Міста з привілеями. Що дає титул «Місто Літератури» – досвід Норвіча і Львова

26 BookForum став майданчиком для дискусії про впровадження культурної політики у так званих «Містах Літератури». У середу, 18-го вересня, до Інституту стратегії культури Львова завітав мер міста Норвіч (Велика Британія) Алан Уотерс, котрий разом з директоркою Інституту Юлією Хомчин обговорили культурну стратегію міст.

Ще у 2015 році ЮНЕСКО присвоїв Львову титул «Місто Літератури ЮНЕСКО». Саме це дозволило Львову потрапити до «клубу», список якого налічує 28 світових міст. Отже, література – пріоритетний напрямок, який будуть розвивати містяни у культурній політиці Львова.

Чому Норвіч став «Містом Літератури»

Алан Уотерс, мер міста Норвіч:

«У «Містах Літератури» є щось дуже душевне – цей статус підіймає дух містян. Норвіч – місто, де живуть найщасливіші люди. Культура – важлива частина політики місцевої влади Норвіча, в яку ми маємо інвестувати.

Ми інвестуємо кошти в арт-центри. У 2015 році ми створили арт-майданчик – «Dragon Hall», перебудувавши місцевий паб. Зараз там також розміщена резиденція письменників.

Норвіч має давню історію, ще до XI століття. У міському управлінні немає консервативної партії, лише лейбористи. Тому Норвіч – місто-революціонер щодо культури й політичного бачення.

Ще однією невіддільною частиною нашої літературної інфраструктури стало «креативне письмо». Норвіч – це одне з перших міст у світі та єдине у Великій Британії, де доступні курси післядипломного навчання з «креативного письма» в університеті Східної Англії (University of East Anglia).

У Норвічі впроваджується багато програм на перспективу. Саме через творчість і креативність ми хочемо знаходити ефективні шляхи для того, щоби покращити наше майбутнє.

Норвіч – єдине місто Британії, яке стало членом мережі «Icorn». Суть цієї програми у тому, що влада Норвіча надає прихисток письменникам-біженцям. Воно приймає у себе всіх, хто цього потребує».

Читайте також: 13 закордонних гостей, які приїдуть на 26-й Book Forum

Що дає титул «Місто Літератури»

Алан Уотерс:

«Цей титул – місток, який поєднує Норвіч з іншими містами світу, відкриває можливості для міжнародних мереж та програм. Ми лідируємо у Великій Британії як місто культури. Титул «Місто Літератури» дозволяє містянам відчувати свою ідентичність».

Юлія Хомчин, директорка Інституту стратегії культури:

«Міська програма розвитку культури була ініційована не політиками, а культурними діячами. Важливо, що ця програма працює і підтримується місцевою владою.

Наш інститут займається освітою, комунікацією та стратегуванням інституцій культури, які існують у Львові.

Ми вже можемо говорити про успішні кейси, попри те, що нам лише рік. Зараз розпочали роботу над муніципальним фондом культури, який має впровадити прозору систему фінансування проєктів, що втілюються у Львові; запустили дослідження, аби виявити всіх учасників культурного процесу в нашому місті; створили серію освітніх проєктів, що спрямовані на культурний менеджмент.

З 2009 року Львів неофіційно визнаний культурною столицею України. Проте навіть львів’яни досить іронічно ставляться до цього титулу.

Статистичні дані – це основа, від якої варто відштовхуватись, запроваджуючи культурну стратегію та політику. Якщо говорити про титул «Місто Літератури», то у нього є дві сторони медалі. Перша – це визнання. Друга – відповідальність.

Якщо в містян виникає питання, чи є Львів культурною столицею, тоді нам варто переглянути свою політику. Не виникає питань, чи є Львів містом туризму, правда? Про це говорять дані: кількість туристів, які відвідують Львів, кількість грошей, яку вони тут лишають. Немає нічого поганого в туризмі, адже це – один з основних способів поповнення міської казни. Важливо те, що цей потенціал вичерпний, і варто буде переглядати стратегію розвитку міста.

Але культурний напрямок містить в собі невичерпний потенціал. Туризм – це питання сервісу, культура – питання цінностей та сенсів. Ключова річ, яку варто зробити Львову – переглянути пріоритети й стратегію розвитку.

Донедавна ми були країною, яка мала візовий бар’єр. Зараз він зник. Я б порівняла цю подію з отриманням титулу «Місто Літератури». Ми можемо або скористатись паспортом та відвідати світ, презентувати себе, або ж просто сидіти вдома та ігнорувати ті можливості, котрі відкриває закордонний паспорт.

Плюси від цього титулу – можливість позиціювати Львів і вибудувати його бренд на таких цінностях, як література та книги. Титул «Місто літератури» створить можливості для промоції читання. Кожна дитина буде знати, що вона живе в «Місті Літератури» та мусить читати. Це інструмент, що формує читання, як таке. Цей титул може створити додаткові привілеї для інвестування в галузь літератури, книговидання. Для нас, як для міста, важливо мати доступ до великої кількості світових програм та створювати нетворкінг.

Нагадаємо, що Львів — це перше місто в Україні, що увійшло до Мережі креативних міст світу та долучилося до кластеру «Література», який сьогодні налічує 28 міст з усього світу.

Місто літератури ЮНЕСКО — це частина мережі Креативних міст, яка почала працювати у 2004 році. У попередні роки містом літератури ставали Краків (2013), Норвіч (2012), Рейк’явік (2011), Дублін (2010) та інші. В межах цієї мережі кожного року визначаються також міста кіно, музики, дизайну, гастрономії та інші.

Читайте також: BookForum 2019 для професіоналів: візія УІК, дистрибуція, реформування бібліотек