Юрій Лібер. Тотальні війни: творення модерної України у 1914–1954 роках

Експерт у галузі генетики поведінки Роберт Пломін у книжці «Генплан. Як ДНК робить нас тими, ким ми є» розповідає, як сучасна наукова революція перетворила ДНК на інструмент, що дає змогу прогнозувати сильні та слабкі сторони людини від самого її народження. Генетичні дослідження засвідчили, що відмінності ДНК, успадковані від батьків, є тим чинником, що визначає нашу психологічну індивідуальність протягом усього життя, це генеральний план, який робить нас тими, ким ми є.

За словами автора, нові уявлення про генетику кардинально змінюють ситуацію. Генетика у значно більшій мірі обумовлює психологічні особливості людини, ніж інші фактори разом узяті. Саме від неї на 50% залежать наші характерні відмінності – не тільки психічне здоров’я чи, скажімо, здатність до навчання, а й усі психологічні риси, що роблять нас особистостями, визначають наші інтелектуальні здібності. Природа, а не виховання, робить нас тими, ким ми є.

Роберт Пломін — професор генетики поведінки в Інституті психіатрії, психології та нейронауки Королівського коледжу Лондона. Раніше викладав в Університеті Колорадо в місті Боулдер та Університеті штату Пенсильванія. За досягнення у дослідженні близнюків і новаторську роботу в галузі поведінкової генетики був обраний членом Академії. Пломін є автором і співавтором багатьої книг, серед яких – «Літера Г для слова «ген»: вплив генетикина освіту та досягнення».

«Рівність можливостей, нерівність доходів і соціальна мобільність — ось деякі з найважливіших проблем сучасного суспільства. Це дуже складні питання, які знайчною мірою залежать від системи цінностей. Моєю метою було поглянути на ці питання крізь призму генетики і показати, як ДНК робить нас тими, ким ми є. Однак дані, отриманні в результаті генетичних досліджень, необов’язково повинні набувати форми конкретної політики, оскільки політика залежить від системи цінностей. Мої цінності (а не моя наука) ведуть мене від меритократії до справедливого суспільства».