Лене Кобербьоль. Дика відьма. Вірідіанська кров

Торік життя Клари Ясен змінилося назавжди. Дівчині довелося опанувати мистецтво диких відьом, пройти карколомні випробування та зустрітися зі справжнім злом — людиноподібною птахою на ім’я Химера. Одного дня Клара отримує загадкову записку з лап боривітра. Виявляється, ця записка від Шанаї, і вона просить про допомогу. Клара вирушає на пошуки подруги та знову потрапляє в потік бурхливих подій — Химера готує нову пастку для дівчини. Чим обернеться мандрівка дикими шляхами?

Нові жалюзі дико хряскали від вітру, кімната наповнилася запахом дизеля, смоли і солоної води. Раптом якась оперена ракета пронеслася вздовж фасаду будинку, і, змахуючи крильми над балконним муром, поцілила прямісінько у відчинені двері.

— Що..? — ошелешено видав тато.

Це був хижий птах. Не такий уже й великий, проте на тлі білих стін кімнати виглядав велетенським. Птах зупинився, розправив віялом пір’я на хвості — усе біле, за винятком чорних, як смола, кінчиків — на мить застиг, легенько змахуючи крилами, а далі рушив просто на мене. Я інстинктивно простягла руки перед собою, тому птах трохи незграбно приземлився на моєму зап’ясті. Жовті кігті міцно вчепилися і торкнулися шкіри крізь рукав светра. Птах затріпотів плямистими крилами, аби втримати рівновагу.

Досягти цього було не зовсім просто, позаяк птах тримав щось одним кігтем. Якийсь паперовий згорток, котрий рішуче тицяв мені. Ця істота видала кілька наказових звуків, і я взяла записку, оскільки було цілком зрозуміло, що призначена вона саме для мене. Тільки – но я виконала його волю, як птах здійняв крила і знову майнув через балконні двері.