Відзнака «Академічна негідність 2018» оголосила «переможців»

Відзнака «Академічна негідність 2018», яку присуджують плагіаторам, псевдонауковцям, токсичним ректорам та чиновникам у сфері науки та освіти, визначила список «переможців». Про це повідомили організатори на прес-конференції, присвяченій цій відзнаці.

У семи номінаціях члени спільноти висунули 45 кандидатів, зокрема найбільше ­– по десять – у секціях «Токсичний ректор 2018» та «Псевдонауковець 2018». У кінцевий перелік голосування було включено лише тих осіб, інформація про яких була обґрунтована і перевірена, тобто містила посилання на факти, або свідків подій.

Під час інтернет-голосування організатори отримали 1217 голосів. Це на дві третини більше, ніж минулого року.

У номінації «Плагіатор 2018» змагалися:

• Тетяна Андрущенко, за текстові запозичення у докторській дисертації.
• Дмитро Дроздовський, за текстові запозичення у докторській монографії.
• Надія Зажарська, за текстові запозичення із рефератів студентів у докторській дисертації.
• Микола Кузьмінець, за привласнення наукової ідеї і результату у колективів авторів кафедри дорожніх машин НТУ.
• Віктор Євдокимов, який, за словами Франца Бутинця, «списав слово в слово більш ніж 100 ідей з різних джерел, а всього списав більш ніж 300 ідей».

Титул «Плагіатор 2018» отримав літературознавець Дмитро Дроздовський, за якого віддали 27% всіх голосів. На другому місці Надія Зажарська (понад 22%). У трійку лідерів також потрапив Віктор Євдокимов, за якого проголосувало 20,5% людей.

У номінації «Псевдонауковець 2018» були висунені такі кандидати:

• Ольга Богомолець, за антинаукові твердження про вакцини.
• Валерій Бебик, за «Христа-галичанина, за будина Будду, за українців-ханів Мамая і Чінгіза, і весь сором загалом».
• Сергій Бубновський, I-MED, Aqua BRK. За псевдонауковi досягнення у сферi медицини.
• Наталія Поліщук, за «відкриття» космічно-божественного типу особистості.
• Оксана Гавеля, за розробку «квантово-орбітальної теорії культурології».
• Ігор Флюнт, за «відкриття» взаємодії «тонкого і фізичного тіла людини».
• Тамара Тюрина, за «виховання студентської молоді» через впровадження «Абсолютного ніщо» і торсійних полів з лептонами.
• Роман Неколяк, за «переписування нормативних актів, відсутності критичної думки, повне нерозуміння вад існуючого законодавства про науку».

Лідерами у цій номінації за кількістю голосів стали Валерій Бебик та Ольга Богомолець. За «популяризатора» української міфології проголосувало близько 30% виборців. Проте, він не витримав конкуренції із Ольгою Богомолець, яку «підтримали» 37% голосів. Таким чином, «Пседонауковцем 2018» визнано Ольгу Богомолець.

Кандидатами у номінації «Токсичний ректор 2018» стали:

• Михайло Згуровський, за поведінку недостойну громадянина, зокрема незадекларування доходів у США.
• Катерина Амосова, за захист токсичної корпорації у протистоянні з МОЗ.
• Валерій Запорожан, за замовчування фактів, щоби зберегти контракт ректора.
• Куйбіда Степанович, за «історію успіху», яка має певні вади».
• Микола Поляков, за сприяння плагіаторам у галузі соціальних комунікаці.
• Василь Тацій, за сумнівне використання статусу.

Практично на рівних протягом голосування були два кандидати – Катерина Амосова та Михайло Згуровський. У підсумку, різниця голосів між ними склала 8 голосів на користь Катерини Амосової (467 проти 459). Таким чином, цього року саме вона отримує відзнаку «Токсичний ректор-2018».

У номінації «Посіпака 2018» наукова спільнота відзначила внесок таких представників:

• Микола Фролов, за підтримку статусних претензій Фергада Ґардашкана Оґлу Туранли та його монографії з великими вадами «Козацька доба історії України в османсько-турецьких писемних джерелах (друга половина ХVI – перша чверть XVIII століття)».
• Афанасій Ломакович, за низький рівень керування, що уможливив продовження порушень підлеглими.
• Атестаційна колегія Міністерства освіти і науки України, за прийняття рішень на користь плагіаторів, фальсифікаторів і фабрикаторів.

Беззаперечним і єдиним лідером у цій номінації стала Атестаційна колегія МОН, за яку було віддано 81% голосів. Таким чином загал відзначив «значний внесок» цього органу у продукування плагіаторів, фальсифікаторів та фабрикаторів.

У номінації «Мурзилка 2018» були висунуті наукові видання, низька якість яких підтверджена фактами оприлюднення псевдонаукової маячні та хижацькими методами діяльності, зокрема, такі з них:

• Вісник Дніпровського університету. В його редколегії є офіційно визнаний плагіатор С. Демченко, якого в.о. ректор ДНУ ім. О. Гончара звільнив з роботи за порушення норм академічної етики, а потім дозволив ввести до редколегії.
• Гілея: науковий вісник. «Це видання має ознаки хижацького, на його сайті знаходяться прайси за публікацію і зазначено, що редколегія не несе відповідальності за якість опублікованих матеріалів».
• Науково-теоретичний альманах «Грані». За оприлюднення статті Н. Поліщук «Особливості трансформації освіти й духовності в епоху глобалізації та космізації».
• Вісник Книжкової палати. За оприлюднення статей Оксани Гавелі про квантову культурологію.

«Вісник Книжкової палати» має понад 34% голосів на свою «підтримку», тому він заслужено отримує відзнаку «Мурзилка 2018». Видання «Гілея: науковий вісник» отримав 30% голосів.

Номінація «Скандал 2018» присвячена подіям, які набули великого розголосу і збурили науково-освітнє середовище. Це:

• Рішення суду першої інстанції на користь Юрія Теслі у суперечці з Іриною Єгорченко.
• Повторний захист кандидатської дисертації Чжан Сінь.
• Обрання нового складу НАЗЯВО з численними порушеннями.
• Студентська революція у КПІ ім. Ігоря Сікорського, яка почалася з антикорупційних викриттів.
• Маріонеткові «студентські протести» у НМУ ім. Богомольця на підтримку Катерини Амосової.

Відзнаку «Скандал 2018» отримала подія, пов’язана із студентськими виступами та серією антикорупційних викриттів у КПІ ім. І. Сікорського. 37% аудиторії проголосувало за неї. Таким чином, наукова громада підтримує вияв громадянської позиції серед студентської молоді, яка кинула виклик системі ректорського феодалізму.

Номінація «СПЕЦ(З)РАДА 2018». Номінантами у цій групі стали:

• Д 26.053.16 у НПУ ім. М. Драгоманова за спеціальностями 09.00.03 – соціальна філософія та філософія історії, 09.00.10 – філософія освіти. Голова – доктор філософських наук, професор В. Вашкевич. Протягом 2018 року у цій спецраді викрили академічний плагіат у дисертаціях Ємельяненко, Москаєвої, Качмар, Неживої, Білецької, Дергачова, Чжан Сінь-2, Черниш, Савчин, Левкулич.

• Д 26.001.34 у КНУ ім. Т. Шевченка за спеціальностями 27.00.01 Теорія та історія соціальних комунікацій / 27.00.05 – теорія та історія видавничої справи та редагування / 27.00.06 – Прикладні соціально-комунікаційні технології / 27.00.04 – Теорія та історія журналістики. Голова – Різун Володимир Володимирович. Висувається за сприяння у просуванні викритих на плагіаті Чекалюк, Курбан, Ковальчук.

• Д 64.053.07 у ХНПУ ім. Г. Сковороди за спеціальностями 09.00.04 – філософська антропологія, філософія культури; 09.00.10 – філософія освіти. Голова – М.Култаєва (доктор філософських наук, професор). Висувається за сприяння у захисті дисертацій, які містили академічний плагіат: кейси Романкової, Погасій, Подолякіної та Чжан Сінь.

• Д 26.053.08 у НПУ ім. М. Драгоманова за спеціальністю 13.00.02 – теорія та методика музичного навчання. Голова – доктор педагогічних наук, професор А. Козир. Номінується «за зміцнення дружби з Китаєм у формі серії плагіатних кандидатських дисертацій громадян цієї держави».

• К 08.051.19 у ДНУ ім. О. Гончара за спеціальностями 27.00.01 – теорія та історія соціальних комунікацій спеціальність», 27.00.04 «Теорія та історія журналістики». Голова – В. Демченко. Ця спецрада протягом багатьох років розбещує освітянсько-науковий простір тим, що готує, бере до захисту, намагається захистити плагіатні дисертації. Приклади за минулий та цей навчальний рік: Осюхіна і Семен.

У новій номінації беззаперечним «лідером» стала спеціалізована вчена рада з філософських наук Д 26.053.16 у НПУ ім. М. Драгоманова за головуванням професора В. Вашкевича.

Ідея відзнаки академічно недоброчесних науковців належить фізику Сергію Шарапову, який запропонував давати їм своєрідну «чорну мітку», попереджаючи, що спільнота контролює власну територію і готова притягнути до відповідальності порушників. Ідея була втілена у життя активістами антиплагіатної ініціативи «Дисергейт», зокрема, перше нагородження відбулося у 2016 році.

Відзнака «Академічна негідність року» – це колективне оцінювання негідних вчинків та поведінки колег, а також ганебних результатів діяльності структур – державних органів, університетів, спецрад, які формують тренд занепаду і втрати потенціалу науки і освіти в Україні.

Процедура визначення «переможців» проходила у три етапи:

• інформування громади протягом року про факти плагіату, фальсифікацій, корупції та інші порушення і зловживання у мас-медіа та соціальних мережах, зокрема у наукових групах Facebook;
• у грудні відбувається відбір кейсів і висування кандидатів для відзнаки;
• інтернет-голосування за висунутих кандидатів у номінаціях «Плагіатор року», «Псевдонауковець року», «Токсичний ректор року», «Мурзилка року», «Скандал року», «Посіпака року». Новинкою цьогорічної відзнаки стало введення номінації «Спец(з)рада року», оскільки до Атестаційної колегії МОН було подано десятки заяв на скасування рішень спеціалізованих вчених рад щодо дисертацій, які містили академічний плагіат.

Організатори акції висловлюють сподівання, що відзнака «Академічна негідність року» вплине на впровадження принципів академічної доброчесності.

Як відомо, Монографія Дмитра Дроздовського «Множинність реальності в англійському постпостмодерністському романі (філософська проблематика, жанри, наративні стратегії)», яку було подано на здобуття ступеня доктора філологічних наук, містить 64% плагіату.

Раніше повідомлялося, що відзнаку за найгірший опис сексуальної сцени в художніх текстах сучасної української літератури у 2018 році отримала Люко Дашвар – за роман «Ініціація».

DT.UA