Світлана Талан. Сафарі на щастя

Одним кохання дарує цілий світ. А іншим — біль нерозділених почуттів. Красунчик на все село Ростислав не звертав уваги на закохану по вуха Марусину. Він погрався з її почуттями, сказав: «Чекай на мене», — і повернуся з іншою, вродливою успішною моделлю. Мовляв, дивись, хто вона і хто ти. Принижена зрадою Марусина їде в Данію на заробітки, щоб стати успішною жінкою та повернути Ростислава. Зціпивши зуби, дівчина досягає неймовірного: стає моделлю та жаданою жінкою. Тепер уже Ростислав готовий покинути заради Марусини дружину. Але дівчина не хоче вертатися в минуле. За крок до омріяного щастя вона вдруге за життя опиниться на краю прірви. Та цього разу не для того, щоб впасти. А щоб злетіти.

П’ятирічна Марусина захворіла. Вчора гасала з друзями вулицею, каталася на санчатах з гірки. Напередодні насипало снігу і вдарив мороз, тож як усидіти вдома? Біля річки — велика гірка, на якій зібралися всі діти з вулиці, де живе Марусинка, ще й позбігалася дітвора із сусідніх вулиць. Як було весело! Усе б нічого, якби не Ростик, який живе поруч і на три роки старший за неї. Він допомагав тягти на гору санчата, а потім дівчинка сідала і хлопчик штовхав її в спину. Марусина верещала від захвату, коли летіла вниз так, що аж вітер у вухах свистів! Ростик зазвичай добре ставився до Марусини, хоча іноді називав її «Мала», що дівчинку трохи ображало. Яка вона мала, коли наступного року піде до школи?! І саме він винен у тому, що Марусинка застудилася: хлопчик насипав снігу їй за комірець шубки. Сніг був холодний, і дівчинка верещала, а Ростик стояв і сміявся. Спина стала мокрою, але Марусинка не побігла додому, а продовжила спускатися з гірки. Коли почало смеркатися, діти розходилися по домівках, і дівчинка помітила, що загубила одну рукавичку.