Роберт Бітті. Cерафіна і Чорна мантія

Шоста книга другого циклу «Нове пророцтво» серії «Коти-вояки».

Ожинокіготь розривається між двома світами — реальним і потойбічним, де блукає його батько Тигрозір. З?кожним днем йому все важче приховувати свою таємницю і притлумлювати жагу до влади, яку так вміло розпалюють в ньому батько і брат. Зрештою, йому таки випадає шанс отримати бажане. Та чи варте воно такої ціни? Чи розуміє Ожинокіготь, що від його вибору залежить доля усіх лісових котів?

— Усі знають, що Громовий Клан ігнорує кордони, — нявкнула вона. — Але Тіньовий Клан дотримується вояцького правильника. Та й зрештою, це кицюня. У нашому Клані ніхто не знається з кицюнями.

Вивіркострибка знову зашипіла. Ожинокіготь бачив, що вона розлютилася настільки, що навіть не могла говорити.

— Не зважай, — промурмотів він. — Нам треба допомогти Бубкові.

Вивіркострибка випустила кігті — здавалося, вона зараз не хотіла нічого, тільки вчепитися ними у хутро Тіньових котів. Та врешті воячка розвернулася й пішла за Ожинокігтем до Бубка.

Бурешуб та Студня вже стояли над кошеням. Студня заспокійливо облизувала його вушка, а Бурешуб обнюхував блискучу нитку, що стягнула його хвіст. Земля навколо Бубка була поорана крихітними відчайдушними подряпинами: вочевидь, він намагався визволитися з пастки. Його волання стихли до наляканого нявчання.