Суза Кольб. Гоп-гоп, ура!

Анотація: Розумна й вельми допитлива собачка Соня повсякчас потрапляє в неймовірні й кумедні ситуації. І після кожного такого випадку розумна Соня робить для себе висновки на майбутнє. Книга порадує батьків і дітей цікавими сюжетами, чудовими малюнками і тонким гумором.

Доброго дня, дякую і до побачення!
Якось на сходах маленьку собачку Соню зупинила літня незнайома такса.
— Усі виховані собачки, — суворо сказала такса, — при зустрічі мають вітатися. Вітатися — це означає говорити «доброго дня», «привіт» або «здрастуйте» — та виляти хвостиком.
— Доброго дня! — сказала Соня, якій, певна річ, дуже хотілося бути вихованою собачкою, і, вильнувши хвостиком, побігла далі.
Та не встигла вона добігти й до середини такси, що виявилася неймовірно довгою, як її знову гукнули.
— Усі виховані собачки, — мовила такса, — мають бути ввічливими і, якщо їм дають кісточку, цукерку чи корисну пораду, говорити «дякую»!
— Дякую! — сказала Соня, якій, звичайно ж, дуже хотілося бути ввічливою та вихованою собачкою, і побігла далі.
Та щойно вона добігла до таксиного хвоста, як ззаду почулося:
— Усі виховані собачки мають знати правила доброго тону і, прощаючись, говорити «до побачення!».
— До побачення! — крикнула Соня і, задоволена тим, що знає тепер правила доброго тону, кинулася наздоганяти хазяїна.
Від цього дня собачка Соня стала страшенно ввічливою і, пробігаючи повз незнайомих собак, завжди говорила:
— Доброго дня, дякую і до побачення!
Шкода, що собаки їй траплялися найзвичайнісінькі. І багато хто закінчувався раніше, ніж вона встигала все сказати…