Чортівня на сторожі справедливості в романі «Маяк» Віталія Дуленка

У видавництві «Клуб Сімейного Дозвілля» вийшов містичний трилер «Маяк» Віталія Дуленка. Поповнивши полиці української жанрової прози, книжка вже стала літературним хітом цієї осені, судячи з продажів видавництва на столичних книжкових ярмарках, що відбулися у вересні. Тож розповідаємо про «Маяк» більше.

Іще наприкінці минулого року, прогнозуючи книжкові тренди 2024-го, експерти Book Riot, одного з найбільших у Північній Америці незалежного літературного медіа, серед жанрових фаворитів називали фентезі, наукову фантастику, трилери та містику. Мовляв, люди, зіштовхнувшись з купою глобальних проблем в реальному житті, прагнуть «ескапістських книг». З Book Riot важко не погодитися. Достатньо переглянути, наприклад, нещодавно опубліковану аналітику «Книгарі Є» за літній сезон, де серед найбільш популярних художніх творів, які охоче купували українці, знайдемо трилери та любовні романи. Втім, сучасна жанрова література, якою б легкою вона не здавалася, залишається невіддільною від проблем суспільства. Тому у деяких іноземних фентезійних романах легко зчитується тема гендерної нерівності, у детективах — інклюзії, а у ромкомах — психічного здоровʼя. Українські письменники й письменниці йдуть іще далі, часто вкладаючи в жанрову прозу філософські сенси, як то міркування про природу зла чи майбутнє людства, ясна річ, позаземне. «Маяк» Віталія Дуленка дотримується цієї тенденції, порушуючи тему провини, покарання та спокути. 

Віталій Дуленко. Маяк ​​ — Клуб Сімейного Дозвілля, 2024 — 288 с.

Забути все

За сюжетом трилера колишній журналіст, чоловік у розквіті фізичних сил і депресії Данило їде з Києва у невеличке приморське містечко Добрянка, щоб стати доглядачем маяка. Романтизуючи свою нову іпостась, центральний персонаж роману прагне усамітнення. Данило має чимало проблем, а тому потребує можливості відгородитися від свого колишнього життя, переосмислити його, щоб зайнятися творчістю, побороти залежність від алкоголю, оновитися. Але забутися у важкій фізичній праці у чоловіка не вийде.

Самотність та ізольованість породжують чимало думок, пробуджують внутрішніх демонів. І хто знає, може вони почнуть виходити назовні…

Віталій Дуленко будує оповідь так, що про минуле Данила дізнаємось порційно, завдяки чому зберігається інтрига. Від чого він втік на маяк? Від несправджених мрій підкорювача столиці, від невдалих стосунків з Настею, від краху карʼєри? Можливо, є іще щось, заховане глибоко у підсвідомості. Автор книжки обстоює думку, що немає покарання без провини. Тому все, що випаде на долю Данила вже на маяку — наслідки певних вчинків, які можна забути на певний час, витіснити й замінити іншою реальністю, але від себе не втечеш, особливо коли в гру вступають містичні сили, простіше кажучи, — чортівня. 

Читайте також: «Діва, матір і третя» Юлії Нагорнюк. Фентезі про сучасних відьом

Таємне життя маяка

Живучи й працюючи на маяку, Данило заглиблюється в його історію. Врешті починає ціле розслідування, під час якого дізнається, що за Другої світової війни маяк повністю зруйнували. Потім для його відбудови використали каміння зі стародавнього кромлеха, священні символи якого збереглися до часів оповіді роману. Крім того, Данило знаходить щоденник попереднього наглядача маяка. Склавши всі факти, він розуміє, що споруда має душу, причаровує. Єдиний нюанс — ледь не всі попередники Данила або добровільно пішли з життя, або зникли, або збожеволіли… 

Паралельно Віталій Дуленко розвиває ще декілька сюжетних ліній, даючи право голосу другорядним персонажам. Так, читач познайомиться з владною і непохитною, але по-своєму вразливою Любовʼю Трохимівною, директоркою рибтреста, яка найняла Данила на роботу, дізнається історію скромного Гордія Васильовича, людини з великою душею, що прагне захистити інших від сили маяка, порине в богемне життя з Настею — дорослою талановитою жінкою, чия внутрішня дитина дуже потребує любові та схвалення, простежить за сімейною драмою Михайла Дмитровича, попереднього доглядача.

Так, на прикладі вчинків різних персонажів, автор роману розвиває та закріплює вже згадану вище думку про незворотність покарання. Якщо серед людей немає справедливості, маяк має свої інструменти для її досягнення.

Звісно, про них ми не будемо розповідати, щоб не псувати враження від трилера. 

Підсумовуючи, «Маяк» Віталія Дуленка — ладно скроєний містичний трилер із динамічним сюжетом, добре виписаними персонажами, ідеально дібраним місцем дії. Часом іронічний, часом по-життєвому мудрий, трилер до останньої сторінки тримається за свою головну думку. Тому фінал буде емоційним, але чесним щодо головного героя та всієї історії загалом. Ні, не подумайте, Віталій Дуленко нікого не страшить і не вчить правильно жити, хіба що нагадує: реальність — не завжди така, якою ми її конструюємо.   

Купити книжку 

Читайте також: Потрійне бінго халеп і маленьке велике диво у «Зеро» Юлії Ілюхи