Зірка Мензатюк. Як я руйнувала імперію

Філ — фанат екстриму. Ще чуть, і він стане топовим блогером, підніматиме солідний кеш, якого вистачить на забаганки Барбі й на те, щоб звалити від родаків. Він же не якийсь там задрипаний пацик, а крутий руфер, йому вже шістнадцять. Ще трохи, і він обставить самого Койота — поки що найкрутішого руфера в місті. Лиш би оператор-фотограф Кірюха, без якого залази, зацепи й трюки не були б такими адреналінними подіями для публіки, не дав задню. І треба ж, щоб усе так раптово обвалилося. На залазі затримує поліція, розгніваний тато перекриває краник, з якого капало бабло. З роботою не клеїться, починаються масові відписки в інсті, Барбі погрожує піти, Кірюха з руфінгом зав’язав. Ще й із Солькою мусить час гаяти, а вона зовсім не з тренду. Солька, поборовши важку хворобу, ніяк не може збагнути, чому зовсім не цінує життя Філ. А потім… гине Койот. Підступно вчиняє Барбі.

Украй неприємну правду про Філа дізнається Солька. Нові почуття опиняються на межі краху. Світ розчахнувся над головами, але в житті завжди є шанс.

— Я — руфер. Ти не знала?
— Ні… А що значить “руфер”?
— Це такий тіпочок-екстремал, який виробляє трюки на висоті.
Я увімкнув телефон і почав їй показувати
найкрутіші відосики з інсти.
Був упевнений, що вона зацінить, бо дівчата ведуться на таке.
Реакція Сольки була разюче протилежною.
— Боже, який жах, — відкинула мою руку. – Дивитися моторошно. І ти не боявся? — спитала схвильовано.
— Чого там боятися?
— Смерті… — майже прошепотіла.
— Ні, я ж усе контролюю.