Софія Прокоф'єва. Улюблена книга дитинства. Маленька принцеса

Магдалена-Феліція, яку всі звуть Дусею, зовсім не впевнена, що хоче йти до садочка! А позаяк усім відомо, що сміливості додають м?які забавки, то мама шиє для донечки гарненького затишного друга. Свинку в штанцях у квіточку! Спершу Дуся дуже здивована, адже вона чітко (ну, може, трішечки позіха-а-а-аючи) казала, що хоче песятко! Не поросятко! Та щойно Поросятко Гав з?явилося на світі, – відразу стало зрозуміло: вони з Дусею будуть нерозлучними!

У садочку Дуся знайомиться з Монікою, яка кусається, Йоасею, котра боїться забруднити платтячко й Томеком, який замість іграшки приніс… чайник! Та чайник чудово підійде, щоб влаштувати хатку для Поросятка Гава, а наш плюшевий герой зазнає там неймовірних пригод…

Гарненько поміркувавши, Дуся вирішує, що, мабуть, піде до того садочка ЩЕ РАЗ…

«Дуся і Поросятко Гав» – це серія книжок про дівчинку, яка пізнає світ разом з мамою, татом і плюшевим поросятком. Поросятко Гав допомагає Дусі в складних ситуаціях, а крім того, має власні таємниці!

…до Дусі підбігає інша дівчинка. Її звати Моніка, Дуся чула, як вихователька говорила: «Моніко, не можна кусати діток!» Бо Моніка вкусила Патрика за руку.

Зовсім як таксочка пані Зосі, що мешкає напроти Дусі. От тільки песик кусає тоді, коли боїться. А може, Моніка теж чогось боїться й через те кусається? Невідомо, але Дуся починає відсуватися від Моніки, як ото раніше Йоася відсувалася від неї.