Людське суспільство постійно еволюціонує. Зміни в технологіях, мові, моралі та суспільних відносинах загалом можуть бути як послідовними і поступальними, так і спонтанними й невідворотними. Вони відбуваються у певному порядку, під час переходу від одного етапу розвитку до іншого, нерідко стають результатом людських проб та помилок – тобто це один із варіантів природного добору. Багато що у світі є наслідком дії людини, однак не її задуму: світ еволюціонує в результаті взаємодії мільйонів людей, а не за планом окремих осіб. Спираючись на неймовірні відкриття у сфері точних наук, економіки, історії, політики та філософії, Метт Рідлі спростовує загальні уявлення про те, що найважливіші події і тенденції сьогодення визначаються на найвищих щаблях. Навпаки, наші найбільші досягнення розвиваються «знизу-вгору». У цій книзі, що охоплює широкий спектр питань, автор блискуче обґрунтовує дію еволюції, але не задуму як сили, що значною мірою сформувала нашу культуру, технології, світогляд і продовжує формувати наше майбутнє.
Метт Рідлі — автор низки відзначених різноманітними нагородами книг, найпопулярнішими серед яких є «Геном: автобіографія виду у 23 главах», «Раціональний оптиміст: як еволюціонує добробут» та «Червона королева: секс і еволюція природи людини». У світі продано понад мільйон примірників його літературних творів, перекладених 30 мовами. Метт регулярно пише для «The Wall Street Journal» та «The Times», є членом Палати лордів.
«Життя має здатність протидіяти ентропії та хаосу, принаймні локально — використовувати інформацію для того, щоб створювати з хаосу локальний порядок, витрачаючи енергію. Головними елементами при цьому є три види молекул, зокрема ДНК для зберігання інформації, білок для упорядкування та АТФ для обміну енергії. Як ці три елементи поєдналися один з одним, є таємницею, що нагадує проблему курки та яйця. ДНК не може бути створена без білків, як і білки без ДНК. Щодо енергії, то в кожному поколінні у вигляді молекул АТФ бактерія вживає 50-кратну масу власного тіла. Первісне життя, мабуть, було ще більш енергозатратним, оскільки ще могло не мати сучасної молекулярної машинерії для використання та зберігання енергії. Де же воно знайшло достатньо АТФ?»
Номер стенду:128
