Вільям Шекспір. Венеційський купець

Про музиканта-віртуоза Нікколо Паґаніні й досі ходять чутки, ніби він уклав угоду з самим дияволом, аби здобути свій унікальний дар і прихильність публіки. А з ким готові укласти угоду ви, щоб отримати багатство і славу?

Однієї літньої ночі поліція знаходить тіло молодої жінки на борту прогулянкової яхти, що дрейфує водами Стокгольмського архіпелагу. Легені дівчини наповнені солоною водою, і паталогоанатоми впевнені, що вона втопилася. Чому ж тоді яхта і досі на воді? Чому на тілі та одязі дівчини немає жодних слідів морської води?

Наступного дня важливого державного чиновника знаходять повішеним на гаку в стелі його стокгольмської квартири. Як він там опинився? Попри те, що стеля занадто висока, а в кімнаті немає жодних меблів, комісар Йона Лінна переконаний, що йдеться про самогубство. Разом із Саґою Бауер, колегою зі Служби національної безпеки, Йона Лінна шукає зв’язки між цими таємничими смертями — але ці пошуки стають лише прелюдією до майбутніх страшних подій.

Ларс Кеплер — псевдонім письменницького подружжя Александри Коельйо Андоріл та Александра Андоріла.

«Він іде вниз крутими сходами з лискучого дерева, проходить повз темну кухню, ванну кімнату й заходить у велику каюту. Тьмяне світло просочується через маленькі віконечка під стелею та осяює двоспальне ліжко з приголів’ям у формі стрілки. У головах ліжка сидить, прихилившись до стіни, молода жінка в джинсовій куртці: її тіло важке та мляве, стегна широко розсунуті, рука лежить на рожевій подушці. Вона дивиться старому просто у вічі зі здивуванням та тривогою в погляді. Він не відразу розуміє, що жінка вже мертва. Її довге чорне волосся прикрашає гребінець у формі білого голуба — символа миру. Коли старий підходить до жінки та торкається її щоки, її голова падає на груди й тонкий струмінь води витікає з рота на підборіддя».