека містечка Врди. 

Це — один з багатьох зразків того, як працює масштабна державна ініціатива «Українським дітям – українську книгу!», започаткована Держкомтелерадіо спільно з Офісом Президента, Мінкультом та МЗС. Вона забезпечує художніми і навчальними книжками для дітей і дорослих вимушено переміщених українців. 

Ініціатори звернулися до українських видавців із закликом безкоштовно надати книжки та організували доправлення їх у публічні бібліотеки в Україні та за її межами. Станом на початок вересня вітчизняні видавництва безкоштовно надали майже 1 млн книжок. З них понад 190 тис. примірників потрапили в публічні бібліотеки різних європейських міст, де тимчасово проживає багато українців. Доставку зазвичай беруть на себе українські посольства. 

Дізнатися більше про проєкт.

Досвід волонтера і людський фактор

Українка Катерина Іщенко — юристка за фахом, яка тимчасово, у зв’язку з війною, перебуває у землі Баден-Вюртемберг на півдні Німеччини. Прочитавши про одну з ініціатив, «Книжки без кордонів», Катерина вирішила долучитися до розповсюдження дитячих книжок як волонтерка. 

«Я написала їм напряму, і ми дуже швидко домовилися. Вони готові були мені надати 40 комплектів по 5 книжок… Потім я шукала охочих ці книжки отримати — писала в локальні німецькі групи, у канали, створені нашими біженцями, зробила гугл-форму, де люди могли залишити заявку. У мене також була вже певна кількість охочих», — розповідає Катерина Іщенко.

Волонтерка організувала зустріч, на якій роздала комлекти всім охочим українцям. Утім продовжувати такі ініціативи наразі не планує. І причина — не в логістиці, яку українці налагодили швидко і майже зразково, а в людському факторі.

«Чесно кажучи, я зрозуміла, що наші українські біженці не суперзацікавлені в українській літературі. Роздати 40 комплектів виявилося не те що б складно, але, приміром, сто я б не роздала. Люди, на жаль, у більшості російськомовні. Є російськомовні в побуті, але вони розуміють, що дитина повинна знати українську. Такі люди приїжджали по книжки. А решті було загалом не цікаво. Але є й родини, яким надзвичайно бракує книжок», — пояснює Катерина.

«Зі слів людей, з якими спілкуюся я, більшість тих, хто потребує книжок — це проактивні українці, які розуміють, що не зможуть повернутися найближчим часом додому, їм треба якось облаштовуватися, і вони шукають всі можливості, щоб мати українську книжку», — ділиться спостереженням Мар’яна Кіра.

Окреслюючи головні складнощі свого проєкту, Юрій Марченко акцентує на психологічних розчаруваннях: «Наприклад, коли зникають іноземні партнери, з якими про все вже, начебто, домовився. Або ж коли українці за кордоном обурюються, що ти пропонуєш їм для початку самоорганізуватися, а не висилаєш пакунок із книжками». 

Читайте також: Книга як найпростіший спосіб повернутися додому – бібліотека для біженців у Любліні