У Києві 24% учителів на уроках використовують не українську мову — моніторинг

У 2025 році у школах міста Київ значно знизились показники застосування української мови в освітньому процесі. Про це йдеться у результатах моніторингового дослідження щодо забезпечення функціонування державної мови в освітньому процесі закладів загальної середньої освіти.

Дослідження проводилось впродовж квітня-травня 2025 року Державною службою якості освіти України спільно з Уповноваженим із захисту державної мови. Усього до опитування залучили 124 школи з різних регіонів України, а учасниками стали учні й учениці (8-11(12) класів), батьки учнів початкової, базової середньої, профільної середньої школи, а також учителі. 

У 2025 році у місті Києві частка тих, хто вважає українську мову рідною, знизилась — 32% учнів, 28 їхніх батьків та 15% учителів вважають рідною російською мовою, або і російську, і українську. Окрім того, 4% учнів не може визначитися, яка мова є їхньою рідною.

Протягом останнього навчального року показник сприйняття української мови теж знизився — на 7%. Як зазначила начальниця Центрального міжрегіонального управління Державної служби якості освіти України Світлана Бабінець: «цей показник може свідчити про певне послаблення національної ідентичності та патріотизму. Визнання українською мовою рідною — це не тільки про знання української мови чи мовну практику. Це і про формування національної свідомості, протистояння ворогу».

За результатами дослідження, абсолютна більшість учителів під час освітнього процесу використовують виключно державну мову. Також 90% учителів під час роботи використовують виключно україномовні матеріали.

Своєю чергою, заступник керівника Секретаріату Уповноваженого із захисту державної мови Сергій Сиротенко додав, що скарг щодо порушень мовного закону у сфері освіти до мовного омбудсмена надходить лише 5% від загальної кількості звернень. Стосуються вони всіх форм освіти, включно з дошкільної й позашкільної.

«Щодо шкіл, ця частина скарг складає всього лише одну четверту від загальної кількості скарг щодо освіти. Здавалося б, небагато. Але невелика кількість скарг не означає відсутність порушень. Очевидно, це пов’язано зі специфікою відносин між суб’єктами освітнього процесу. Батьки й діти певною мірою зацікавлені в лояльності вчителів. Крім того, існує проблема з фіксацією порушення», — зазначив Сиротенко.

За даними дослідження, у Києві, за оцінками школярів, 24% учителів під час уроків і 40% під час перерв використовують недержавну мову. Для порівняння, середні показники по Україні становлять 14% і 21% відповідно.

Водночас по всій території України 90% педагогів користуються лише україномовними навчальними матеріалами. Державною мовою під час уроків спілкуються 96% учителів, під час перерв — 93%. З колегами українською говорять 86% опитаних, а з батьками учнів — 92%.

Однак мовний закон все частіше порушують учні — лише 34% дітей спілкуються виключно українською мовою з однокласниками під час уроків. Кожен 10-й спілкується тільки або переважно російською, 22% українською та російською однаково, 18% під час перерв. 30% спілкуються тільки або переважно російською, а 29% українською та російською однаково.

За межами школи середовище здебільшого залишається російськомовним або двомовним. Лише 29% учнів спілкуються вдома виключно українською — це на 4% менше, ніж торік. Позашкільне спілкування українською ще нижче — лише 19% учнів користуються нею в колі друзів (на 7% менше, ніж минулого року).

Кожен четвертий школяр удома говорить переважно російською, а серед друзів — кожен третій. Попри це, 72% учнів вважають, що добре володіють українською мовою, хоча вчителі оцінюють рівень мовної компетентності дещо стриманіше.

Позитивна тенденція — зростання на 2% кількості дітей, які вважають, що їхні батьки та однокласники вільно говорять українською. Більшість батьків зазначають, що навчання у школі відбувається виключно державною мовою (93%), а майже всі вчителі (98%) надають навчальні матеріали українською.

«Київ можна віднести до зросійщених регіонів України. Всі показники нижчі, ніж по Україні. Молоде покоління застосовує російську мову навіть частіше, ніж їхні батьки. Це ознака серйозного впливу країни-агресора. Через інтернет, соціальні мережі росія впливає на наших дітей, на формування мовних звичок», — додав Сиротенко. 

Окрім того, цьогоріч знизилась частка учнів, які вважають мову медіапростору важливою. Також кількість вчителів, які комунікують у соціальних мережах виключно українською — лише 71% (проти 75% у 2024 році).

Серед чинників, які на думку опитаних, перешкоджають використанню державної мови: 

• мова контенту в інтернеті (35% батьків);
• спілкування вдома російською (30% батьків, 81% учителів, 49% учнівства);
• недостатній рівень володіння українською (24% учителів, 33% учнівства);
• спілкування російською поза школою (38% батьків);
• відсутність україномовного середовища (10% учителів, 39% учнівства);
• упереджене ставлення до української мови (22% учнівства).

Окрім того, 38% учителів, 61% учнівства одним із чинників, що перешкоджають використанню державної мови зазначили звичку спілкуватися іншою мовою.

Як повідомлялось, станом на 2024 рік всього 345 учнів здобували освіту російською або вивчали її як іноземну у закладах загальної середньої освіти.

Нагадаємо, упродовж 3 місяців 2025 року українці найбільше скаржились на порушення мовного закону інтернет-магазинами та працівниками сфери обслуговування.