Kyiv Book Weekend — який різдвяний книжковий фестиваль потрібен Києву?

8–10 грудня в Києві вже втретє за рік відбувався книжковий фестиваль — Kyiv Book Weekend. Чи зміцнився бренд книжкових фестивалів і чи вдалось налаштувати відвідувачів на різдвяний настрій? Які помилки й успіхи в організаторів, які враження в учасників та наскільки виправданим було проведення цього фестивалю для різних його сторін — читайте в нашому репортажі.

Кожен новий книжковий фестиваль потребує не лише глибокого розуміння книжкової сфери, організаційних навичок, а й неабиякої креативності й продуманої маркетингової стратегії, щоб переконати відвідувачів прийти й сюди. Особливо взимку, після повітряних тривог, на незнайомій книжковій локації.

Ідея та організація

Цей фестиваль проводився напередодні Різдва, коли видавці готують багато тематичних книжок, тому за словами Дмитра Лаппа, голови оргкомітету, Kyiv Book Weekend задумувався як майданчик саме для таких видань. «Крім того, книжкові події — це завжди привід поговорити з однодумцями, зараз, коли українське книговидання переживає свій розквіт після витіснення російської книги, потрібно бачити, як росте і розвивається світ навколо літератури», — продовжує Дмитро.

Читайте також: Одним фестивалем на рік Києву не обійтись — як пройшов перший KyivBookFest

Основною локацією фестивалю став Перший павільйон Міжнародного виставкового центру (далі — МВЦ). Біля входу на територію в МВЦ стояв великий стенд з картою павільйонів, що спрощувало пошуки книжкової локації для відвідувачів. Що ж до самого місця, то з погляду логістики воно було зручним і просторим для гостей і ярмаркової, і подієвої частини. Хоча Верхню сцену часто таки не знаходили з першого разу. 

На першому поверсі розмістились видавничі стенди, сцени з подіями, зона фудкорту й настільних ігор, а на другому — одна зі сцен. Те, що ярмарок різдвяний, відчувалось і в трохи несподіваних як для книжкового фестивалю поодиноких ятках, у яких продавали свічки й мило, ювелірну й сувенірну продукцію, і навіть точкою з котячого притулку. Однак і учасники, і гості були задоволені тим, що організатори намагалися створити різдвяну атмосферу й прикрасили простір.

Багато учасників і гостей фестивалю відгукувались про його розташування на лівому березі Києва як мінус. Однак Дмитро Лаппо, голова оргкомітету, пояснює цей вибір потребою в безпеці: «Ми як організатори несли повну відповідальність за життя та здоров’я всіх гостей та учасників, тому наявність великого сховища була основним критерієм. На жаль, в Києві мало майданчиків, що пропонують безпеку для учасників масових заходів і мають сховища достатньої місткості». Під час Kyiv Book Weekend двічі лунала повітряна тривога, тож сховище дійсно знадобилося. А для видавництва «Віхола», наприклад, навіть це не перешкодило провести подію: презентація книжки Максима Паламарчука «Бойові кораблі» відбулась в укритті.

Про це зазначає й Ірина Юрченко, керівниця відділу маркетингу видавництва «Лабораторія»: «Під час тривоги нас як учасників одразу попросили перейти в укриття, яке було просто під залом, де проводився фестиваль. Мене це неабияк тішить: коли на місці є укриття, у випадку тривоги людині не доведеться виходити й шукати, де їй можна заховатися». 

То що ж зрештою вплинуло на низьку відвідуваність фестивалю — 6000 гостей за 3 дні — про яку говорили усі?

Програма й теми

За 3 дні фестивалю відбулось понад 110 подій — презентації, дискусії, поетичні читання, автограф-сесії тощо. Події фестивалю відбувалися на шести сценах першого поверху — «Головна», «Міжнародна», «Нонфікшн та бізнес», «З жовтої цегли», «Дитяча», «Аніме» та на сцені «Верхня» на другому поверсі. Крім того, на першому поверсі була окремо відведена зона для автограф-сесій зі своїм розкладом. 

Микита Москалюк, програмний директор Kyiv Book Weekend розповідає про формування подій: «Програму формували так, щоб охопити ті напрями, які залишаються в тіні. Було надзвичайно багато заявок від видавництв, і ми намагалися дати слово кожному. Важливою частиною програми був аніме-фестиваль, де представили мангу та комікси, так ми прагнули долучити молодь таку, як вона є». 

Присутність на фестивалі прихильників культури коміксів й аніме було складно не помітити навіть тим, хто дуже далекий від неї: повсюди було безліч косплеєрів, а аніме-сцена, по суті, майже не була відділена від ярмаркової зони як окремий зал.

Що ж до решти програми, то вона була насиченою і цікавою як професійним відвідувачам, так і книголюбам. У фокусі тем — вже традиційно цього року — історія і війна, розвиток і майбутнє книжки в Україні та світі. 

Однією з найвідвідуваніших подій стала публічна дискусія «Російсько-Українська війна. Два контексти» між авторами-істориками — Володимиром В’ятровичем, Сергієм Плохієм та Олегом Криштопою. Про неї розповідає Гнат Лагуна, керівник відділу асортименту КСД: «Ми як видавці зробили акцент на авторах, а не на книжках, які вони пишуть. Результат навіть для нас неочікуваний — зібрати повний зал з обговоренням історії — це дуже круто». Очікувано, що книжка Сергія Плохія «Російсько-українська війна: повернення історії» потрапила в топ продажів КСД.

Також повні зали людей зібрали й деякі презентації видань: Макс Кідрук із книжкою «Верхи на шатлі», що відкрила науково-фантастичну серію Corvus у видавництві «Бородатий Тамарин», Емма Антонюк та Антон Мартинов із збіркою новел Томаса Манна «Смерть у Венеції» («Лабораторія») тощо. 

Також на фестивалі презентували багато інших книжок: від вузькопрофільних і тих, що з меншою ймовірністю можуть пройти кураторський відбір на інших фестивалях, до найсвіжіших новинок і визнаної класики — «Воєнна розвідка України. У небі, на морі, на землі» Артема Шевченка (Yakaboo Publishing), «Спадок» Люко Дашвар (КСД), «Під подушку чи під ялинку» Дар’ї Анцибор («Лабораторія»), зібрання творів Миколи Хвильового («Смолоскип»), серія європейської класики (Yakaboo Publishing) тощо. Поетки Катерина Калитко, Юлія Мусаковська й Олена Гусейнова читали вірші з рукописів нових збірок.

Макс Кідрук та Люко Дашвар зібрали найдовші черги до автограф-сесій.

Окремою подією стала церемонія нагородження переможців премії KBU Awards 2023. З 2021 року її вручають авторам бізнес-літератури, а цьогоріч організатори створили нові номінації: «Формування національної ідентичності», «Історія України» й «Війна України та росії», реагуючи на суспільні запити. Схоже, цю подію задумували як так звану візитівку фестивалю: з живою музикою, фотозоною і фуршетом. 

Читайте також: Оголосили переможців премії для авторів бізнес-літератури KBU Awards 

Як зазначає Дмитро Лаппо, голова оргкомітету: «Ми намагалися зібрати усіх — десятки книжкових клубів і жанрів, прихильники яких не знайомі і не перетинаються один з одним, щоб показати, що українська книжка вийшла за межі бульбашки, де давно знайомі обличчя, а стала багатою та різноманітною, і вже всередині неї формуються нові «бульбашки»». 

Треба визнати, що це організаторам вдалось направду добре. 

На одних подіях обговорювали тренди буктоку, блогінгу й хтивої літератури, які більше нагадували збори «свого» читацького клубу, ніж фахову дискусію.

Водночас на іншій авторки-дебютантки ділились практичними й чесними порадами щодо пошуку власного авторського голосу й видавництва. 

Звісно, і воєнна тема не обмежувалась презентаціями відповідних книжок: окрему дискусію про воєнні злочини, права і цінності людини провели правозахисниці Лариса Денисенко й Людмила Янкова та громадська активістка й авторка книжки «Наше. Спільне. Як зберегти в собі людину під час і після війни» Таня Касьян.

Корисною для професійної книжкової спільноти була розмова про співпрацю між видавництвами (Тетяна Рябченко, КСД), блогерами (Тетяна Гонченко, «Непозбувний книгочитун»), книгарнями (Надія Вовк, «Сенс») й медіа (Сергій Демчук, «Тиждень»), яка навіть в обід у п’ятницю зібрала немалу аудиторію. На ній обговорили насамперед зміни в індустрії після початку повномасштабної війни.

Зокрема, йшлось про масову українізацію книжкових блогів, незайняті ніші в блогінгу (наприклад, дитяча література), попит на книжки про історію й ідентичність. Тетяна Рябченко, піар-менеджерка КСД навела як приклад продаж книжки «Брама Європи» Сергія Плохія: 55% накладу розкуповували 7 років, а решту 45% — за 1,5 року Великої війни. Між книгарями й видавцями зараз відбувається повільне намацування нових правил гри. Читачі дедалі активніше залучаються і впливають на книговидавничий процес. Медіа ж з одного боку втрачають монополію на популяризацію літератури, а з іншого — отримують нові можливості для цього, адже запитання в інтерв’ю «що ти читаєш» стає дедалі звичнішим навіть для некнижкової аудиторії.

Також цікавою для фахової спільноти була розмова про українські аудіокнижки: їхню дистрибуцію, поведінку аудиторії та роботу на перетині літератури й звуку. Своїм досвідом ділилися Катерина Котвіцька (Megogo Audio), Данило Триндюк («Абук») та Ірина Славінська (Радіо Культура). Глобальною проблемою всі назвали складний пошук аудіоконтенту онлайн, його маркетинг і піратство у сфері. Дискутували й про використання штучного інтелекту в аудіоконтенті, який може записати книжку швидше, але водночас є значно дорожчим. Для кращого просування аудіоконтенту часто запрошують зірок або шукають оригінальні маркетингові підходи: як наприклад, книжку «Друзі, коханки і велика халепа» Метью Перрі (Наш формат) озвучував герой, який раніше озвучував Чендлера (героя Метью Перрі — ред.) у серіалі «Друзі».  

Водночас дитячою програмою багато учасників залишились не задоволені — було відчуття, що їй приділяли найменше уваги.

Євгенія Завалій, письменниця, представниця видавництв «Чорні Вівці» і «Видавництво 21» ділиться своїми враженнями щодо цього: «На наші дитячі події майже не приходили діти. Хоча пʼятницю могли б зробити дитячим днем і запросити школи, щоб діти бачили що таке літературні фестивалі і як вони відбуваються». Можливою причиною цього вона називає доволі високу вартість квитка навіть для дітей (до 7 р. — безкоштовно, 7–18 рр — 160 грн, від 18 р. — 230 грн): «З одного боку ми хочемо хоч якось долучати дітей до читання, з іншого — робимо платний вхід».

Також не виправдались очікування від передріздвяного фестивалю і в Ганни Булгакової, головної редакторки департаменту дитячої літератури видавництва «Ранок»: «Ми мали три події на дитячій сцені. І були дуже засмучені кількістю гостей, а особливо — відсутністю серед них саме дітей. На двох подіях були присутні лише по декілька дорослих. На третій, де були заплановані призи й ігри для дітей, наша модераторка була вимушена перед початком події кликати дітей у мікрофон. Так до нас зрештою доєдналися четверо учасників. Також були організаційні проблеми: наприклад, те, що анонс двох з трьох наших подій з’явився на сайті лише 7 грудня; або що сцени, розташовані поруч, не мали жодної шумоізоляції і спікери різних подій були вимушені буквально перекрикувати одне одного». 

Окрім технічних труднощів у подієвій частині, учасники називають проблемою і відсутність людей, відповідальних за різні напрями в програмі, які б на місці допомагали вирішувати організаційні питання. Наталія Шнир, співзасновниця видавництва «Віхола», ділиться своїми думками щодо цього: «Варто обрати кураторський підхід до створення програми: розділити саму подієву частину на блоки, в кожен з яких підбирати події відповідно до теми того чи іншого блоку. Це дасть змогу охопити більше питань і не повторюватися».

Водночас Дмитро Данилюк, співзасновник і керівник видавництва «Мальопис», поділився проблемою, яку вдалось вирішити на етапі формування програми: «У нас були деякі питання щодо запрошених гостей у програмі, які нас обурили, але після того як багато видавців прокомунікували це, деякі події з програми були прибрані. Наприклад, спочатку організатори запросили виступати на аніме-сцені перекладачів, які перекладають піратську мангу, і людей, які займаються піратською озвучкою аніме — на фестивалі, де офіційні видавці продають офіційну мангу!».   

Видавці

На першому поверсі розмістились стенди понад 80 видавництв і навіть кількох мережевих книгарень («Книгарня Є», Bookling). Майже всі видавці скаржились на низькі продажі, декому вдалось вийти в нуль, хтось називає фестиваль комерційно успішним, але має багато зауваг щодо організації. Найгіршим днем виторгу була п’ятниця — здавалось, що навіть на подіях було більше гостей, ніж біля видавничих стендів. Найкращим — субота. Неділя здебільшого в усіх продавців залишалася на другому місці, що переважно пояснювали повітряною тривогою в цей день.   

За відгуками майже всіх опитаних видавців, на низьку відвідуваність людей вплинули такі чинники: 

• знижки в Чорну п’ятницю, після якої пройшов маленький період;
• погана промоція;
• платний квиток; 
• невідоме для книжкової спільноти місце; 
• повітряні тривоги;
• несподіванка із закриттям частини метро; 
• невдалий час початку роботи ярмарку — з 9:00 (перші дві години просто не було людей).

Для видавництва «Видавництво» це був перший офлайн-фестиваль під час війни, але попри сумніви через не дуже зручну локацію і відсутність великої довіри до «намоленого книжкового місця», вони вирішили «повернутись у стрій». Лілія Омельяненко, співзасновниця видавництва, ділиться, що для них ярмарок не став комерційно вигідним, але став чудовою нагодою в іншому: «Для мене виправданим було те, що я побачила людей зі свого кола, з якими не бачилася 2–3 роки, ми трошки нагадали про себе, поспілкувалися з дистриб’юторами, читачами й командою, зробили презентацію книжки “Майже хороші хлопці” Дар’ї Чайки і розповіли, як працює маленьке видавництво». 

Найбільше у «Видавництві» купували книжки «Солітер» Еліс Осман, «Про тиранію» Тімоті Снайдера, «Моя алковтеча від реальности» Наґати Кабі, «Неймовірна історія сексу» Філіпа Брено й Летісії Корен та сувенірну продукцію, яку давно наживо не виставляли.

Натомість Наталія Шнир, співзасновниця видавництва «Віхола», каже, що їхнє видавництво може говорити про позитивні комерційні підсумки й можливість для неформального спілкування з колегами та авторами, окрім технічних та програмних зауваг. Хоча й вони очікували на більшу кількість гостей ярмарку. Найпродаванішими книжками на їхньому стенді були: «Доба постів і карнавалів» Стефанії Демчук, «Танці з кістками» Андрія Семʼянківа, «Шалені авторки. Мала проза українських письменниць», 1-й том роману Ірини Вільде «Сестри Річинські» та «Бойові кораблі» Максима Паламарчука. 

Солідарна з нею й Ірина Юрченко, керівниця відділу маркетингу видавництва «Лабораторія». Хоча фестиваль для них не став прибутковим, але вдалось вийти в «нуль» — що для видавництва наразі прийнятно, бо вони до цього були готові. Найбільше продавались такі книжки: «Під подушку чи під ялинку? Антропологічне дослідження свят» Дар’ї Анцибор, «Смерть у Венеції та інші новели» Томаса Манна, «За Перекопом є земля» Анастасії Левкової, «Відьма і вампірка» Франчески Флорес та «По той бік чарівної палички. Магія і хаос мого дорослішання» Тома Фелтона.

«Першочергово книжковий фест — це класно для команди, бо ми можемо нарешті розвіртуалитись з нашим читачем, повзаємодіяти, почути фідбек, побачити реакцію людини на книжку. Для цього ми залучаємо до роботи стенду, наприклад, працівників складу й дизайнерок, які ніколи не взаємодіяли з читачем безпосередньо. Це хороший тімбілдінг, бо ми самостійно виставляємо стенд. Також це класно з погляду нетворкінгу, тому що ми за ці 3 дні ми переспілкувались з усіма нашими колегами по галузі, задумали чимало нових співпраць. Тому ми втомлені, але задоволені», — коментує Ірина Юрченко. 

Для видавництв «Мальопис», «Видавництво 21», «Чорні вівці», «Ранок» і «Artbooks» фестиваль теж не був успішним комерційно.       

Євгенія Завалій, письменниця, представниця видавництв «Чорні Вівці» і «Видавництво 21», перелічує книжки, які користувались найбільшою популярністю у продажі: «Серед «Чорних овечок» лідирують наша новинка «Ловці світла: історії українських художників», книга Юлії Олефір «Казковий ліс. Пригоди єнотів-бешкетників», а також традиційні перекладні бестселери на кшталт «Про малого крота, який хотів дізнатися, хто наклав йому на голову». У дорослій секції добре купували книги Сергія Жадана, поетичні збірки Катерини Калитко, новинку Наталії Данькової «Сім ночей перед Різдвом»» .

Стенд видавництва «Ранок» цього року був розмежований на дитячу і янг едалт літературу. Серед дитячих книжок у топах їхніх продажів хіти: книжки Рейчел Брайт, зокрема «Дві білки і шишка з гілки», комікс Юліти Ран «Пес Патрон і Шкарпетковий монстр», книжка «Україна від первісних часів до сьогодення» Марії Тахтаулової і Сергія Жукова, а також новинки: «Хто такі котулаки» Галини Ткачук і «Книжки-кубики. Перші слова малюка».

Катерина Перконос, відповідальна редакторка Artbooks, ділиться своїми враженнями:  «Подієва програма непогана, є цікаві події.  Але щодо роботи ярмарку ми розчаровані, бо у нас значно нижчі продажі, ніж були на інших фестивалях — Kyiv Book Fest і Львівський BookForum». 

У топах були бестселери, які завжди добре продаються: «Санаторій» Сари Пірс, «Зникнення аптекарки» Сари Пеннер, серія Minecraft. Також на цьому ярмарку дуже популярною була новинка «Червоний, білий та королівський синій» Кейсі Макквістона, «Джимове небачене Різдво» Емми Томпсон, «Брайтсторми. Небесний корабель» Вашті Гарді. 

На стенді видавництва «Мальопис» добре продавалися манга «Шлях домогосподаря» Косуке Ооно, «Порцелянова лялечка» Шін’ічі Фукуда, «Відьомський рай» Юмеджі, «Остання подорож дівчат» Цукумідзу, комікс «Скот Пілігрим» Браяна Лі О’Меллі, кулінарні книги — «Рецепти з аніме» Діана Олт, «Друзі. Офіційна кулінарна книга», «Fallout. Офіційна кулінарна книга» Вікторії Розенталь і артбуки — «Світ гри Horizon Zero Dawn» Guerrilla Games і Пол Дейвіс, «Створення світу гри Hogwarts Legacy» Avalanche Software.      

Попри те що Дмитро Данилюк, співзасновник і керівник видавництва «Мальопис», теж не задоволений продажами, він додає: «З погляду механіки фестивалю й організації щодо місця — виїзд, заїзд, прохід людей — все нормально. Можливо, деякі зони не дуже працюють і не дуже виглядають, але це приходить з досвідом. Але для першого фестивалю це нормально. Рідко буває, що з першого разу все вдається, бо задумане — це одне, а реалії бувають зовсім інші».  

Видавництво КСД ж залишилось задоволеним своєю участю, бо робило акцент на зустрічах з читачем. Гнат Лагуна, керівник відділу асортименту видавництва наголошує: «Будь-яка подія — це не один напрям, ми завжди враховуємо, що нам потрібна і маркетингова, і паблішингова складова, і продажі. На будь-яку нову подію ми розраховуємо, що якщо хоч щось одне спрацює, то все пройшло добре. Якщо дві-три мети досягнуті — це успіх. Все, крім продажів, для нас спрацювало: участь у програмі, ефект від найкращого стенду заходу, зустрічі з авторами, автограф-сесії». 

Найбільше продавались у КСД такі книжки: «Панк 57» Пенелопи Дуглас, «Блиск» Рейвена Кеннеді, «Спадок» Люко Дашвар, «Уроки хімії» Бонні Ґармус, «Російсько-українська війна: повернення історії» Сергія Плохія.

Що далі?

Микита Москалюк, програмний директор фестивалю основним викликом в організації фестивальної програми вважає час: «Це і час, за який ми почали готуватися (так, ми розуміємо, що його було замало), і час видавництв, якого було мало через насичене міжнародне книжкове життя восени, в загалом непевні часи, бо деякі домовленості досягалися в останній момент через невизначеність, в якій усі ми зараз живемо». 

Дмитро Лаппо, голова оргкомітету визнає, що очікувані показники відвідуваності не зібрали й тому не отримали прибутку — через повітряні тривоги, промоцію фестивалю, що співпала зі знижками до Чорної п’ятниці, і системні організаційні помилки. Серед них називає такі: «Витрати на організацію фестивалю перевищили планові та вплинули на формування ціни на вхід. Особливо опалення приміщення та охорона. Багато технічних питань стали викликом: щоб все проходило нормально, треба мати надлишок будь-якого обладнання, що може знадобитись».

Й хоча очікуваного прибутку фестиваль не отримав й тому не зміг перерахувати кошти на благодійний проєкт для підсилення ППО «Запакуй небо», але завдяки акції «Книжкова хвиля» зібрав книжки для бібліотек, які постраждали внаслідок бойових дій або окупації.  

Попри низький комерційний успіх Kyiv Book Weekend підсвітив потребу різдвяного книжкового ярмарку, заявив про себе й отримав досвід як новий гравець ринку. Тому в разі врахування організаційних недоліків і зауваг цьогорічних учасників він цілком може претендувати на роль різдвяного книжкового фестивалю у майбутньому. Адже для популяризації читання, знайомств нових «книжкових бульбашок» між собою і професійного нетворкінгу та дискусій жоден книжковий фестиваль зайвим не буде. 

Читайте також: Поміж тривог. Книжковий Арсенал-2023  

Фото — Kyiv Book Weekend 

Ця публікація є частиною проєкту “Chytomo spotlights:Ukrainian culture on and after frontline”. Фінансування здійснюється зі Стабілізаційного фонду культури та освіти 2023 Федеральним міністерством закордонних справ Німеччини та Goethe-Institut. goethe.de