Ален де Боттон. Архітектура щастя

Ален де Боттон пише про архітектуру як про живе середовище, що не тільки визначає поточний настрій мешканця чи гостя, не тільки віддзеркалює й викриває його риси, прагнення, звички, а й певною мірою визначає майбутнє. Адже те, як ми почуваємося у своїй спальні чи бібліотеці, впливає на наше ставлення до ширшого світу, бачення власного майбутнього й готовість боротися за нього. Читач ознайомиться зі стилями та смаками, притаманними різним епохам, і дізнається, як вони характеризують людей, що планували і зводили визначні будівлі, жили в них і змінювали їх відповідно до своїх уявлень про красу й комфорт. Це дивовижне поєднання культурологічного й соціологічного дослідження та філософії, базові знання, що допоможуть і «читати» архітектуру, і обживати власний простір.

Юліан Чаплінський, український архітектор, публічний та політичний діяч про книгу «Архітектура щастя»: “Вже з перших сторінок я усвідомив, що в руках у мене не просто книга, а щось беззаперечно екзистенційне. Щось не про архітектуру як таку, а про сенси. Сенс архітектури поза моєю професією, поза моїми «професійними» уявленнями про фах, — а радше пов’язаний із життям, із його сенсом, із його вічними сумнівами та пошуками. Власне, що дає автору можливість так майстерно володіти матеріалом архітектури? Безперечно, спостережливість. Жити і спостерігати світ, помічати різні його сторони — великий дар і, безперечно, королівське мистецтво. Хочеться, щоб кожен із нас хотів і вмів читати архітектуру наших міст. Хочеться, щоб це вміння робило нас щасливішими. Можливо, і ви, коли прочитаєте цю книжку, спробуєте так поспостерігати за середовищем, як уміє Аллан де Боттон, а можливо, вам це вдасться зробити ще доглибніше й ще яскравіше… “