Головний герой роману Кілґор Траут — письменник-фантаст, який подорожує з одного конґресу наукової фантастики до другого. На одному з таких конґресів він зустрічає Двейна Гувера, власника фірми, яка продає «понтіаки», і їхня зустріч стає приводом для багатьох карколомних та несподіваних ситуацій.
Оповідь в романі побудовано так, ніби автор розповідає про Землю інопланетянинові, який нічого не знає ані про людство, ані про людську цивілізацію, навіть про найпростіші речі — розмноження, зброю, прапор, яблуко. Така розповідь дозволяє під несподіваним кутом побачити мотивацію й наслідки людських дій.
«Сніданок чемпіонів» — гарячкова, сумбурна сатира з типовим для Воннеґута складом героїв і ландшафтом.
Пролог
Фраза «Сніданок чемпіонів» ¬— зареєстрована торговельна марка корпорації «Дженерал Міллз» для коробки пластівців на сніданок. Використання ідентичної фрази для титулу цієї книжки не має на меті засвідчити будь – яку асоціацію з «Дженерал Міллз» або їхнє спонсорство, ані не має на меті очорнити їхній якісний продукт.
***
Фібі Герті, тієї особи, котрій присвячена ця книжка, уже, як то кажуть, немає серед живих. Я познайомився з нею в кінці Великої депресії, коли вона овдовіла і жила в Індіанаполісі. Мені було років шістнадцять, їй — близько сорока.
Вона була багатою, але ціле своє доросле життя щодня ходила на роботу, тож працювала і далі. Вона вела колонку з тверезими і дотепними порадами для безнадійно закоханих в індіанаполіській «Таймз», добрій газеті, яка на сьогодні вже не існує.
Не існує.
Читати більше
Ішіґуро Кадзуо. Художник хиткого світу
Друга світова війна забрала у славетного художника Оно Масудзі сина і дружину. Митець постарів і вже не малює. Він, мов привид, блукає «кварталами насолоди» своєї молодості, де вже немає гейш і не чути натхненних голосів його учнів. Оно заново проживає свою особисту, часом суперечливу історію.
Єдине, що залишилося Оно зараз, — видати заміж дочку, але задля цього він мусить зректися минулого, в якому так важко зрозуміти, де межа між зрадою та відданістю і наскільки велика відповідальність митця перед викликами історії. Та чи можливо переосмислити спогади і через забуття віднайти щастя? Чи корегує час «правильність» вчинків та дій і чи може перетворити праведника на зрадника, коли хиткий світ навколо змінюється і змінюються його ідеали?
Якщо сонячної днини піднятися стрімкою стежкою від дерев’яного місточка, що його тут досі називають Мостом Сумнівів, то вже невдовзі між верхівками двох ґінкґо завидніється дах мого будинку. Навіть якби він не посідав командної висоти на пагорбі, то все одно виділявся би з – поміж сусідніх будівель аж так, що, підходячи до нього, мимоволі замислюєшся, який же це багатій там мешкає.
Та я аж ніяк не багатій і ніколи не мав великих статків. Можливо, ви зрозумієте, чому цей дім такий імпозантний, коли скажу, що його побудував мій попередник, і це був не абихто, а сам Акіра Суґімура. Звісно, якщо ви щойно прибули в наше місто, то ім’я Акіри Суґімури вам нічого не скаже. Утім, згадайте це прізвище в присутності будь – кого, хто тут жив до війни, і ви дізнаєтеся, що впродовж майже тридцяти років Суґімуру беззаперечно вважали одним із найшанованіших і найвпливовіших чоловіків цього міста.
Читати більше
Джордж Р. Р. Мартін. Буря мечів. Пісня льоду й полум’я
Перед вами третя частина знаменитої саги Джорджа Мартіна «Пісня льоду й полум’я». «Буря мечів» — саме це очікує читача на сторінках роману. Причому найбільш гострий та безжальний меч тримає в руках автор. Незамінних героїв не буває, безсмертних також. Війна збирає свій кривавий врожай, та все більш наполегливо серед брязкоту сталі звучить голос магії. Кожен сам за себе. У своїй пристрасті до реалізму Джордж Мартін не шкодує ніжні почуття читачів. Побут роздертої в клапті війною країни описаний в усіх подробицях: мародерство, розбій, голод, сварки і бійки усіх з усіма, міжусобиці дрібних місцевих панів, бруд, хвороби та інші напасті, що супроводжують військовий час. Куди не кинь оком, від Стіни до самого півдня — руїна. І на такому тлі надзвичайно яскраво виступають персонажі. Як їх змінить війна? Що вони втратять, а що віднайдуть? Третя частина саги закрутить читача у вирі подій, пронесе крізь час і простір та захопить уяву від першої сторінки до останньої.
Джордж Мартін — американський письменник, автор світових бестселерів, зокрема всесвітньо відомої серії книг «Пісня льоду й полум’я», за мотивами якої триває вихід не менш популярного серіалу «Гра престолів». Прийнято вважати Мартіна сучасним майстром фантастики, а його романи вже перекладено багатьма мовами та регулярно отримають престижні нагороди і премії.
— Де ти був? — вимогливо запитав Тиріон. — Я по тебе посилав… мабуть, два тижні тому.
— Радше чотири днів тому, — озвався перекупний меч, — і я вже двічі приходив, тільки ви були мертвий для всього світу.
— Не мертвий. Хоча моя люба сестричка дуже старалася.
Либонь, не варто було озвучувати цього вголос, але Тиріону вже байдуже. Це Серсі стояла за спробою сері Мандона убити Тиріона, він печінкою то відчував.
— Що це за бридота в тебе на грудях?
— Мій лицарський герб, — вишкірився Брон. — Полум’яний ланцюг, зелений на димно – сірому полі. За накаком вашого лорда – батька я тепер сер Брон Чоноводський, Куцю. Не забувайте про це.
Читати більше
