Пітер Померанцев. Це не пропаганда. Подорож на війну проти реальності.

Ця книжка не з’явилася б, якби в листопаді 2016 року Дональд Трамп не став президентом США. Саме така сумнівна перемога підштовхнула Френсіса Фукуяму вивчати питання ідентичності, але не індивідуальної, а колективної — релігійної, расової, етнічної, політичної. Ідентичності, що спричиняє демократичні революції, розв’язує соціальні рухи, скидає й обирає президентів, перешкоджає Україні вибудувати ефективні інституції, диктує Британії шлях без Євросоюзу, а Росії — повернення до авторитарних традицій.

Як ідентичність змінюватиме світ? Яка загроза криється в зацікавлених групах? Чому політика ідентичності підриває засади ліберальних демократій? Відповіді на ці й низку інших питань дає Френсіс Фукуяма, апелюючи до історії, філософії і здорового глузду.

Частіше бідність завдає страждань через втрату гідності: як зауважує Адам Сміт, становище бідняка «забирає його з людських очей», і люди не відчувають до нього симпатії. У випадку расизму на Півночі справжнє приниження виявлялося в тому, що афроамериканці були невидимі для своїх білих співгромадян. З ними не обов’язково погано поводилися, а просто не вважали їх рівними собі людьми. Згадайте про це, коли наступного разу даватимете безхатькові гроші, але не зможете подивитися йому у вічі: ви частково задовольняєте матеріальну потребу, але не підтверджуєте своїм ставленням, що ви з жебраком однаковою мірою люди. Зв’язок доходу з гідністю також підказує, чому не вдасться добитися миру в суспільстві й ощасливити всіх людей, запровадивши щось на зразок безумовного базового доходу в разі втрати роботи через автоматизацію. Робота дає не лише ресурси, а й визнання решти суспільства, що людина робить щось суспільно цінне. Людина, якій платять ні за що, не має підстави для гордості.