Підліткова книжка

Катерина Міхаліцина, Станіслав Дворницький. Реактори не вибухають

Ілюстрації студії «seri/graph». — Київ: Портал, 2020.
Науковий редактор Олексій Бреус





Чорнобиль як місто, як атомна електростанція, як Зона відчуження, як трагедія і як символ. Цю книжку створено, щоб пояснити катастрофу людям, які народилися вже далеко по ній. Аби «Чорнобиль» був не просто словом, за яким упізнають Україну, а усвідомленим історичним досвідом. Його тут показано в кількох вимірах: технічному, емоційному, природничому, політичному.

 


Одразу після аварії чорнобильська хмара рушила на північний захід. Часто говорять, ніби це врятувало Київ, Житомир та інші українські міста від страхітливої долі. Але ж вона полетіла не в бік безлюдних пустель! Та й навіть якби так, безлюдні не означає безживні. Тож ситуація була безвихідна. Так чи так, хмара мусила десь осісти туманом, випасти дощем або градом, які, на перший погляд, нічим не відрізнялися від звичайних. І хтось неодмінно мусив постраждати. Питання лише ― хто і якою мірою?

 

Найбільш ураженими вважають територію трьох країн: України, Білорусі та Росії. Хоча за два тижні переміщення понад Європою радіаційна хмара так чи так зачепила майже всі країни, крім Іспанії та Португалії. Рухаючись над землею, вона залишала по собі «брудні» сліди різної форми. І підвищений вміст чорнобильського цезію-137 дослідники виявили навіть у лишайниках та м’ясі північних оленів з арктичних регіонів Норвегії та Фінляндії.


 

Номер стенду:

читайте також

Підтримайте проект

Фондуючи незалежну редакцію Читомо, ви допомагаєте зростити нове покоління
професіоналів видавничої справи і збільшуєте кількість хороших книжок у світі.

Підтримайте проект