Сухіна І. Поради батькам і педагогам. Маленькі непосиди. Гіперактивні діти

Сем Філліпс — це геній-візіонер, продюсер, який з середини ХХ століття власноруч проклав революційний шлях лейблу Sun Records. Музика, яку він творив у крихітній мемфіській студії зі своїми підопічними: Елвісом Преслі, Айком Тернером, Гаулін Вулфом, Джеррі Лі Льюїсом, Джонні Кешем та багатьма іншими, перевернула світ. Філліпс популяризував винятковий сплав голосів чорних та білих виконавців, які черпали життєву силу американської простонародної музичної традиції і в той же час утверджували, раз і назавжди, нове музичне майбутнє. Це найґрунтовніше анотоване біографічне дослідження побудоване на безпосередньому знайомстві автора з героєм книги, що тривало більш ніж 25 років, а також на обширних інтерв’ю практично з усіма легендарними артистами Sun Records. Ґеральнік пропонує палкий та автентичний портрет американського самородку, що справив надзвичайний вплив на світову культуру.

Сторонньому спостерігачеві інколи могло здаватися, ніби музиканти лише рухалися навпомацки, а продюсер(термін, якого тоді навіть не існувало і якого Сем завжди до певної міри цурався: гадаю, він волів би, щоб його називали психологом-практиком) прос­то дозволяв усьому котитися під три чорти. Та це було не так. Він просто намагався спростити речі до їхньої найвиразнішої сутності. Мікеланджело казав: «У кожній мармуровій брилі я бачу статую так ясно, ніби вона стоїть переді мною, набутої форми та досконала в положенні й дії. Я мушу лише відколоти грубі стіни, що ув’язнюють чарівне видіння, щоб показати його іншим так, як це бачать мої очі». Саме це Сем Філліпс бачив не в мармурі, а в невипробуваних, невивірених, незарозумілих людях: красномовство й талант, що їх вони інколи не знали в собі».