«Відсіч. Без бар’єрів»: яким був другий книжковий форум у Житомирі

Книжковий форум «Відсіч. Без бар’єрів» вдруге відбувся у Житомирі. Цього року він трансформувався як тематично, так і в масштабах: провідною стала тема безбарʼєрності у всіх сферах, а замість однієї локації облаштували цілих шість — і за три дні тут відбулось понад 70 заходів. Серед них були презентації книг та зустрічі з письменниками з різних міст України, перформанси, поетичні слеми, дискусії, публічні інтервʼю, мистецькі музичні проєкти та майстер-класи. Діяв книжковий ярмарок, де були представлені близько 30 видавництв, а загальна кількість відвідувачів сягнула двох тисяч людей.

Розповідаємо про найяскравіші події форуму.

Інклюзивність та інтеграція

Книжковий форум у Житомирі народився із літературного марафону серед письменників України/Житомирщини «Війна Росії проти України». Марафон зʼявився як конкурсний проєкт 2022 року, і однією з його місій була популяризація поетів та прозаїків з Житомирщини, розповідає одна з організаторок форуму, голова ГО «Головна сцена» Ніна Рябенко:

«Ми хотіли максимально популяризувати поетів і письменників саме з Житомирщини, зокрема й через театральне мистецтво. Тому разом з Житомирським драмтеатром імені Івана Кочерги заснували марафон. На церемонії нагородження відбулися перші сценічні читання переможців найпершого конкурсу. Відтоді він набрав таких обертів, що в церемонії нагородження перформативна вистава або сценічні читання є основним і обов’язковим елементом».

Тож у перший день Книжкового форуму показали виставу-перформанс, створену на основі творів учасників літературного марафону. Цього року в конкурсі та в самій виставі взяли участь люди з інвалідністю та переселенці. 

#СВОЇ: подолати барʼєр незнання

Серед барʼєрів, який намагались подолати — незнання житомирянами «своїх» письменників. 

Під час форуму відбулися зустрічі з житомирськими авторами й авторками під назвою #СВОЇ, зокрема з Євгенією Юрченко і Наталією Чісліною, з письменником Віктором Васильчуком з Коростеня, з авторкою літературного марафону «Відсіч» Вікторією Краснопір, яка представила свою першу збірку поезій, з представником Житомирської прозової школи Володимиром Даниленком. Вперше в Житомирі презентували творчість письменника та літературознавця Петра Білоуса. 

«Як філологиня я колись вивчала житомирську прозову школу, але зараз молодь про неї не знає. Хоча під час зустрічі із Валерієм Шевчуком у нас був аншлаг, і серед відвідувачів було багато саме молодих людей. Тому дуже приємно, що люди мають змогу дізнаватися більше про наших авторів і відкривати для себе нові імена», — розповіла комунікаційниця форуму Ольга Євменчук.

Ольга Євменчук — комунікаційниця форуму 

Утім, географія форуму не обмежувалась уродженцями Житомирщини. Проєкт «Кримський інжир  / Qırım inciri», покликаний поширювати літературу кримськотатарською та українською мовами про Крим, представляли Мустафа Аметов (Кіїк) — переможець конкурсу у номінації проза кримськотатарською мовою, а також Костянтин Мельников і Світлана Тараторіна. Вони читали власні твори, які увійдуть до пʼятої антології конкурсу і вийдуть друком у видавництві Старого Лева. 

Костянтин Мельников, Світлана Тараторіна, Мустафа Аметов читають твори-фіналісти конкурсу

Читайте також: Оголосили перелік переможців конкурсу «Кримський інжир» 2024

«Цей конкурс — дуже важлива активність, вона стимулює людей обʼєднуватись, говорити про окупацію Криму, підтримувати один одного. У ньому беруть участь люди, які досі перебувають в Криму, і це теж певна складність. До повномасштабного вторгнення навіть були якісь спроби привозити цих людей, попри те, що для них це дуже складно через різні обставин. Тож дуже важливо їх підтримувати», — розповіла Світлана Тараторіна.  

Світлана Тараторіна

Світлана презентувала на форумі власні книги «Лазарус» та «Дім солі», які житомиряни розкупили за декілька годин. 

Розкупили й книгу Ніка Лисицького «Київ і Морозна Орда». Житомирянка Ірина придбала її для своєї доньки, а для себе — «Доцю» Тамари Горіха Зерня:

«Сподіваюся, візьму автограф у авторки. І у видавництва “Орландо” придбала книгу “Колишнім не читати”. Я її давно хотіла купити, вона про те, як навчитися піклуватися про себе, що особливо актуально зараз, під час війни».

Співзасновниці ГО «Ініціативна молодь українського Нью-Йорка» Христина Шевченко та Валерія Панасенко привезли на форум єдину збірку поезій Вікторії Амеліної «Свідчення». Вірші, зібрані у цій книзі, Вікторія почала писати після початку повномасштабного вторгнення росіян і писала їх до своєї загибелі від російського ракетного удару по Краматорську 27 червня 2023 року. 

Читайте також: «Виростуть їй нові сестри, знов співатимуть життя» — як справи Віки Амеліної тривають

«Саме Вікторія Амеліна заснувала цю громадську організацію і безпосередньо провела перший Нью-Йоркський літературний фестиваль у містечку Нью-Йорк на Донеччині у 2021 році. Віка хотіла, щоб молодь була почутою і мала можливості для розвитку та неформальної освіти. У 2023 році планувався цей табір, звісно, разом з Вікою, але вона загинула і ми з командою Нью-Йоркського літературного фестивалю продовжуємо її справу», — розповіла Христина Шевченко.  

Валерія Панасенко і Христина Шевченко, співзасновниці ГО «Ініціативна молодь українського Нью-Йорка»

«Ми приїхали на цей фестиваль, аби поділитися з житомирянами своїм досвідом і дізнатися про їхні потреби. Попри те, що на перший наш захід прийшла молодша аудиторія, аніж ми очікували — це були школярі, нам вдалося знайти спільну мову. Ми виявили, що житомирянам бракує якраз чогось на кшталт “Нью-Йорк кемпу”, і ми радо поділилися своїм досвідом у його організації», — додала Валерія Панасенко. 

«Люди, не будьте байдужими»

Під час другого дня форуму на вулиці Михайлівській, де була розташована літературна сцена та книжковий ярмарок, прийшло близько двох сотень людей, які влаштували акцію-нагадування про українських військових, які перебувають у полоні або вважаються безвісти зниклими. Співорганізаторка акції Тетяна Гойдик, яка приїхала з Ірпеня, розповіла, що крім житомирян, тут зібралися люди з Києва, Рівного та інших міст України. Доєдналися і військовослужбовці.

Під час акції її учасники скандували: «Люди, не будьте байдужими», а відвідувачі форуму зупинялись і прикладали руку до серця. 

Про стосунки під час війни говорили житомирська медійниця, дружина військовослужбовця ЗСУ Тетяна Хмель та психотерапевт Володимир Станчишин, автор книг «Стіни в моїй голові. Жити з тривожністю і депресією», «Для стосунків потрібні двоє» та «Емоційні гойдалки війни». Вони зосередились на питаннях взаємин родин, які отримують кардинально різні досвіди під час російсько-української війни та як людям із цими досвідами шукати точки дотику. 

Володимир Станчишин і житомирська медійниця, дружина військовослужбовця Тетяна Хмель

Долати барʼєри у творчості намагались під час майстер-класів. Один із таких провели письменниці Анастасія Нікуліна та Поліна Кулакова.

Зокрема, Поліна поділилась своїм досвідом у подоланні творчої кризи, яка почалась під час пандемії коронавірусу, і поглибилась з початком повномасштабної війни з Росією. 

«Мені допомогли зустрічі з читачами, тому що в мене вийшла книга, яку я довго писала, і були живі презентації попри повномасштабну війну. Також допомогло повернення до старого хобі — малювання. Я почала просто для себе щось трохи малювати, і воно допомогло мені краще фокусуватися. Тому такими маленькими кроками повернулася, і вже пишу другу книгу після долання кризи», — розповіла Поліна Кулакова.

Понад півтора року після початку вторгнення росіян не могла писати й Анастасія Нікуліна. Відновитись їй допомогли відгуки та підтримка читачів, а також робота з редакторкою: 

«Вона запросила мене у нову збірку, вона називається “Мотанка”, якраз от зараз вийшла. Це збірка 12 історій про проживання життєвого досвіду жінок у часи війни — у вигаданому світі, у реальному світі, у минулому, у наш час. Це збірка фантастичних, міфологічних та містичних текстів. І саме туди я змогла написати перше оповідання після виходу з творчої кризи. І це було саме те оповідання, яке я хотіла написати від початку вторгнення – про те, що я б хотіла зробити з кожним росіянином, який прийшов на нашу землю. Це вийшло у жанрі темного фентезі, темної міфології. І я максимально хочу, щоб це слово працювало». 

Письменниці Поліна Кулакова й Анастасія Нікуліна

Однією із найяскравіших подій третього дня книжкового форуму стала зустріч із письменницею Тамарою Горіха Зерня, авторкою роману «Доця» про окупований Донецьк. Аби поспілкуватися з нею, люди годину стояли під сонцем біля літературної сцени, а потім утворили чималу чергу до ятки видавництва «Білка», де можна було придбати книгу та отримати автограф авторки.

В планах — розширення формату

Загалом люди охоче купували книги та тішились, що в Житомирі реалізовують такі проєкти, як книжковий форум «Відсіч. Без барʼєрів».

«Дуже подобається, що місто Житомир популяризує книгу, читання, — говорить Сергій. — Бо книга — це не лише психоемоційне розвантаження в наш  непростий час, це ще й пізнання чогось нового. Дуже класно, що такий захід в серці нашого міста організований».

У планах організаторів форуму — продовжувати тему безбарʼєрності наступного року, а також зробити декілька паралельних проєктів, розповідає організаторка Ніна Рябенко:

«Хочемо організувати окремо “Відсіч. Крим”. Нині у нас багато кримчан в Житомирі проживає і ми хочемо цей сегмент теж охопити. Тому я дуже рада співпраці з “Кримським інжиром”. Також хочемо організувати проєкт “Відсіч. Діти”, бо побачили, що запит настільки великий, що його просто потрібно робити. Є запит і на окремий напрямок з військовими на військову тематику. Але цей великий форум, річний, лишатиметься у тематиці “Без барʼєрів”,  бо вона справді масштабна і до неї треба готуватися цілий рік».

Читайте також: Харківські митці у Франківську, або як минув фестиваль про (не)релоковану культуру