Лоран Гунель. Людина, що хотіла бути щасливою

Що, як вам запропонують досконалий цифровий наркотик? У недалекому майбутньому не залишилося заборон. Споживання досягло межі, мораль вийшла з моди, релігії перетворилися на фастфуд. Людство загрузло в розвагах, розпусті й наркотиках. А в еліти з’явився новий вид розваг — Персональні Реальності, в яких можна втілити будь-яку найганебнішу і найзлочиннішу фантазію. Новий технокульт, творіння таємничої медіакорпорації, обіцяє кожному нескінченні задоволення та вічне життя в синтезованій персональній реальності. Корпоративний шпигун Золтан Варго отримує завдання проникнути в надра корпорації, що створює ці реальності, щоб з’ясувати суть зловісного проєкту, але сам виявляється втягнутим у диявольську гру. Порнографічний експеримент над мільйонами людей і запуск першої цифрової релігії у світі руйнують усі його плани, і Золтан відкриває для себе одну приголомшливу істину…

Пропрацювавши три місяці асистентом хазяйки рекламного агентства, я встиг обрости купою знайомств і орендувати студію в самому центрі, неподалік від офісу. І ось, щойно мені здалося, що моє життя вилетіло на швидкісну трасу, на горизонті знову з’явився Харон. Він попросив
мене про «невелику послугу». Усе, що від мене вимагалося, — скопіювати клієнтську базу з комп’ютера моєї ледібоса, за що пропонувався гонорар розміром із трирічну заробітну плату. Харон завжди називав речі своїми іменами, уникаючи метафор. Щоправда, визначення «промислове
шпигунство» він уважав за краще замінювати більш обтічним формулюванням «наші проєкти». Недовго думаючи я погодився.