15 подій, які варто відвідати на осінньому фестивалі «Книжкова країна»

25–28 вересня на ВДНГ вже вчетверте відбудеться фестиваль «Книжкова країна». 

Цьогоріч подія матиме плодову тематику — територію ВДНГ прикрасять величезними овочами та фруктами й осінніми фотозонами. До літературного ярмарку доєднаються близько 100 видавництв.

Протягом чотирьох днів фестивалю відбудеться понад 400 подій, серед яких презентації, автограф-сесії, мистецькі вистави, «родинні читання», професійні дискусії та воркшопи, а також дебют напряму ілюстраторів і художників.

Відбудуться зокрема презентації книжок «Український традиційний LOOK» Неллі Шарабарової і Ганни Баранової, «Він повертається в неділю» Ірени Карпи, «Генерал Кук. Біографія покоління УПА» Володимира Вʼятровича, презентація «Остап Українець та алхімія барокової кухні» та багато інших. 

Дискусії та зустрічі

Упродовж чотирьох днів фестивалю відвідувачі зможуть долучитися до зустрічей, живих дискусій та публічних інтерв’ю. Серед них:

• Дискусія «Вплив літературних премій на українських авторів» (25 вересня, 14:00, шатро подій)

Відкрита розмова з переможцями та фіналістами премії «Своя полиця» про те, як літературні відзнаки змінюють творчий шлях і відкривають нові можливості. Серед учасників: письменниці Євгенія Бабенко та Наталія Заруднюк. Модераторка: Олена Кузьміна, письменниця, кураторка проєкту «Своя полиця».

• Як популяризувати класиків? Розмова з літературознавцем та істориком (25 вересня, 18:00, шатро подій)

Літературознавець та упорядник серії есеїстики «Недочитані тексти» Євгеній Стасіневич, доктор історичних наук і автор численних києвознавчих публікацій Ігор Гирич та книжкова YouTube-блогерка Сандра поділяться думками про те, як розповідати про українських класиків, зберігаючи баланс між їхньою творчістю й історичними ролями.

• Дискусія «Жіночий голос у літературному каноні» (26 вересня, 11:30, шатро подій)

Подія присвячена обговоренню відродження та переосмислення української жіночої класики: як формується попит на ці тексти, як видавництва обирають авторок і готують видання, хто їх читає та як це впливає на сучасний літературний канон.  Учасники: літературознавиця Ірина Ніколайчук, дослідниця жіночої історії Алла Швець, співзасновниця видавництва «Ще одну сторінку» Анастасія Бідонько, засновниця Divoche.media Оксана Павленко.

• Дискусія «Мапа літературних сцен: які в нас є можливості і що потрібно, аби їх не втратити» (26 вересня, 13:00, павільйон №4, зала 1)

Подія присвячена тому, як українська культура може і має заявляти про себе у світі: через мистецький спадок війни, нову культурну пропозицію та глибше осмислення себе. Учасники обговорять, де і як презентувати українське, та наскільки ми готові до цього. Серед учасників події — літературна критикиня Читомо Тетяна Петренко, заступниця директорки Українського інституту книги з питань міжнародної співпраці Олена Одинока, політик, громадський діяч і голова Української асоціації видавців Артем Біденко.

• Як кримські татари продовжують боротьбу в окупації (26 вересня, 14:00, павільйон №6, зала 1)

Подія присвячена історії кримськотатарського активіста Османа Аріфмеметова, написаній ним у СІЗО, та ширшому контексту боротьби за права незаконно ув’язнених у Криму. Говоритимуть про репресії, підтримку політв’язнів і те, як кожен із нас може долучитися до цієї боротьби. Учасниці — менеджерка проєктів Zmina Вікторія Нестеренко та історикиня Гульнара Абдулаєва.

• Дискусія «Шалені тексти шалених авторок. Розмова із Вірою Агеєвою» (28 вересня, 14:00, павільйон №7)

Професорка Національного університету «Києво-Могилянська академія», лауреатка Шевченківської премії та авторка численних книжок Віра Агеєва разом із редакторкою The Ukrainians, журналісткою і культурною менеджеркою Богданою Неборак говоритимуть про літературну силу українських авторок — від Лесі Українки й Ірини Вільде до Оксани Забужко та Софії Андрухович.

• Читання «Окуповані: читання із присмаком дому» (25 вересня, 18:30, павільйон №4, зала 1)

«Донеччина, Луганщина, Крим, Приазов’я – наші питомі землі, що повернуться до лона України. Ми в цьому переконані. Але… як нам подужати увесь розмаїтий досвід окупації? Як її відчувають ті, хто, виїхавши, залишили батьківську домівку, або ті, хто, воюючи, робили все, аби її повернути? Ці читання – про митецьке осмислення втрати тих зв’язків, що поєднують людину з кореневою системою власної нації – втрати, віримо, тимчасової. Ці читання про те, що окупацію можна проживати й на відстані. Ці читання – про рідне й, наразі, недоступне», — ідеться в описі події.

Учасники:

• • Ігор Мітров, поет, критик, літературознавець, військовослужбовець, ветеран російсько-української війни;
  • Ія Ківа, українська поетка, перекладачка, журналістка, членкиня Українського ПЕН;
  • Анна Грувер, поетка, письменниця, есеїстка, перекладачка;
  • Оксана Стоміна, поетка, письменниця, громадська активістка;
  • Микола Антощак, поет, член Національної спілки письменників України, військовослужбовець НГУ.

• Дискусія «Формування нового літературного канону» (26 вересня, 15:00, павільйон №4)

Під час розмови розглядатимуть питання «коректної дистанції» у канонізації текстів.

Учасники:

• • Богдана Романцова, редакторка видавничих проектів видавництва «Темпора», літературознавиця, викладачка проектів «Літосвіта» і «Нобілітет»;
  • Ольга Петренко-Цеунова, викладачка, редакторка, журналістка, філологиня;
  • Ростислав Семків, український письменник, літературознавець, літературний критик, перекладач, видавець, доцент Національного університету «Києво-Могилянська Академія»;
  • Марина Рябченко, кандидатка філологічних наук, асистентка кафедри історії української літератури, теорії літератури та літературної творчості, дослідниця ветеранської літератури.

• Дискусія «Як почати знайомство з національною літературою?» з Ганною Улюрою (26 вересня, 17:00, павільйон №6, зала 1)

Чи траплялося вам сором’язливо мовчати, коли хтось згадує класика, про якого ви навіть не чули? Або плутати сучасних письменників із персонажами романів? Як розпочати читати літературу власної країни не з примусу, а з цікавості? Про це поговорять у дискусії літературознавиця Ганна Улюра та критикиня Ольга Карі.

• Дискусія «Мапа літературних сцен: які в нас є можливості і що потрібно, аби їх не втратити» (26 вересня, 13:00, павільйон №4, зала 1)

Нам давно час відходити від розмов про «своє місце під сонцем», а натомість активно стверджувати в світі свою культурну пропозицію. Природно, мистецький спадок цієї війни та процес її осмислення тривалий час будуть обов’язковою складовою прочитання української культури в цілому.

Учасники:

• • Тетяна Петренко, літературна критикиня, редакторка відділу критики на порталі Читомо, радіоведуча на Громадському радіо;
  • Олена Одинока, заступниця директорки Українського інституту книги з питань міжнародної співпраці, координаторка програми підтримки перекладів Translate Ukraine, членкиня організації ENLIT (European Network for Literary Translation);
  • Артем Біденко, український політик і громадський діяч, журналіст, волонтер, експерт з маркетингових і політичних комунікацій, політолог, колишній державний секретар Міністерства культури та інформаційної політики України, позаштатний радник ДП «Мультимедійна платформа іномовлення України».

• Дискусія «Бути почутими: досвід перекладу української мілітарної поезії іноземними мовами» (28 вересня, 15:00, павільйон №4, зала 1)

Чого від нас чекає західна (а можливо й східна) поетична сцена і чого ми можемо досягти за допомогою мистецтва? Виховання читача, попередження, співчуття – до якої емоції промовляє українська поезія в перекладі? Чи не стає мистецтво травми засобом дистанціювання від безпосередньої проблеми з погляду західної публіки?

Учасники:

• • Віктор Шепелєв, український письменник, військовослужбовець, автор проєкту перекладів мілітарної поезії #7uapoems; втор роману «Українець Джонатан і двадцять сім мерців»;
  • Олена Герасим’юк, українська поетка, громадська діячка, парамедикиня добровольчого батальйону «Госпітальєри», ветеранка російсько-української війни;
  • Ольга Федорова, літературна аґентка з продажу прав, аґенція OVO.

• Дискусія «Жанрова література у війську: ескапізм чи рефлексія?» (28 вересня, 16:00, павільйон №4, зала 1)

Так звана ветеранська література в Україні з низки причин трактувалась мало не як окремий жанр, вимушено поставлений в опозицію до того, що зазвичай називають «жанровою літературою». Яке місце авторів жанрової літератури і способу, в який вони осмислюють свої воєнні досвіди, у широкому полі літератури війни?

Учасники:

• • Остап Українець, український письменник і перекладач, засновник і автор YouTube-каналу «Твоя підпільна гуманітарка»;
  • Дімка Ужасний, український письменник, засновник літературно-видавничої платформи «Бабай»;
  • Ірина Білоцерковська, директорка видавництва «Білка»;
  • Ольга Брильова, українська письменниця і військовослужбовиця.

• Презентація «Нерухомість. Розмова про реальність, що вислизає» (28 вересня, 16:00, шатро подій)

Разом із Анною Грувер говоритимемо про роман «Нерухомість» — текст, що фіксує тривожний пульс сучасності. Про тілесну пам’ять, про ідентичність, що змінюється під тиском війни, про внутрішній дім, якого немає на мапі. Це розмова про втрати — фізичні й символічні, про пошуки опори в нестабільному світі. Про те, як література може свідчити, підтримувати й витримувати разом із нами.

Культурні сили, павільйон №4

Цьогорічна програма мистецької репрезентації військових у сфері візуального мистецтва від «Культурних сил» об’єднує кураторку та культурну менеджерку Катю Тейлор і військовослужбовців, які є активними митцями: письменника й музиканта Сергія Мартинюка, поета Ігоря Мітрова, актора та режисера Кирила Лукаша, письменника й перекладача Остапа Українця. Фокус теми — «Репетиція майбутнього» — звертається до ідей Леся Курбаса та розкриває важливість ветеранських голосів у сучасному культурному контексті.

Серед подій:

• Дискусія «Літературні курси для військових: сторітелінґ як інструмент опрацювання досвіду» (25 вересня, 14:00, павільйон №4, зала 1)

Подія присвячена ролі літературних курсів для військових, які мають досвід письма або тяглість до тексту. Говоритимуть про те, як творчість допомагає пропрацьовувати бойовий досвід, а також про баланс між орієнтацією на публікацію та письмом як формою внутрішньої роботи.

Окрім того, у четвер у головному залі павільйону відбудуться читання «Окуповані: читання із присмаком дому» за участі Ігоря Мітрова, Ії Ківи, Анни Грувер, Оксани Стоміної та Єлизавети Жарікової.

• Презентація «Трансформація української прози протягом останніх років і перспективи на майбутнє» (27 вересня, 15:00 павільйон №4, зала 1)

Подія — розмова про трансформації у воєнній літературі: як змінилась художня рефлексія війни за останні роки, що впливає на форму й зміст сучасної прози, та яку літературу сьогодні вважають актуальною — і чому.

Напрям ілюстраторів і художників

Виставки робіт українських художників та ілюстраторів проходитимуть у трьох павільйонах — 1, 4 та 7. Простір буде представлений роботами Аліни Гаєвої «Сад життя» і «Сни Целана». Крім того, у павільйоні продемонструють фотопроєкт Оксани Боровець The Shoulders We Stand On («На її плечах») — візуальне дослідження жіночої спільності, підтримки та взаємозвʼязку.

Родинні читання, павільйон 2

Цей популярний формат уже став візитівкою фестивалю. Під кураторством Ані Завальської відомі українці — актори, співаки, телеведучі — знову зберуться, щоби прочитають малечі й батькам свої улюблені книжки. Серед учасників: Інна Мірошниченко, Тимур Мірошниченко, Артур Логай, Олексій Суханов, Євген Клопотенко, Геля Зозуля, Костянтин Грубич та інші.

Премія книжкових блогерів

27 вересня на сцені концертної зали Universum Hall (6 павільйон) відбудеться церемонія нагородження переможця Премії книжкових блогерів. Цьогоріч на фестивалі відзначатимуть найобговорюванішу перекладну книжку, що вийшла в Україні з вересня 2024-го по липень 2025-го. У шортлісті: «Одного разу розбите серце» — Стефані Ґарбер,  «Зайчик» — Мона Авад,  «Щасливе місце» — Емілі Генрі, «Наречена» — Алі Гейзелвуд і  «Дім на краю світу» — Майкл Каннінґем. 

Соціальні ініціативи

На «Книжковій країні» діятимуть благодійні ініціативи: БФ «Гуркіт» збиратиме на роботизовані комплекси для 3-го Армійського корпусу, «Допомагатор» — на біонічне протезування й інклюзивний одяг, «Лелека-Україна» пропонуватиме книжки за донат для бойових медиків і проводитиме тренінг із такмеду. 

Майстерклас із розпису гільз проведе БФ «Рій», BGV Charity Fund збиратиме кошти на книги для бібліотек Київщини, а Live Media HUB — книжки для публічних бібліотек у невеликих містечках у рамках ініціативи «Будинок Української Книги». «Діти героїв» облаштують інтерактивний простір на підтримку дітей загиблих військових, а «СОС Дитячі містечка» покажуть інсталяцію про справжні потреби дітей.

Повна програма фестивалю вже доступна на сайті. Вхід вільний.

Читайте також: Книжкова країна-2025: масові читачі стають постійними

Фото: фейсбук-сторінка фестивалю