У Берліні закривають «Русскій дом». Що це означає?

«Русскій дом» на Фрідріхштрассе в Берліні закриють. Про це рішення на спільній пресконференції з міністром внутрішніх справ Александером Добріндтом оголосив міністр закордонних справ Німеччини Йоганн Вадефуль, повідомляє Berliner Zeitung. 

Це сталося через спробу диверсії безпілотником в аеропорту Лейпциг/Галле, рішення набуде чинності 7 червня 2027 року. 

За словами Добріндта, відповідальність за інцидент лежить на москві: цей висновок ґрунтується на результатах поліцейського розслідування, збігах із відомими почерками російських операцій та даними німецьких і закордонних спецслужб. 

Конструкція дрона, окремі деталі та тип вибухівки, за його словами, відповідають матеріалам з інших зафіксованих російських гібридних операцій і з війни проти України. 

Крім «Русского дому», Вадефуль оголосив ще низку заходів:

• МЗС закриє російське генеральне консульство в Бонні до 18 вересня;
• міністр викликав російського посла;
• Німеччина запропонує нові санкційні списки проти громадян рф у межах ЄС;
• країна посилить в’їзний контроль для російських громадян;
• Берлін посилить тиск на так званий «тіньовий флот», яким росія попри санкції продовжує продавати нафту.

«росія протистоїть нашій країні з відкритою ворожістю», — заявив Вадефуль, додавши, що ці дії вписуються в спроби москви дестабілізувати Європу через дезінформацію, погрози та саботаж. 

«Наше послання російському керівництву чітке: ми дотримуємося рішучого курсу в наших діях у сфері безпеки. Атака в Лейпцигу показує, наскільки це необхідно. Ми не дозволимо російським нападам розколоти наше суспільство або залякати нас. Ми залишаємося готовими рішуче реагувати разом із нашими сильними партнерами, якщо цього вимагатиме захист населення та наших партнерів. І ми рішуче продовжуватимемо нашу солідарність з Україною в її оборонній боротьбі проти загарбницької війни росії», — сказав очільник МЗС Німеччини. 

Російське посольство в Берліні заперечило причетність москви, назвавши інцидент «сфабрикованою провокацією». Речниця МЗС рф Марія Захарова заявила, що москва відповість «дзеркально», і звинуватила Берлін у підтримці тероризму, маючи на увазі військову й фінансову допомогу Україні. 

Що передувало таким діям?

Дрон, споряджений вибухівкою та детонатором, невідомі залишили ввечері 4 серпня в режимній зоні аеропорту Лейпциг/Галле серед українських вантажних літаків. Генпрокуратура Німеччини кваліфікувала подію як «серйозний напад на транспортну й логістичну інфраструктуру» і відкрила провадження за підозрою у спробі підриву та небезпечному втручанні в повітряний рух.

Чому «Русскій дом» працював попри санкції?

Попри санкції ЄС проти «Россотрудничества», чинні з липня 2022 року, «Русскій дом» роками залишався практично недоторканним. Як зазначають у розслідуванні німецької редакції CORRECTIV, причина полягала в дипломатичному статусі керівництва, який захищав центр від кримінального переслідування. 

Також у побоюваннях МЗС Німеччини, що розірвання угоди 2011 року між Вестервелле і Лавровим призведе до закриття філій Гете-інституту в москві та санкт-петербурзі — одного з небагатьох німецьких майданчиків, що досі діють у росії. 

У відповідях на офіційні запити МЗС роками ухилялося від чіткої позиції, перекладаючи відповідальність на судову владу та відомство з виконання санкцій. Колишній депутат Бундестагу Фолькер Бек, який у 2023 році подав заяву до прокуратури та скаргу до МЗС на бездіяльність відомств щодо «Русского дома», пояснював виданню Радіо Свобода, що причиною нерішучості могла бути лише звична інертність державного апарату: чиновники заявляли одне, а на практиці уникали дій, до яких самі публічно закликали. 

Бек також не виключав, що велися непублічні перемовини між послом рф і МЗС Німеччини про переведення «Русского дому» під пряме підпорядкування посольства — це поставило б будівлю під захист дипломатичного імунітету і остаточно унеможливило б її закриття, хоча підтвердити ці чутки політик не міг. 

Серед тих, хто теж регулярно вимагав закрити «Русскій дом», — українська активістська організація Vitsche, яка організувала в Берліні марш із закликом припинити фінансування установи з німецького бюджету. За даними організації, щороку на утримання центру з бюджету Німеччини виділяється близько 70 тисяч євро. 

Депутат Бундестагу Родеріх Кізеветтер казав виданню: «росія стала автократією з тоталітарними рисами, в якій усе підпорядковане системі путіна — від релігії до історіографії, мистецтва й культури. Культурна дипломатія стає частиною зовнішньої політики, а культурні інститути росії в Німеччині — зброєю в гібридній війні проти демократичних країн».

Підозри щодо шпигунства звучали і до інциденту в аеропорту. За документом французького МВС, на який посилається медіа Euronews DE, «Русскій дом» використовувався як прикриття для російських спецслужб. 

Німецькі політики теж публічно висловлювали підозри: депутатка Сара Наннi звертала увагу на нетипові радіо- й GPS-сигнали в будівлі, а сам Кізеветтер стверджував, що в будівлі проживає понад сто людей, чия особа не встановлена, а споживання електроенергії там надто високе. 

Чи займався «Русскій дом» пропагандою?

«Русскій дом» — культурно-інформаційний центр, який діє через державне агентство «Россотрудничество», що перебуває під санкціями ЄС з 2022 року. Установа відкрилася 1984 року та є найбільшим закордонним культурним інститутом росії у світі, який, за даними самої організації, щороку відвідують майже 200 тисяч людей. 

Центр пропонує курси російської мови, художню школу для дітей і дорослих, кіно- та концертний зал, виставки, лекції та інші культурні програми, а також підтримує зв’язки з російськомовною діаспорою в Німеччині. Із 2022 року діяльність установи критикують як інструмент російської пропаганди. 

Ще до повномасштабного вторгнення центр толерував лише лояльні голоси: у квітні 2022 року з «Русского дому» витіснили музичну радіостанцію «Русский Берлин», яка орендувала там приміщення. Приводом стало інтерв’ю з журналістом російського видання «Медуза», що є «небажаною організаціє» в рф, де він критикував путінський режим і дії російської армії в Україні. 

Восени 2022 року в кінозалі організації показали фільм пропагандистського каналу RT «Холокост: нити памяти», в якому просувався наратив про українців-«нацистів». 

Наприкінці 2023 року в приміщенні центру відкрили книгарню «Многокниг» — на момент відкриття це була перша російськомовна книгарня в Берліні після повномасштабного вторгнення в Україну. У продажу опинилася література з ознаками пропаганди «русского мира», зокрема видання проросійських авторів і публіцистика, яка виправдовує війну проти України. 

Журналісти Радіо Свобода описували вітрини книгарні, де серед іншого продавалися форми для ліплення у вигляді гранат, танків і пістолетів. Колишній депутат Бундестагу Фолькер Бек, який роками судився за закриття центру, у коментарі виданню назвав передачу будівлі Україні бажаним варіантом вирішення її долі. 

Що це означає?

Німеччина – одна з останніх великих держав ЄС, що тягнули із закриттям власного «Русского дому»: Молдова, Азербайджан, Велика Британія, Данія та Польща зробили це раніше, зазначає CORRECTIV. 

Це все говорить про те, що німецькій бюрократичній системі знадобилася пряма загроза безпеці, аби нарешті ухвалити рішення, яке гальмувалося роками. Упродовж тривалого часу Берлін уникав закриття установи, пріоритетизуючи збереження власних інституцій у росії та побоюючись дипломатичної ескалації. У результаті це дозволяло «Русскому дому» продовжувати свою діяльність у Німеччині навіть після запровадження санкцій.

Закриття означає, що офіційного російського впливу та пропаганди в Європі стане трохи менше, а москва втратить зручний майданчик у центрі Берліна, який роками, ймовірно, використовувався як прикриття. 

Нагадаємо, у серпні 2026 року організація Pushkin House заявила про відкриття російсько-англійської книгарні у своєму приміщенні в Блумсбері. У січні 2026 року до журі британської літературної премії The British Book Awards 2026 увійшла російська «опозиціонерка» Юлія Навальная. 

Читайте також: Букер стає «Бухманом»: російський слід в найпрестижнішій премії

Чільне фото: Вікіпедія