Українська художня література

Сергій Жадан. Хлібне перемир’я

Жадан, Сергій. Хлібне перемир’я [Текст] : п’єса / Сергій Жадан. – Чернівці : Меридіан Черновіц, 2020. – 128 с.

Що робити, коли не довіряєш навіть найближчим рідним? Як вибиратися з пастки, до якої сам себе загнав? Кому можна розповісти про найважливіше, якщо мову зламано, а вміння слухати й розуміти залишилося в довоєнному минулому? Події п’єси «Хлібне перемир’я» відбуваються влітку 2014 року. Історія однієї смерті поступово перетворюється на історію цілого покоління, на історію стосунків між дітьми та батьками, на історію зради й недовіри, сповнену комічних слів і трагічних сенсів, поєднувати які так досконало вміє Сергій Жадан. Війна триває, і жодне перемир’я не здатне загоїти завданих ран: вони й далі нитимуть, назавжди змінюючи життя людей, які зовсім не збиралися воювати.

 


Толік. Шо ти?
Антон. Моста нема.
Толік. Так його давно нема. Тиждень, як розбили. До перемир’я ще.
Антон. Ну так я ж не знав.
Толік. Додому приїжджати частіше треба, Вася.
Антон (нервово). Додому? Ти сам коли мені дзвонив востаннє?
Толік. А шо тобі дзвонити? Ти шо – справочна?
Антон. Чорт, Толя. Моста нема.
Толік. Ну да, нема.
Антон. Я машину на блокпосту оставив, на тому березі.
Толік. Ну й дурак.
Антон. Сам дурак. Сказали: дядя, машину – на блокпост, сам – уплав.
Толік. Ну все, забудь про джип.
Антон. Ну як це – забудь? Оддадуть. Порішаємо.
Толік. Ага…


 

читайте також

Підтримайте проект

Фондуючи незалежну редакцію Читомо, ви допомагаєте зростити нове покоління
професіоналів видавничої справи і збільшуєте кількість хороших книжок у світі.

Підтримайте проект