Роберт Джордан. Колесо Часу. Книга 1. Око Світу

Що ж таке Колесо Часу? Уявіть собі величезну, завбільшки як космос прядку із семишпичним колесом, яке, повільно обертаючись, тче тканину всесвіту. Воно створює із життів і подій Великий Візерунок, що є минулим, теперішнім і майбутнім світу. І допоки обертається Колесо, нема кінця плетінню, і навіть смерть не є остаточною… Ось Колесо обернулося — і давні пророцтва про прихід Морока ожили. Чорна тінь Батька Брехні зависла над світом, а найперше над його крихітною частинкою — заґумінковим сільцем Емондів Луг. І ніхто з мешканців цього краю ще навіть не здогадується, що один із них — обраний. Принаймні так стверджує пророцтво. А пророцтва в цьому світі завжди справджуються.

Обертається Колесо Часу, грядуть і минають Епохи, залишаючи по собі спомини, що стають легендами. Легенди блякнуть у пам’яті й перетворюються на міфи, а коли Епоха, що їх сотворила, повертається знову, про них уже й згадки розвіялися. В одній із таких Епох, яку дехто називає Третьою — Епосі, яка ще має настати і яка водночас давно проминула, в Імлистих горах здійнявся вітер. Вітер цей не був початком. В обертанні Колеса Часу нема ні початку, ні кінця. Проте одним із нескінченної вервечки початків цей вітер все ж таки був.