Ірен Роздобудько. Пригоди на острові Клаварен

Вирушаючи в подорож малесенькою річкою, слід бути особливо обережними, якщо на ній є старезна дамба. Бо в дамбі, можливо, є печера… А в печері щонайсправжнісінька часова діра…
Що чекає на допитливих п’ятикласниць, юних шукачок пригод Клаву й Рено? Безлюдний острів, який можна назвати своїми іменами, ночівля у кроні дерева, а на сніданок — черепашача яєчня під кокосовим соусом… Та це ще не все. Адже до безлюдних островів нерідко навідуються пірати — і тоді стає по-справжньому небезпечно.
Хвацька пригодницька книжка відомої і популярної письменниці про дуже самостійних, яскравих, бойовитих дівчаток; завжди приваблива для дітей тема безлюдного острова, на який втрапляють герої, і піратів – можна сказати, що це «українська дівчача (однак цікава і дівчаткам, і хлопчикам) версія Острова
скарбів”»

Подруги були приголомшені.
Порушила мовчання Рено.
— Судячи з усього, — сказала вона захриплим від хвилювання голосом, — це справді острів. І він  безлюдний… І ми не маримо і не спимо.
— А якщо це так, — підхопила думку подруги Клава, — то треба піти до того пагорба і знайти… тіло цього… Франсуа… І його хижу… І зробити те, про що він попросив у цьому листі.
— Мабуть, що так, — згодилася Рено. — Але за кілька хвилин настане темрява. А ми не знаємо, які сюрпризи вона принесе. Треба подумати про безпечну ночівлю. А вранці вирішимо, що нам робити далі.
Дівчата більше не говорили про те, як дістатися додому, і не сперечалися.
— Треба заночувати на дереві, як це зробив Робінзон Крузо, — запропонувала Рено.