Стівен Штроґац. Екскурсія математикою. Як через готелі, риб, камінці і пасажирів зрозуміти цю науку

• Світовий бестселер! У 2010 році на National Geographic вийшов документальний фільм Collapse, заснований на книзі.

Нас немов магнітом притягують монументальні руїни, що їх залишили по собі цивілізації минулого, вабить їхня видовищна краса і таємниці, які в них криються. Масштаб руїн свідчить про багатство й могутність тих, хто їх споруджував. Однак чому пішли у небуття не лише ті, хто будував ці споруди, а й власне суспільства, до яких вони належали? Куди зникли цілі народи? Якщо подалися геть, то куди і чому? Чи не загинули вони жахливою смертю? За цією романтичною таємницею не дає спокою бентежна думка: а чи не може схожа доля спіткати сучасне суспільство? Автор книги не лише пропонує новий погляд на історію, причини розквіту та занепаду давніх культур, а й окреслює виклики і загрози, які невпинно постають перед сучасною цивілізацією, та можливі шляхи їх усунення.

«Колапс» — науково-популярна книга американського еволюційного біолога Джареда Даймонда, в якій досліджуються причини занепаду людських суспільств. Професор географії та фізіології Каліфорнійського університету в Лос-Анджелесі Джаред Даймонд є автором світових інтелектуальних бестселерів. У 1998 році Даймонд отримав Пуліцерівську премію за книгу «Зброя, мікроби і сталь», яка була присвячена аналізу причин успіху тих чи інших суспільств. Певним чином «Колапс» є її продовженням – тут пояснюється, що саме призводить суспільства до занепаду і загибелі. Даймонд спочатку ретельно досліджує причини занепаду стародавніх культур – суспільства острова Пасхи, поселень вікінгів у Гренландії, індійців Майя в Америці тощо, а потім переконливо доводить, що багато з сучасних суспільств, передусім Китай і Північна Америка, стоять на роздоріжжі і в недалекому майбутньому повинні вирішити для себе, хочуть вони існувати чи готові загинути. Як і у «Зброї, мікробах і сталі», він спростовує етноцентричні пояснення розглянутих колапсів, а натомість зосереджує увагу на екологічних чинниках.

Що все це для нас означає 619 єдиним польдером став увесь світ, тому події в будь-якій його частині зачі­пають і нас, американців. Коли розпалося далеке Сомалі, то туди увійшли американські війська; коли розпалися колишні Югославія та Радянський Союз, то потоки біженців розтеклися по Європі та решті світу. Коли зміни суспільних умов і способу та рівня життя в державах Азії й Африки породи­ли там нові хвороби, то ці хвороби поширилися по всій земній кулі. Сьогод­ні самостійною ізольованою громадою, якою були колись острів Тікопія або Японія часів клану Токугава, можна вважати весь світ. Ми мусимо усві­домити, як усвідомили свого часу тікопійці та японці, що немає жодного іншого острова (іншої планети), звідки могла б прийти допомога.