Лія Прайс. Про що ми говоримо, коли говоримо про книжки: Історія і майбутнє читання

Футурологи попереджають: штучний інтелект з’явиться вже у 2040–2050 роках. Та чи готовим до нього буде людство? Чи розіграється сценарій, не менш яскравий, як у блокбастерах: розумні машини повстануть проти людей і знищать їх?

Професор Оксфорду Нік Бостром наголошує: тільки від нас залежить, до кращого чи гіршого призведе поява розумних машин. Штучний інтелект може як спростити життя людства, зробити його кращим, так і стати загрозою для нашого виду. Щоб останнього не сталося, варто створити суперінтелект, що розділятиме наші цінності.

У цій справі всі козирі в руках людини: це ж вона створить машину, а не навпаки. Як використати цю перевагу правильно й уникнути можливих загроз, розповідає Нік Бостром. До його думок дослухаються світила нашого часу, у тому числі й Ілон Маск, який вважає цю книжку вартою прочитання.

Розробку програмного ШІ можна порівняти з математичними відкриттями: вони не потребують розвинутої фізичної інфраструктури. Результати таких досліджень зазвичай публікують у науковій літературі, тому є загальнодоступними. Але якщо дослідження мають стратегічну важливість, їх публікація часто відбувається із затримкою. Наприклад, дві найбільш важливі ідеї асиметричного шифрування з відкритим ключем — алгоритм RSA та протокол обміну ключами Діффі-Геллмана — стали відомими науковій спільноті у 1976 та 1978 роках відповідно. Хоч, як виявилося згодом, британські спеціалісти із шифрування використовували їх ще на початку 1970-х років.