У травні росіяни пошкодили редакції у Києві, Тернополі, Запоріжжі та Сумах

У травні 2026 року Інститут масової інформації зафіксував 23 випадки порушення свободи слова в Україні, з них 10 вчинила росія. Про це йдеться у щомісячному моніторингу ІМІ «Барометр свободи слова».

Серед російських злочинів проти медіа й журналістів — руйнування і пошкодження редакцій, а також кіберзлочини.

У травні стало відомо про загибель медійника Олександра Клименка, який захищав Україну від російського вторгнення. Він був військовослужбовцем, відеооператором і режисером з Полтави, працював на полтавських телеканалах «Місто» та «Центральний» режисером монтажу. Клименко вважався зниклим із 2024 року. 30 квітня 2026 року результати ДНК-експертизи тіл загиблих, які повернули, підтвердили його загибель.

Унаслідок російських атак у травні пошкоджень зазнали кілька українських та іноземних редакцій і медіаінфраструктура:

• у Тернополі після масованої атаки російських безпілотників пошкоджена редакція видання «20 хвилин»: уламки влучили в будівлю та вибили вікна. Працівники не постраждали, оскільки перебували в укритті;
• у Запоріжжі внаслідок російської атаки безпілотником пошкоджено філію «Суспільне Запоріжжя» та інфраструктуру телевежі. Працівники також не постраждали, бо перебували в укритті. Через пошкодження телевежі було відсутнє телевізійне мовлення;
• у Сумах редакція онлайн-медіа «Кордон.Медіа» повідомила, що протягом 2025 року в її приміщенні вісім разів вибивало вікна внаслідок російських атак по місту. Найбільше пошкоджень спричиняли удари дронів різних типів. Попри регулярні руйнування редакція продовжувала роботу, частково відновлюючи приміщення власними силами та за підтримки благодійників. Працівники також можуть працювати поза офісом з міркувань безпеки;
• у Києві внаслідок російського обстрілу пошкоджено офіс київського бюро Deutsche Welle: вибухова хвиля вибила вікна та пошкодила стелі. Ніхто зі співробітників не постраждав;
• також у Києві пошкоджено офіси медіа «Шелтер», «Реальна газета», видання «Ґрати», студію німецької телекомпанії ARD та зовнішнє скління офісу агенції УНІАН. У «Реальній газеті» вибило вікна, пошкоджені меблі й техніка. У «Ґратах» вибухова хвиля пошкодила приміщення та аудіостудію. У студії ARD зруйнована частина приміщення й вибиті вікна. Постраждалих серед працівників цих редакцій немає.

ІМІ також зафіксував кібератаку на «Українську правду»: хакери зламали розділ блогів видання та опублікували російську пропаганду від імені відомих авторів. За даними моніторингу, хакери отримали доступ до паролів частини авторів блогів, після чого розміщували фейкові тексти.

Окрім порушень, пов’язаних із російською війною проти України, ІМІ зафіксував 13 випадків порушення свободи слова. Йдеться про напади, погрози, перешкоджання журналістській діяльності, обмеження доступу до інформації, інтернет-тиск, юридичний і непрямий тиск. Такі порушення зафіксували в Києві, Чернігівській, Дніпропетровській, Волинській та Одеській областях. За даними ІМІ, права журналістів порушували посадовці різних рівнів влади та приватні особи.

На Чернігівщині працівник селищної ради напав на знімальну групу «Слідства.Інфо» та вибив камеру з рук оператора під час підготовки матеріалу про загиблого військового.

Журналістка Texty.org.ua Валерія Павленко повідомила про завуальовані погрози та хейт у соцмережах після публікації аналітичного матеріалу про інформаційні кампанії щодо мігрантів. Журналістка «Першого Криворізького» Євгенія Бикова заявила про погрози після низки матеріалів і створення петиції проти підвищення тарифів на водопостачання в місті.

На Волині депутат міськради напав на журналісток «Сили правди» та відібрав телефон у кореспондентки під час знімання матеріалу про земельний конфлікт. Поліція розслідує факт перешкоджання журналістській діяльності.

Серед випадків обмеження доступу до інформації ІМІ назвав відмову Одеської ОВА надати Центру публічних розслідувань інформацію про зарплату начальника адміністрації Олега Кіпера, а також відмову Чернігівського ТЦК надати «Слідству.Інфо» інформацію про поховання військового.

ІМІ також зафіксував кілька випадків інтернет-тиску. Редакція #ШОТАМ заявила про атаку на сайт і масову бот-активність. Instagram заблокував сторінку журналістки з Дніпра Марії Ткачової після масових скарг від підписників неповнолітнього блогера Тимофія Потеряйла. Журналістка «Суспільне Дніпро» Інна Лисак повідомила про хвилю хейту та онлайн-атак після публікації інтерв’ю з Федором Зінченком, батьком В’ячеслава Зінченка, якого обвинувачують у вбивстві Ірини Фаріон. «Слідство.Інфо» заявило про скоординовану онлайн-атаку для дискредитації редакції після виходу розслідування про бізнес, пов’язаний з оточенням Віктора Медведчука.

До випадків непрямого тиску ІМІ відніс скаргу журналіста-розслідувача The Kyiv Independent Данила Мокрика на дії народного депутата Олексія Гончаренка. Журналіст заявив, що депутат поширив у соцмережах скриншоти із закритого чату мешканців будинку, що дозволило ідентифікувати його місце проживання.

Також ІМІ повідомив про юридичний тиск: ПАТ «Центренерго» подало позов проти журналістки Bihus.Info Світлани Стеценко з вимогою видалити з YouTube-каналу блог про модернізацію Трипільської ТЕС, прибрати відповідну новину із сайту й стягнути з редакції 1 млн грн компенсації за моральну шкоду.

Інститут масової інформації — медійна громадська організація, що працює з 1996 року. ІМІ відстоює права журналістів, аналізує медіасферу, протидіє пропаганді та дезінформації, а також забезпечує медіа засобами захисту для відряджень у зону бойових дій під час російсько-української війни.

Як відомо, за час повномасштабної війни росія скоїла 937 злочинів проти медіа в Україні. У 2025 році в Україні зафіксували 130 випадків порушень свободи слова, з яких у 67 випадках відповідальність несе росія.

Зображення: ІМІ