Оповідь страшна, смішна й любовна: що прозвучить на фестивалі «Озерце»

Послаблення карантину дало надію на поступове відновлення звичного культурно-мистецького життя в офлайні. Вересневий Львів традиційно чекатиме на відвідувачів Book Forum, а от у серпні несподівано плануємо поїздку на Франківщину. Організатор культурних ініціатив Левко Довган та письменник Юрій Андрухович порадували новиною – у крихітному, практично безлюдному селі Озерце відбудеться фестиваль усної оповіді. Голоси, тембри, інтонації розвіюватимуть тишу над бірюзовими водами озерця, а вигадані та правдиві історії вдихатимуть життя в закинуті простори. Ми обов’язково відвідаємо фестиваль, а поки розпитали в організаторів деталі його проведення.

Де: с. Озерце, Галицький р-н, Івано-Франківська обл.
Коли: 7 серпня 2020

Про місце

У самому центрі села Озерце розташоване невеличке озеро, яке місцеві називають озерцЕм. Водойма є пам’яткою природи, біологи називають її карстовою криницею. Озерце маленьке, проте досить глибоке – завглибшки до 15-18 метрів. Завдяки глибині та карстовій воді, яка його наповнює, озеро має бірюзовий колір.

«Задзвонив мені Левко – і розповів про Озерце. А потім ми туди поїхали… В цю мальовничу глухомань з бірюзовим озерцем, невисокими пагорбами та лісами. У цей кінець географії, де закінчується Івано-Франківська область. В цю атмосферу майже повної тиші, адже тут залишилося зовсім мало людей.

Таке майже покинуте, забуте місце дуже відповідає ідеї цього фестивалю – такому своєрідному відродженню, озвученню якихось переказів, історій. Це місце, яке може мати й свої власні історії, з ним пов’язані, тільки вони всі – в минулому. Уже на сьогодні там нічого не відбувається. І тут, мабуть, виникає інший смисл цього всього – не тільки культурно-мистецький, але й такий громадянський – привернути увагу до такого явища, як закинуті, забуті, майже безлюдні куточки нашої країни», – говорить Юрій Андрухович.

Село Озерце належить до іншої сільської ради, воно ніколи не було великим, проте колись тут була школа, люди працювали на землі, вели свій традиційний спосіб життя. Зараз же село вилюднюється. В силу економічних факторів, майже всі люди звідси виїхали, залишилося кілька домогосподарств, де проживає близько двадцяти мешканців. Тому фестиваль для Озерця – це шанс прозвучати, прозвучати на різних рівнях: як місце, де можна робити щось цікаве, як місце, куди варто приїжджати, як місце з певною унікальністю.

Біля озерця, в межах екологічних проєктів, зробили облаштування території, тут є кемпінгова зона, мінімальні елементи для відпочинку – лавки, альтанки, доріжки, паркінг. Наявність мінімальної інфраструктури дала можливість планувати тут фестиваль. Адже ще два-три роки тому сюди було зовсім складно доїхати, тут не було відповідної дороги і з питань безпеки не варто було би пробувати щось тут робити. Зараз тут все зовсім по-іншому. І це нагода для села показати свою самобутність і, якщо не відродитися, то, принаймні, привернути до себе увагу, адже таких сіл по Україні є сотні: які поступово вилюднюються, зникають, але, насправді, самі по собі є цікавими: зі своєю історією, зі своїми принадами.

Про фестиваль

Фестиваль усної оповіді не є чимось новим у глобальному сенсі. Такі речі відбуваються у світі, хоча часто є частиною якихось більших заходів. В Озерці ж відбудеться самодостатній фестиваль усної оповіді. Тут буде лише усна оповідь, без жодних інших частин: тут не буде ні етнографічних, ні гастрономічних, ні якихось інших елементів.

У програмі фестивалю – тільки усна оповідь: тобто, розповідання історій вживу, голосом, без жодних допоміжних засобів: гаджетів, надрукованих текстів, суфлерів тощо. 

«Це така собі спроба поставити акцент, привернути увагу до такої цінності, як жива розмова, живе спілкування, якого ми позбуваємося – часом добровільно, а часом – в силу різних обставин. Зрештою, карантинні обмеження, які досі тривають, також нас обмежували і обмежують у живому спілкуванні. Тому тут створюється майданчик, простір для того, щоб показати себе як оповідача, людину, яка може майстерно розповісти історію. Більше того, зацікавити цією історією інших. 

І це, насправді, все – старе, як світ. Людям притаманно розповідати історії. Ми взяли це за основу – таку дуже просту, базову, архаїчну цінність, як живе спілкування. Але додали до неї елемент змагальності: показати себе і позмагатися, вибороти приз», – розповідає Левко Довган. 

На фестивалі передбачені три номінації:

 

• оповідь страшна

• оповідь смішна

• оповідь любовна

Кожен учасник повинен буде розповісти коротку історію в одному з цих жанрів. Розповіді оцінюватиме журі у складі письменника, перекладача, публіциста Юрія Андруховича, письменниці та перекладачки Катерини Калитко та есеїста, перекладача Олександра Бойченка. Журі братиме до уваги, у першу чергу, невербальні сигнали оповідача: міміку, жестикуляцію, тембри, інтонації – ті речі, які спонукають слухати, вірити, подобатись слухачам.

«Ми спонукаємо потенційних учасників бути максимально природніми, бути собою і спробувати розповісти так, як це розповідається серед своїх, в доброму товаристві, коли ти довіряєш людям – і таким чином побудувати свою оповідь. Важливою є майстерність розповідати свої історії – вигадані чи реальні, а не переказувати тексти», – наголошує Левко.

Для переможців у кожній з номінацій передбачені по три винагороди:

 

• 1 місце – 5 тис. грн
• 2 місце – 3 тис. грн
• 3 місце – 2 тис. грн.

Про умови

Форма зголошення на фестиваль – за посиланням, деталі – на сторінці події у Facebook, більше інформації шукайте за тегом #Фестиваль_Озерце. Зголоситися на участь у фестивалі може будь-хто, хто досяг повноліття – з будь-якої точки світу. Обов’язковим критерієм розповіді є українська мова, організатори вітають використання усіх її діалектів. Один учасник може розповісти лише одну історію. Для відбору у зголошенні потрібно прикріпити посилання на відео, тривалістю до 5 хв, із записом будь-якої вашої розповіді. За результатами попереднього відбору, журі оголосить учасників фестивалю. Дедлайн подачі заявок – 20 липня.

На місці проведення заходу буде територія під наметове містечко, поряд є паркінг. Для тих, хто не має змоги добратися самостійно, будуть організовані автобуси з Галича. Для учасників буде встановлено великий намет. Гості також зможуть, за попередніми зголошеннями, заночувати в одній із порожніх хат Озерця, власники яких попередньо дали на це згоду.

Фестиваль відбудеться 7 серпня. Проте розповіді триватимуть цілий вечір і протягом ночі, тож захід плавно продовжиться і 8 серпня.

Якщо епідемічна ситуація змінюватиметься у гірший бік і уряд повернеться до більш жорстких обмежень, організатори фестивалю будуть змушені діяти відповідно до обставин. Однак сподіватимемося на краще.

Про організаторів

Левко Довган – експерт з розвитку громад, організатор культурних та громадських ініціатив, народився в Івано-Франківську, мешкає у Львові.

 

Юрій Андрухович – письменник, перекладач, есеїст, громадський діяч, народився і живе в Івано-Франківську.

Левко Довган знайомий із Юрієм Андруховичем уже 20 років. Він організовував багато цікавих ініціатив, тож коли звернувся до письменника з ідеєю організації фестивалю усної оповіді, той одразу погодився. Андрухович очолюватиме журі фестивалю, також він особисто обирав двох інших членів журі – Катерину Калитко та Олександра Бойченка.

«Ми погодилися, що наш попередній відбір передбачає винятково усну подачу, тобто, наші учасники не повинні користуватися написаним текстом чи будь-яким технічним засобом. Це має бути просто безпосередня усна розповідь людини. 

Для мене особисто має бути знайдена золота середина між змістовою частиною – про що – і тим, наскільки вона здатна затягнути, наскільки вона сама по собі – як історія – може бути цільною. Другий бік – це рівень виконання історії, подача. Не матиме переваги ані професійний актор, ані професійний письменник. Нашою метою є знаходити талановитих оповідачів та історії, які ще досі не були відомі, які ще ніде не засвічені, проте є прекрасними оповідачами», – підкреслює Андрухович.

Читайте також: Місяць авторських читань: як фестиваль-зустріч адаптується у добу ізоляції