Валентина Саєнко. Поезія Ліни Костенко: традиція, контекст, художня своєрідність

Ця книга – система спостережень і висновків про посутні грані артистизму поезії Ліни Костенко, духовний потенціал якого всеосяжний, але його таємничі секрети відкриваються не просто. Увага зосереджена на специфіці традиційності / нонтрадиційності, широкій жанровій палітрі, композиційній майстерності циклів і збірок, міфологічній природі творчості, синестетичності письма, що є літературним утіленням феномену веселки. Саме на цих та інших властивостях яскравого світла, що його еманує творчість Ліни Костенко, ґрунтується новаторство її книжок і різноманітних публіцистичних та наукових виступів, що активно резонують у сприйнятті вдячних читачів і шанувальників художнього світу поетеси, природного і цілісного у своїй красі, привабливого багатством відтінків звучання Слова, за якими приховуються широта, глибина і висота смислів.

Адресується студентам, магістрам і аспірантам, науковцям, широкого профілю знавцям та любителям поезії.

Ліна Костенко цікава без політики, самодостатня як художній текст з іманентними законами самовдосконалення й рішучої оригінальності на теренах української духовності, як репрезентативний тип сучасного митця світового зразка в представленій Іваном Дзюбою типології в передмові до «Вибраного» Василя Стуса: «Серед найрізноманітніших типів поетичних натур, що їх являє нам історія світової літератури, можна вирізнити два полярні: той, що знаходить радість і мудрість у простих, всім від Бога даних виявах життя, і той, що за рутиною буденщини бачить трагічні бездоння незбагненного, дошукується неможливої відповіді на вічні питання і застрашений відпочатковою абсурдністю буття перед очима смерті, хоч і може дивитися в ці очі стоїчно. Обидва ці полюси поетичного світосприймання репрезентовані в різні часи і в різні епохи багатьма талановитими, а то й геніальними поетами.