Васьків Микола. Відлуння. Поезія у перекладах Павла Мовчана

Смертельна небезпека насувається на казкове королівство. Чи вдасться Генрі врятувати від загибелі своїх друзів і близьких, усе те, що він так цінує і любить? Заради цього він ладен знову стати пішаком на ігровій дошці або й зовсім її покинути… Та спершу він спробує здолати могутню, безжальну силу, яка у багато разів перевершує його власну. У битві за дивовижний казковий світ, створений Барсом, Генрі залучить усю його доброту, мужність, рішучість і, звісно, один із найчарівніших у світі дарів — дружбу.

«Слухай-но, Генрі… Ти ж завжди був добрим навіть до тих, хто об тебе ноги витирав. Нікого не вбивав, ні з ким отакого не чинив. Що змінилося?

— Г’ю на це заслужив! — відрізав Генрі. — Він убивця, я мало не втратив сім’ю через цього підступного щура, і якщо ні в кого заперечень немає, то вперед!

— Здолати ворога і втратити при цьому людську гідність — це не перемога, — осудливо похитав головою Персі. — Ні, Генрі. Це жорстокий план, а ти ніколи не був жорстоким.

— Якби Едвард був мертвий, я б власноруч вирвав цьому виродкові серце, — спокійно мовив Генрі. — Отже, це я ще стриманий. Тож починаймо!

Едвард підвівся і рішуче підійшов до нього.

— Знаєш, що я помітив? — сухо запитав він. — Ти робиш усіх довкола хорошими людьми, у тебе просто талант до цього, і настав час нам віддячити тобі…» 

P. S. На офіційному сайті «Школи» також діє знижка 20% для нових користувачів (за умови підписання на новини видавництва у спеціальному вікні), а також програма лояльності для постійних покупців.