Ірина Шувалова

Антологію письменниць України, Боснії, Польщі й рф видали в Італії

30.12.2024

Бачите помилку в тексті — виділяйте фрагмент та тисніть Ctrl + Enter

Вірші української поетеси та перекладачки Ірини Шувалової увійшли до італійської антології перекладів творів словʼянських авторів «Slavika. Чотири голоси». Про це повідомили на фейсбук-сторінці культурного центру Polski Kot.

До збірки увійшло 6 віршів Шувалової, а саме: «В солодкий сад», «Чумацький місяць», «Наливалися сріблом на твоєму шляху», «Культурний шар», «А коли ми постаріємо в наших стеблах оселяться бджоли» та «Якщо».

 

Всі переклади є результатом колективної праці учасників майстер-класів, які проводились під час сьомого фестивалю слов’янських культур «Slavika» у березні 2024 року в італійському місті Турин.

 

Майстер-клас з перекладу з української мови проводив науковий співробітник Українського наукового інституту Гарвардського університету Алессандро Ачіллі.

 

«Цей том містить невелику антологію поетичних перекладів деяких голосів сучасної літератури слов’янських країн. Проте, ці переклади — не звичайні. Вони є результатом колективної роботи, здійсненої за один день під час фестивалю, який завжди ґрунтується на ідеї мирного співіснування різних мов і культур», — йдеться у передмові до книжки від перекладачки та кураторки проєкту Slavika Анни Манґіулло.

 

Окрім того, до антології перекладів також включені твори трьох сучасних письменниць і поетес з різних країн: Лейли Каламуїч з Боснії та Герцеговини, яка представлена двома оповіданнями, польської поетеси Йоанни Опарек, з 6-ма віршами, серед яких «Математика» та «Дар», а також російської поетеси Дар’ї Серенко з поезіями «На смерть Путина», «Встаньте, дети, буквой “Z”» та іншими.

 

Обкладинку видання створила ілюстраторка Анастасія Комарова, видали книжку в Туринському університеті. 

 

Прочитати книжку повністю можна за посиланням

 

Лейла Каламуїч — авторка збірок оповідань «Анатомія усмішки» (2008), «Називай мене Естебан» (2015) та «Поспішай винайти місто» (2021). У 2015 році вона отримала премію «Edo Budiša» за найкращу збірку оповідань, а «Поспішай винайти місто» здобула літературну премію «Штефіка Цвек». Крім того, Каламуїч є авторкою трьох театральних п’єс, опублікованих у збірці Hands Full of Clouds (2020), дві з яких були поставлені на сцені Боснійського національного театру в Зениці.

 

Йоанна Опарек — поетеса, письменниця та драматург. Закінчила психологію в Ягеллонському університеті, працювала PR-спеціалісткою, журналісткою і сценаристкою. Авторка трьох поетичних збірок: «По щиколотки в небі» (Po kostki w niebie), «Черви» (Czerwie) та «Берлін Порн» (Berlin Porn), трьох романів: «Осінь у Нью-Йорку» (Autumn in New York), «Будиночок» (The Lodge), «Чоловік зі штрихкодом» (A Barcode Man)  та пʼєси «Проєкт Америка» (Project America).

 

Дарʼя Серенко — авторка чотирьох романів та збірок поезій: «Тиша в бібліотеці» (“Тишина в библиотеке”), «#тихийпікет» (“#тихийпикет”), «Я бажаю попелу своєму дому» (“Я желаю пепла своему дому”) та «Дівчата й інституції» (“Девочки и институции”). Організаторка феміністичних та політичних протестів, наразі проживає у Сакартвело. У росії на неї порушили кримінальну справу та з 2023 року поетку визнали «іноземним агентом».

 

Алессандро Ачіллі — лектор україністики в Університеті Монаша у Мельбурні, Австралія. Випускник Міланського університету, дослідник інтертекстуальності у поезії Василя Стуса та слов’янсько-германських літературних контактів, стипендіат Гарвардського інституту українських студій. Окрім того, він написав передмову до антології переспівів поезії Стуса та Цвєтаєвої.

 

Нагадаємо, в Італії вийшла п’єса-феєрія «Лісова пісня» (Il canto della foresta) Лесі Українки.

 

Читайте також: Ірина Шувалова: воєнні пісні допомагають зрозуміти і себе, і ворога

 

Чільне зображення: колаж Читомо