На час війни громади й військові адміністрації зможуть самі вирішити, як працюють бібліотеки

Відповідно до проєкту постанови Кабінету міністрів щодо функціонування книгозбірень в умовах воєнного стану органи місцевого самоврядування та військові адміністрації можуть самі вирішувати, як працюватимуть бібліотеки на час війни. Про це йдеться у відповіді Міністерства культури на інформаційний запит Читомо.

Згідно з проєктом постанови «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 6 лютого 2019 р. № 72», бібліотеки можуть працювати у звичайному, дистанційному чи змішаному режимах. У міністерстві вважають, що передумовою для ухвалення рішення про дистанційну чи змішану роботу бібліотек має бути спроможність бібліотеки забезпечити якісну дистанційну роботу.

Проєкт постанови пропонує збільшити кількість людей, яких може обслуговувати одна бібліотека, до 1500 осіб. Це дасть змогу зекономити кошти, які можна буде спрямувати на покращення наявних бібліотек, не відкриваючи нові. «Однак місцева влада все одно може відкривати нові бібліотеки, якщо виникне така потреба», – наголошують у міністерстві.

У селах, де немає бібліотек, обслуговування населення може здійснюватися через бібліотечні пункти або пересувні бібліотеки. У МКІП наголосили, що проєкт постанови не передбачає обов’язкове створення пересувних бібліотек, але місцева влада може організовувати їх у містах, де немає стаціонарних бібліотек. Кількість пересувних бібліотек, їхні графіки та місця визначає місцева влада з урахуванням потреб громади. Проєкт постанови пропонує лише уточнити межі зони обслуговування пересувних книгозбірень і мінімальний рівень доступності для громадян.

Також пропонується змінити мінімальні вимоги до технічного оснащення бібліотек. Зокрема, бібліотеки повинні мати один комп’ютер із доступом до інтернету на кожні 500-1500 жителів. 

Під час громадського обговорення пропонували змінити відстані між бібліотеками в селах до 5 кілометрів, але від цієї ідеї відмовилися. Як повідомляють у міністерстві, загалом ці нововведення спрямовані на оптимізацію використання бюджетних коштів і покращення якості бібліотечних послуг, водночас залишаючи місцевій владі можливість враховувати особливі потреби своїх громад.

Свої зауваження і пропозиції до проєкту постанови можна було надсилати до 24 липня. Скористалися цією можливістю 5 установ та фізичних установ.

Національна бібліотека України імені Ярослава Мудрого запропонувала міністерству уточнити, що на територіях з активними бойовими діями бібліотеки можуть бути переміщені в безпечне місце за рішенням місцевих органів або військових адміністрацій, а ще нагадала, що бібліотеки повинні бути обладнані технікою для людей з інвалідністю.

Національна бібліотека України для дітей запропонувала, що місцеві органи самоврядування можуть створювати спеціалізовані бібліотеки для дітей та молоді.

У відповідь на інформаційний запит Читомо у міністерстві повідомили, що в процесі підготовки тексту проєкту постанови воно спиралося на пропозиції, надані на прохання МКІП обласними військовими адміністраціями, адміністративні дані, дані соціологічних досліджень тощо. Проєкт постанови ще може зазнати змін, адже нині він проходить процедуру, що передує винесенню на розгляд уряду.

Повну порівняльну таблицю запропонованих Кабміном змін до постанови можна переглянути за посиланням. Таблицю із заувагами і пропозиціями бібліотек можна знайти тут.

Як повідомлялося, у Міністерстві культури та інформаційної політики розглядають питання скорочення мережі закладів культури, у тому числі бібліотек, через зменшення кількості населення. 

Читайте також: Зруйновані, але незламні: бібліотеки під російською окупацією та їхній шлях до відновлення 

Чільне зображення: Вінницька міська рада