Стівен Р. Кові. Сім звичок надзвичайно ефективних сімей

Для нас Джон Лок є батьком політичного лібералізму, а для Англії XVII століття філософ був прискіпливим відчайдухом, що підірвав абсолютистську систему. Спочатку він долучився до Славної революції 1688 року, а потім написав працю, у якій поставив під сумнів божественність влади монарха. Ба більше, аргументував, що влада залежить від людської волі й підпорядковується природному закону.

Його погляди змінили устрій низки країн, у тому числі і США: американські ідеї свободи беруть початок із філософії Лока. І хоч праця вже пережила три століття, вона досі актуальна. Особливо для українців, які знайдуть у «Двох трактатах про правління» і «своє»: причини Революції Гідності.

Останнім часом постало серед нас покоління людей, які радо лестять правителям, маючи на думці, що лише їм належить божественне право на абсолютну владу: тож нехай усі закони, за якими їм надано повноваження для правління, а також усі умови, згідно з якими вони приймають свою владу, будуть такими, як їм заманеться; а також і їхні зобов’язання дотримуватися цих законів, — дарма що вони так міцно скріплені врочистими клятвами та обіцянками. Задля прокладання шляху для цієї доктрини вони повністю заперечили загальнолюдське право на природну свободу; завдяки цьому вони не лише віддали всіх підданих на щонайбільшу ницість тиранії та приниження, наскільки це їм притаманно, але водночас підмінили титули й похитнули трони правителів. Вони наче спорядили військовий похід супроти будь-якого правління, підірвавши підвалини людської спільноти задля служіння найшвидшому зиску.