Вийшла друком збірка у жанрі «поетичного жука» з віршами загиблого на війні поета

Видавництво «Дух і Літера» видало першу збірку у жанрі поетичного жука — нової мінімалістичної форми в поезії, що поєднує лаконічність і структурну експериментальність. Про це повідомив на своїй фейсбук-сторінці упорядник, дизайнер і один із авторів видання Лесик Панасюк.

До книжки під назвою «Жуки поетичні» увійшли чотири збірки — Олега Коцарева, Богуслава Поляка, Олега Клюфаса та самого Панасюка. Кожна містить по 33 вірші у жанрі поетичного жука. До видання увійшов і маніфест, що окреслює ключові принципи жанру та його підвидів.

Жук поетичний — це трирядковий вірш із чіткою структурою 2–2–2 склади. Жанр має чотири основні підвиди: хрущ (звичайний жук), бедрик (ламкий жук), жужелиця (зашнурований жук) і букарка (розкришений жук). За словами Панасюка, вірші цього типу відкривають широке поле для інтерпретацій, наближаючись до дадаїзму, герметичної поезії, паліндромів та мантр.

«Для мене все почалося на початку 2022 року. Російські війська збиралися на кордоні і всі говорили про майбутнє вторгнення. Світ здавався хитким, і щоб якось це для себе виправити, почав писати різну поезію, яка має чітку структуру (хайку, танка, сенкани, сонети), бо все починається зі слова — коли впорядковуєш його, то здається, що і світ довкола не такий безладний. Якраз у той час Олег Коцарев опублікував на своїй фейсбук-сторінці короткий вірш, в якому я одразу ж помітив чітку структуру (2-2-2). Написав йому в коментарі, що форма дуже хороша і можна спробувати з нею щось зробити. До нашої переписки доєднався Богуслав Поляк і запропонував назвати вірші з такою структурою жуками, бо мають аналогічну морфологію з твердокрилими. Ми створили спільний діалог і там почали думати над тим чи має право на життя така поезія. Пробували більшу форму і меншу, але зрозуміли, що це саме така — ідеальна», — розповів Лесик Панасюк для Читомо.

Згодом до авторів приєднався Олег Клюфас, який незалежно експериментував з подібною формою. Він адаптував свої чернетки під новий жанр. Його вірші сформували окремий підвид — назву «букарка, або розкришений вірш». Усі 4 підвиди мають назву реального жука з української фавни та уточнювальну назву. «Ми вирішили зробити алюзію на рака літерального Івана Величковського», — зазначив Лесик Панасюк.

Лесик Панасюк розповів про різновиди «жуків»:

Хрущ, або звичайний жук — це вірш, де слова не розриваються між рядками, в одному рядку може бути одне слово, а може й кілька.

.

Приклад хрущів Богуслава Поляка:

Ж

Стелі —

віддай

погляд

 .

Бедрик, або ламкий жук — це вірш, де слово з першого рядка розривається між першим і другим рядком, або слово з другого рядка розривається між другим і третім рядком, або перше і друге одночасно.

.

Приклад бедрика Олега Коцарева:

Ж

інста

люй о

мелу

.

Жужелиця, або зашнурований жук — це вірш, де останній склад слова з першого рядка переноситься на другий рядок і водночас починає перше слово другого рядка, а останній склад слова з другого рядка переноситься на третій рядок і починає перше слово третього рядка, останнє слово втрачає останній склад. Структура 2–2–2 зберігається. За бажання останній склад останнього слова можна виносити в назву жужелиці.

.

Приклад жужелиці Лесика Панасюка:

СЯ

Іко

на сті

ніжить

Тобто у вірші «зашнуровано» фразу «Ікона на стіні ніжиться.

.

Букарка, або розкришений жук — вірш, де слова кришаться в довільному порядку: на склади, на окремі літери, утворюючи таким чином безліч можливих прочитань на стикові слів чи рядків.

.

Приклад букарки Олега Клюфаса:

Ж

хлоп ця

мри на

стиг не

Такий вірш можна прочитати у безліч способів: «хлоп цямрина стигне», «хлопця цямрина стигне», «хопця цямрина настигне» тощо.

.

Також можна утворювати межових жуків, які використовують прийоми різних видів водночас.

.

При утворенні рою жуків, тобто вірша, який складається з кількох жуків (диптихи, триптихи тощо), варто пам’ятати, що слова не мають перетікати / розламуватися між частинами. Проте, це правило не діє з роєм жужелиць, де останній склад першої частини стає першим складом наступної частини (кількість таких «перетікань» залежить від кількості частин), а останній склад останньої частини стає назвою циклу, або першим складом першої частини.

.

Жуки без назви пропонуємо позна­чати великою літерою ж.

«Поки це найкротший поетичний жанр з чіткою структурою, який нам відомий. Ми називаємо його мистецтвом лаконічності. Думка в такому вірші настільки сконденсована, що відкриває широке поле для інтерпретацій. Жук поетичний стоїть / може стояти на межі герметичної, дадаїстичної, зорової та фонетичної поезії, загадок, ребусів, афоризмів, паліндромів, мантр, заклинань тощо. Цей жанр одразу здобув собі прихильників і наразі існує понад 20 мовами. Жуків також вивчають і пишуть школярі та студенти в різних куточках світу в рамках письменницьких курсів, курсів вивчення мови та художнього перекладу. Ми створили жуку сторінки в соцмережах, де публікуємо вірші в цьому жанрі різними мовами. Сподіваємось, що це колись виросте в паперову антологію, але поки не придумали для неї концепцію.», — зазначає Панасюк.

Коли команда «жуків поетичних» вирішила створити серію поетичних збірок, спочатку тексти вирішили не поєднувати під однією обкладинкою, але згодом дійшли до формули, яка здалася ідеальною — 33 вірші в кожній збірці.

Усі збірки починаються з ілюстрації відповідного жука, а в оформленні використано шрифти українських словолитень Mint Type, Apostrof та Lev Type. В основі леттерингу слова «жуки» — візуальні мотиви лапок твердокрилих, які надихнули на форму. Решта елементів дизайну створена з використанням шрифтів українських словолитень, доповнена флористичними мотивами — адже жуки завжди перебувають у природному середовищі, серед рослин.

Кожна книжка розпочинається ілюстрацією жука, що символічно відповідає автору:
– у збірці Олега Коцарева — бедрик;
– у Богуслава Поляка — хрущ;
– у Олега Клюфаса — букарка;
– у дизайнера проєкту — жужелиця.

Один із авторів книжки, Олег Клюфас, загинув у 2023 році, захищаючи Україну. Як розповівв Лесик Панасюк, вірші Олег Клюфас писав навіть на фронті. «. Коли його командир побачив папірець із написаним жуком, то спочатку злякався, бо подумав, що це якийсь шифр, а Олег — шпигун», — розповів упорядник збірки.

Зараз Лесик Панасюк працює над укладанням вибраного Олега Клюфаса — майбутньої книжки під назвою «Неохопія». За словами поета, це буде жанрово й мовно різноманітне видання: від хайку та паліндромів до словника неологізмів і віршів повністю на основі неіснуючих слів. Назва — неологізм самого Клюфаса, який означає «те, що неможливо охопити». Обкладинка базуватиметься на одному з його сюрреалістичних малюнків. Післямову писатиме поетка Дарина Пазенко.

«Книга Олегового вибраного буде називатися «Неохопія», це неологізм, який він вигадав для експериментальних віршів, які писав повністю неологізмами. Вочевидь неохопія — це те, що не можна охопити. Для його творчості — це дуже доречна назва, бо Олег любив експериментувати і писав у різних жанрах, які часто сам і вигадував. До книги увійдуть його хайку, паліндроми, фразеологізми та помилки прочитання, словник неологізмів, вірші написані верлібром, римовані та неохопії, ну, й поетичні жуки, звісно», — розповів Панасюк.

Як повідомлялося, мальопис «Коротка історія довгої війни» вийде у найбільшому видавництві світу Penguin Random House.

Зображення: сайт видавництва «Дух і літера»