Дитяча проза

Пантермюллер Аліс. Лотта та її “катастрофи”. Сирна лихоманка

Пантермюллер Аліс. Лотта та її “катастрофи”. Сирна лихоманка/ Пантермюллер Аліс; пер. з німецької Андрієнко-Фрідріх І; ілюстратор — Даніела Коль — Х. : ВД «Школа», 2019. — 160 с. ISBN 978-966-429-436-9

Відколи розпочався новий навчальний рік, у Лоттиному класі панує нестерпний сморід. І винен у цьому бутерброд її нового однокласника Ремі. Він родом із Франції й постійно їсть хліб із камамбером, чи як там той смердючий сир називається. На жаль, пані Кака́ло посадила Ремі прямісінько між Шаєн і Лоттою. Шаєн він навіть подобається, а ось Лотті — навпаки!!! Адже він щодня приносить їй якийсь подарунок: плюшевих котиків, футболки із сердечками і все таке. Отож Лотті треба терміново якось позбутися цього Ремі. У крайньому разі за допомогою її блокфлейти.

 

На щастя, Ремі кудись відійшов, щоб натерти сиру. Це знову був якийсь смердючий сир.
Потім ним посипають суп зверху. Мабуть, щоб приховати цибулю. Пані Елерс була у захваті від смердючого сиру й зробила гм-м-м і Ремі теж зробив гм-м-м, тицяючи сир мені під ніс. Ну, знаєте, нехай не дивується, якщо я його колись стукну, чи не так?
Коли цибуля врешті-решт була порізана, ми почали варити суп. Поступово я теж зголодніла. Я вже мовчу про Шаєн.
Однак усе це пахло так ЦИБУЛЬНО й СИРНО, що мені знову стало ПОГАНО.
Я потім так і не змогла проковтнути жодної ложки цього супу. Від його СМОРОДУ моє горло здавалося зашнурованим. Я поглянула на Шаєн, але у неї теж був такий вигляд, ніби вона мусила запхати в себе порцію холодцю з риб’ячих очей.
Тому після обіду ми швиденько змилися. Щоб не допомагати мити посуд.
Вибігши зі школи, ми пішли в кондитерську за рогом. Там ми купили собі по маленькій піці. На ній було лише трішки сиру, й він зовсім не смердів.

Номер стенду: D 3.09

читайте також

Підтримайте проект

Фондуючи незалежну редакцію Читомо, ви допомагаєте зростити нове покоління
професіоналів видавничої справи і збільшуєте кількість хороших книжок у світі.

Підтримайте проект