* ESC - закрити вікно пошуку
подкасти
9 нових літературних подкастів, які ви могли пропустити
15.02.2024
Бачите помилку в тексті — виділяйте фрагмент та тисніть Ctrl + Enter
Подкасти — нове медіа сучасності, яке з’явилося в Україні приблизно в середині минулого десятиліття. Трендовість, зручність формату, можливість самовираження — всі ці та інші переваги забезпечили подкастам невпинний розвиток і популярність. За даними Megogo Audio, тільки 2022 року кількість подкастів збільшилася на 28,1%. Найбільша частка проєктів, а саме 38,4%, присвячена культурі — програмам про літературу, кіно, театральне й музичне мистецтво, архітектуру. Така значна кількість контенту, безумовно, має свій вплив на популяризацію культури загалом і літератури зокрема, формує суспільну думку та визначає тренди. Тим важливіше зважати на теми та сенси, що закладаються в основу кожного з епізодів. Тож у цьому матеріалі ми розглянемо, що наразі обговорюють діячі культури й книжкові ентузіасти, та якою є літературна акустика нашого часу.
Зазначимо, що посилання на всі подкасти, вказані в нашій попередній добірці, є актуальними. Ба більше, два з них — «Правда і кривда» та «Культ» — набули свого продовження у нових сезонах та регулярно оновлюються й нині. Далі розповідаємо про нові літературні подкасти, які з’явилися за останні три роки.
«Книгосховище»: для тих, хто шукає книжковий safe space
Книжка — бездоганний винахід людства, як-от ложка, порох, колесо чи безпілотник. Так вважає авторка подкасту «Книгосховище» Олена Гусейнова. Часто саме до тяглості, постійності ідеального ми звертаємося, коли потребуємо сил та підтримки.
У заспокійливому аудіосховищі на «Радіо Культура» зберігається безліч книжок, зокрема: українська класична та сучасна література, твори латиноамериканських авторів XX століття, книжки про подорожі та навіть фотокниги із закарбованими на сторінках подіями новітньої історії. Крім того, «Книгосховище» — місце зустрічі з видатними письменниками, професорами та літературознавцями, які пропонують власну візію на такі гострі та цілковито притаманні часу питання: якою є доля диктаторів; за яких умов той, хто здається слабшим, може перемогти сильнішого суперника; як змінюється сучасна українська література під впливом війни.
Доторкнутися до ідеального можна за посиланнями:
Читайте також: Культура з приймача: поезія на щодень, радіодрама й розкіш годинного формату
«Запах слова»: для шанувальників літератури та стендапу
Якщо ви мріяли про літературний подкаст, де ведучими будуть стендап-комік та один з найвідоміших українських літературних критиків сучасності, а теми, згадані в епізодах, варіюватимуться від мотиваційних книжок Дейла Карнегі до творчості маловідомих літературних геніїв, можу запевнити, що hromadske.зміст вже подбали про втілення ваших найсміливіших фантазій.
Двічі на місяць літературний критик Євгеній Стасіневич і стендап-комік Сергій Чирков зустрічаються, щоб обговорити українську й світову літературу в межах подкасту «Запах слова». Гармонійний тандем ведучих, низка кумедних інсайтів з особистого життя та неординарні проміжні рубрики із загадками про літературні твори та письменників — усе це доповнює і без того насичені епізоди. Окрім вже згаданих тем, програма, яка, до речі, також доступна у відеоформаті, наштовхує на такі міркування: чи може екранізація бути ліпшою за книгу; як розвиток міст уплинув на появу детективного жанру; чому Стівен Кінг — король жахів, а Хвильовий — король цього подкасту.
«Я даю тобі запах слова» за посиланнями:
Читайте також: Українські стендапери: Література важлива не тільки як тема для стендапу, а й як паливо
«ПереФарбований лис»: якщо вам цікаво подивитися на українську літературу крізь призму психології
«Не дайте війні забрати більше, ніж вона вже забирає», — закликають авторки проєкту «ПереФарбований лис» — освітянка Валентина Мержиєвська та психологиня Марія Діденко. Істинно терапевтичний, він присвячений суто українській літературі, із фокусом на віддзеркаленні нею нашого світогляду та поведінки. Подкаст налічує вже 7 сезонів, де ведучі обговорили майже всі твори, представлені в шкільній програмі. У нових епізодах подкасту зокрема обговорюються: «Поза межами болю» Осипа Турянського, «Хазяїн» Івана Карпенка-Карого, «Патетична соната» Миколи Куліша, поезія Миколи Вінграновського.
Творчині проєкту не вважають себе літературознавицями, а радше підходять до розбору творів із погляду психології. Відтак ведучим майстерно вдається зламати четверту стіну між собою і слухачами та залучити їх до інтимної атмосфери дружнього кола, де ніхто не відчуває себе самотнім. Крізь призму літератури, авторки ведуть бесіди на такі теми: як ми відчуваємо людяність та її втрату, що таке синдром біженця, чому важливо не відкладати життя на потім та як сучасні події змінюють сприйняття історій минулого.
Перефарбовуємо лиса за посиланнями:
Читайте також: Література за межами шкільних стін — від клубів до екскурсій
«Кохання з другого погляду»: для тих, хто прагне перевідкрити для себе класику
Багатьом видасться доволі знайомою ситуація, коли класичний твір літератури — один або кілька — проходять повз, не те що невподобаними, а радше незрозумілими. Причини бувають різні, але найчастіше тягнуться зі шкільних років: щось було читати зарано, десь завадила формалізованість, стислість навчальної програми, якій насамперед бракувало більшої гнучкості, часу й простору для контекстуалізації та інтерпретацій.
Письменник, доктор філософії і викладач кафедри літературознавства Києво-Могилянської академії Мирослав Лаюк в авторському радіоблозі «Кохання з другого погляду» пропонує слухачам перевідкрити для себе, а можливо, навіть познайомитися вперше з такими творами, як: «Іліада» Гомера, «Божественна комедія» Данте, «Гаргантюа та Пантаґрюель» Рабле, «Дон Кіхот» Сервантеса, «Пані Боварі» Флобера, «Сто років самотності» Маркеса, «Над прірвою в житі» Селінджера та іншими класичними текстами. Важливою рисою подкасту є також те, що автор не лише поринає у минуле, надаючи слухачам ключі для розуміння творів, він також витягує ці тексти в сьогодення, актуалізує певні дилеми та спонукає до рефлексій з погляду сучасності.
Кохання з другого погляду можливе за посиланнями:
«Три сторінки на день»: для тих, хто шукає читацького натхнення
«Три сторінки на день» нагадують аудіощоденник із враженнями про прочитані книжки, що були не так давно написані або перекладені українською мовою. Подібно до більшості щоденників, подкаст створюється для душі, суб’єктивно, нерегулярно, коротко, але красиво й атмосферно. Авторка — журналістка Христина Дрогомирецька радить читати «Занадто гучну самотність» Богуміла Грабала у виданні видавництва Комора 2020 року, «Нічні купання у серпні» Сергія Осоки у виданні Видавництва Старого Лева 2022 року та «Дівчину, жінку, інакшу» Бернардін Еварісто у виданні Фабули 2021 року.
Про класні книжки українських і закордонних авторів, які можна придбати вже зараз, слухаємо за посиланням:
«Вуса Гоголя»: для тих, хто любить говорити з гумором про серйозне
Проєкт «Вуса Гоголя» стоїть біля витоків української подкастової культури, ставши для багатьох слухачів вхідною точкою в різноманітний світ літературних аудіовіталень. Жодні перипетії та тривалі паузи не зупинили Вадима Кириленка та Микиту Рибакова на шляху створення одного з найперших книжкових подкастів в Україні, який існує вже з 2019 року. Навпаки, труднощі лише підштовхнули до позитивних змін — ведучі запустили Gogol Media, де публікуються новини та статті не лише на літературну, але й на мистецьку, кінематографічну тематику. Сам подкаст, починаючи з п’ятого сезону, став україномовним, а з травня цього року — вийшов у відеоформат.
Як завжди, з гумором та сміливістю в трактуваннях, Владислав та Микита говорять про українську та зарубіжну літературу. Разом із запрошеними гостями, серед яких Олександра Гонтар, Ерік Йе, Анастасія Євдокимова та Наті Гресько, ведучі запитують у Шекспіра, чого він такий накручений, та уточнюють в Гетсбі, чи направду той великий.
Улюблені одесити, неодмінно смішно про серйозне за посиланнями:
«я включив не той подкаст»: якщо ви засумували за палкими книжковими дискусіями
«Ви включили не той подкаст, якщо шукаєте тут літературознавство, але ви на місці, коли вам знайома проста радість читання», — стверджується в підзаголовках до каналу. З мого боку це було радше так: я включила не той подкаст, випадково послухала 28 епізодів і тепер з нетерпінням чекаю на нові. Все не те, коли нема любові, але це точно не випадок подкасту Андрія Іващука й Ольги Кендзіор, який наскрізь просякнутий захопленням літературою.
Ольга надає перевагу сучасній прозі, починаючи з XX століття, Андрій — класичним творам і поезії. Зважаючи на певну відмінність у вподобаннях, тексти для огляду вибираються дуже різноманітні, а самі обговорення виходять палкими й емоційними. Серед уже розглянутих книжок: «Доктор Серафікус» Домонтовича, «Смерть лева Сесіла мала сенс» Олени Стяжкіної, «Персеполіс» Марджан Сатрапі, «Вальдшнепи» Миколи Хвильового.
Як закликають автори подкасту: «Беріть келих сухого або пляшку прохолодного Опілля», та вмикайте подкаст за посиланнями:
«Правда і кривда: (ні)коли знову»: якщо вас цікавить воєнна література
У подкасту «Правда і кривда», який вже з’являвся в нашій попередній добірці зі своєю «Літературною п’ятирічкою», публікується новий сезон, який точно заслуговує на окреме представлення. «(Ні)коли знову» присвячений воєнній літературі, де кожен епізод говорить про окремий конфлікт, що стався протягом XX і XXI століття, від Першої світової війни до російсько-української війни. Застосовуючи постколоніальну оптику до аналізу культур, зокрема української, ведучі подкасту Геля та Іра роблять центральними досвіди поневолених народів, зсуваючи метрополії на другий план.
До прикладу, аналізуючи літературу Першої світової, дівчата не зупиняються на вже звичних і набридлих творах представників так званого «втраченого покоління», а занурюються глибше, до творів «Поза межами болю» Турянського, «Warum» Олени Дучимінської, «Зійшов з розуму» та «Сниться» Ольги Кобилянської, «Щоденник про Чарноєвича» Мілош Црняського та «Гріх» Василя Стефаника. Окрім ретельно дібраної літератури, епізоди доповнюються стислою, але місткою історичною довідкою про кожен конфлікт.
Кривдимо імперські наративи за посиланнями:
«Висока полиця»: для тих, хто хоче більше дізнатися про літературні премії
Подкаст «Висока полиця» є продуктом новоствореного культурного медіа «Сенсор». Як зазначила його співзасновниця та головна редакторка Анастасія Євдокимова в коментарі Читомо: «Сенсор — це надчутливий пристрій, котрий вловлює хвилювання, подразнення, зміни. У перспективі ми готові стати таким пристроєм і виловлювати найцікавіше з культурного поля, щоби потім доступно і цікаво пояснити аудиторії».
Після прослуховування 9 опублікованих на сьогодні епізодів можна впевнитися, що авторкам ідеї вдається йти за орієнтирами, що закладалися в основу медіа. У межах подкасту літературознавиця Богдана Романцова веде розмови з українськими інтелектуалами на теми гучних премій і конкретних книжок, які в той чи інший час ці премії отримували. Ведуча ретельно відбирає, відрефлексовує, систематизує різноманітні факти й сенси та наче знімає їх із «високої полиці», до якої слухачам не завжди до снаги дотягнутися самостійно.
Що таке «висока полиця» і як до неї дотягнутися, пізнаємо за посиланнями:
This publication is sponsored by the Chytomo’s Patreon community
«Читомо» — це професійне медіа про книжки і книговидання в Україні та світі. Ми залишаємось незалежними лише завдяки коштам наших донаторів. Допоможіть нам розвиватися і ставати ще кращими!
Підтримати проєкт
що більше читаєш – то ширші можливості
